01 вересня 2006 р.
№ 54/53-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
суддів:
Добролюбової Т.В
Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта» в особі Харківської обласної дирекції
на постанову
від 06.06.2006
Харківського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 54/53-06
за позовом
Страхової компанії “Лемма» у формі акціонерного товариства закритого типу
до
Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта» в особі Харківської обласної дирекції
про
стягнення 7815 грн. 14 коп.
Подана касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта» в особі Харківської обласної дирекції від 05.07.2006 № 1421 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 у справі № 54/53-06 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито» затверджено порядок та розміри сплати державного мита, згідно вимог якого державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови,
а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Згідно зі статтею 3 згаданого Декрету із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, державне мито при поданні касаційної скарги заявником повинно складати 51 грн. Касаційна інстанція зазначає, що додане до касаційної скарги платіжне доручення № 1735 від 27.06.2006 про перерахування 39 грн. 08 коп. не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, оскільки сплачено державне мито в меншому розмірі, ніж встановлено, а відтак не відповідає наведеним вимогам, що є підставою повернення касаційної скарги без розгляду у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта» в особі Харківської обласної дирекції у справі № 54/53-06 господарського суду Харківської області повернути скаржникові без розгляду.
Справу № 54/53-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
Т. Костенко