65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2593/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Ващенко О. В., розглянувши матеріали справи № 916/2593/23:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; поштова адреса: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23)
Відповідач 1: Приватне підприємство “Анастасія-Г” (68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Сонячна, 21; код - 34890552)
Відповідач 2: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; паспорт: НОМЕР_1 , виданий 09.03.2020р. Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області; ІН: 2399919800)
про солідарне стягнення 310672,97 грн.
з підстав неналежного та несвоєчасного виконання грошового зобов'язання у відповідності до договору поставки товару та договору поруки
В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Суд дослідив матеріали справи та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
СУТЬ СПОРУ: 06.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства “Анастасія-Г” та ОСОБА_1 (далі - Відповідачі) про солідарне стягнення 136 292,40 грн. 3% річних, 174 380,57 грн. інфляційних втрат на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК210311/9 від 21.03.2011 року, угоди № 30-04/14-21 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 30.04.2014 року,договору поруки б/н від 21.03.2011 року та Угоди № 15-11/12-180 про кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 року, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 461,00 грн.
23.06.2023 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачам строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст. 165 ГПК України в строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія Ухвали про відкриття провадження по справі була направлена Відповідачу-1 за адресою реєстрації та повернулась до суду не врученою з відміткою поштового відділення: “адресат відсутній за вказаною адресою”. Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач-1 вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі.
При цьому копія Ухвали про відкриття провадження по справі була направлена Відповідачу-2 за адресою реєстрації, зазначеною позивачем у позові, та повернулась до суду не врученою з відміткою поштового відділення: “адресат відсутній за вказаною адресою”. Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач-2 вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі. Крім того, суд вжив додаткових заходів для повідомлення Відповідача-2 про розгляд справи через публікацію на офіційному сайті суду.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
21.03.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (Постачальник) та Приватним підприємством “Анастасія-Г” (Покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК210311/9 (Договір), згідно п. 1.1 якого в строки, зумовлені договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а Покупець зобов'язується прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК210311/9 від 21.03.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено специфікації, а саме:
- Специфікацію № 1 від 21.03.2011 р., в якій сторонами погоджено товар, що підлягає поставці; кількість; ціну за одиницю; загальну вартість; дату поставки; умови та місце поставки; строки оплати;
- Специфікацію № 2 від 04.05.2011 р., в якій сторонами погоджено товар, що підлягає поставці; кількість; ціну за одиницю; загальну вартість; дату поставки; умови та місце поставки; строки оплати.
Також між Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (Постачальник) та Приватним підприємством “Анастасія-Г” 15 квітня 2011 року було укладено Додаткову угоду № 1 договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК210311/9 від 21.03.2011 р.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011, яке набрало законної сили 26.12.2011 р., позовні вимоги ТОВ “Корпорація “Агросинтез” задоволено частково, стягнуто з ПП “Анастасія-Г” 704815,01 грн. основного боргу, 17361,63 грн. пені, 454689,01 грн. штрафу за порушення термінів оплати, 37890,75 грн. штрафу за порушення строків передачі оформленого екземпляру договору застави, 204419,18 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 14191,75 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
26.12.2011 р. на виконання вказаного рішення суду від 14.12.2011 р. видано відповідний наказ.
15.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” (Новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 15-11/12-37, згідно п. 1.1 якої первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Приватним підприємством “Анастасія-Г” (код ЄДРПОУ 34890552), що іменується надалі “Боржник”, зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, набутих Первісним кредитором на підставі рішення Господарського суду Одеської області по справі № 34-16/17-3683-2011 від 14 грудня 2011 року, що вступило в законну силу, - наказу Господарського суду Одеської області по справі 34-16/17-3683-2011 від 26 грудня 2011 року. За цією Угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї Угоди.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2013 р. здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області від 26.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011 - ТОВ “Корпорація “Агросинтез” його правонаступником - ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС”. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження стала угода про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-19 ЦК України) від 15.11.2012 р. №№ 15-11/12-37.
21.03.2011 р. між ОСОБА_1 (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (Кредитор) укладено договір поруки б/н (Договір поруки) з метою забезпечення виконання Боржником, який зазначений у п. 2 цього Договору поруки, грошових зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Договору (Основний договір) (п. 1 Договору поруки).
Боржником є Приватне підприємство “Анастасія-Г”, що знаходиться за адресою: 68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул. Сонячна, 21, код ЄДРПОУ 34890552 (п. 2 Договору поруки).
Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником грошових зобов'язань за Основним договором у тому ж обсязі, що і Боржник, у т.ч. включаючи сплату основного боргу з індексацією, процентів, неустойки, відшкодування збитків (об'єм поруки) (п. 3 Договору поруки).
Поручитель зобов'язується при невиконанні Боржником грошового зобов'язання за Основним договором сплатити Кредитору протягом трьох днів з дня пред'явлення йому вимоги при будь-яких обставинах усі суми, належні йому (Кредитору) по Основному договору. Причини невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання Поручителем зобов'язань за цим договором (п. 4 Договору поруки).
Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 5 Договору поруки).
15.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” (Новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 15-11/12-180, згідно п. 1.1 якої Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання ОСОБА_1 зобов'язання щодо сплати розміру основного боргу, пені, штрафів, процентів за користування чужими грошовими коштами, набуте Первісним кредитором станом на 14.10.2011 р. на підставі Договору поруки, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань ПП “Анастасія-Г” відповідно до Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК210311/7 від 21.03.2011 р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК210311/9 від 21.03.2011 р.
30.04.2014 р. між ТОВ “Корпорація “Агросинтез” (Первісний кредитор) та ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” (Новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 30-04/14-21, згідно п.1.1 якої Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання ПП “Анастасія-Г” зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційних втрат, набуте Первісним кредитором на підставі Договору у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно Договору.
У зв'язку з укладанням угод про заміну сторони у зобов'язанні оформлено акти прийому-передачі документів від 15.11.2012 р. та від 30.04.2014 р., а також письмові повідомлення, якими Боржника та Поручителя сповіщено про заміну сторони у зобов'язаннях за Договором та Договором поруки.
Зі змісту рішення та ухвали суду по справі № 34-16/17-3683-2011 вбачається, що предметом спору по ній було стягнення заборгованості за Договором у вигляді основного боргу, а також пені, штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на однаковий суб'єктний склад сторін на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України під час розгляду справи № 916/2593/18 не потрібно доводити обставину, пов'язану з наявністю основного боргу в сумі 704815,01 грн., на який нараховуються 3% річних та інфляційні втрати, т.я. вона (обставина) встановлена рішенням суду по справі № 34-16/17-3683-2011, що набрало законної сили.
При цьому, як встановлено судом, у зв'язку з невиконанням рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011, а також те, що в ньому питання щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних не розглядалось, у листопаді 2018 року ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом, у якому (з урахуванням уточнень) просило притягнути ПП “Анастасія-Г” та ОСОБА_1 до солідарної відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України та нарахованої для 3% річних за період з 02.10.2011 р. по 30.11.2016 р., а для інфляційних втрат - за період з жовтня 2011 р. по лютий 2014 р. включно.
До матеріалів справи в підтвердження виконання Кредитором п. 4 Договору поруки надано вимогу від 16.01.2014 р. № 16-1/01, яка отримана Поручителем 21.01.2014 р., доказом чого являється повідомлення про вручення поштового відправлення. З цієї вимоги вбачається прохання до Поручителя сплатити, зокрема, інфляційні втрати та 3% річних.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.01.2019 року по справі № 916/2497/18 позов ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” задоволено частково, стягнуто солідарно з ПП “Анастасія-Г” та ОСОБА_1 на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” 4184,84 грн. інфляційних втрат, 48487,41 грн. 3% річних; в решті позову відмовлено. Також вказаним рішенням суду стягнуто з відповідачів по 397,29 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходить права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами існують господарські зобов'язання, які виникли в зв'язку з неналежним виконанням Договору і укладанням письмових Договору поруки та угод про заміну сторони у зобов'язанні.
Матеріали справи свідчать, що ні відповідач-2, ні відповідач-1, не сплатили стягнутий рішенням суду основний борг за Договором у розмірі 704815,01 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 як Поручитель, взяла на себе обов'язок сплатити 3% річних та інфляційні втрати в разі прострочення ПП “Анастасія-Г” грошового зобов'язання, а відповідачі згідно ст. 554 ЦК України та п. 5 Договору поруки відповідають як солідарні боржники, а також те, що в рамках провадження по справі №916/2497/18 були стягнуті 3% річних за період з 02.10.2011 р. по 15.01.2014 р. та інфляційні втрати за період з жовтня 2011 р. по грудень 2013 р., господарський суд дійшов висновку, що ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС”, набувши права кредитора в установленому порядку, правомірно просить солідарно стягнути з ПП ,,Анастасія-Г” та ОСОБА_1 174 380,57 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму 704815,01 грн. за період з лютого 2014 р. по грудень 2014 р.; 136 292,40 грн. 3% річних, нарахованих на суму 704815,01 грн. за період з 01.12.2016 р. по 17.05.2023 р.
Отже, за розрахунками позивача, зробленими у відповідності до умов укладених Договорів та вимог чинного законодавства України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно: з Приватного підприємства “Анастасія-Г” та ОСОБА_1 136 292,40 грн. 3% річних, 174 380,57 грн. інфляційних втрат на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК210311/9 від 21.03.2011 року, угоди № 30-04/14-21 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 30.04.2014 року,договору поруки б/н від 21.03.2011 року та Угоди № 15-11/12-180 про кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 року. При цьому слід зазначити, що розмір 3% річних та інфляційних втрат відповідачами не оспорено.
Окремо суд вважає за потрібне зауважити, що ОСОБА_1 як фізична особа може бути відповідачем по даній справі, яка розглядається за правилами господарського судочинства, виходячи зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України та правового висновку, зробленого в п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. по справі №415/2542/15-ц.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість солідарного стягнення судового збору, останній покладається на відповідачів в рівній мірі.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства “Анастасія-Г” (68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Сонячна, 21; код - 34890552) та з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; паспорт: НОМЕР_1 , виданий 09.03.2020р. Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області; ІН: 2399919800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, код - 38039872): 136 292 гривні 40 коп. сплати 3% річних та 174 380 гривень 57 коп. інфляційних.
3. Стягнути з Приватного підприємства “Анастасія-Г” (68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Сонячна, 21, код 34890552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, код - 38039872) 2 330 гривень 05 коп. судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; паспорт: НОМЕР_1 , виданий 09.03.2020р. Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області; ІН: 2399919800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, код - 38039872) 2 330 гривень 05 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України
Суддя О.А. Демешин
18 серпня 2023 р.