65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3536/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову
за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації
до відповідача - Біляївської міської ради Одеського району Одеської області
третя особа-1 на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство “Одеське лісове господарство”
третя особа-2 на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - філія “Одеське лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”
про скасування рішення та скасування державної реєстрації
До суду надійшла позовна заява заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до відповідача - Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, треті особи - Державне підприємство “Одеське лісове господарство”, філія “Одеське лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, яким прокурор просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора відділу “Центру надання адміністративних послуг Біляївської міської ради” Одеської області Дигуляр С.О. від 23.06.2022 № 63955586 про реєстрацію права комунальної власності Біляївської міської ради Одеського району Одеської області на земельну ділянку кадастровий номер 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 532937551210), розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області,
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності від 20.06.2022 № 47140056 з одночасним припиненням права комунальної власності Біляївської міської ради Одеського району Одеської області на земельну ділянку кадастровий номер 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 532937551210), розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області.
Одночасно з поданням позову прокурором подано заяву про забезпечення позову, якою він просить:
- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 532937551210), розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області,
- заборонити Біляївській міській раді Одеського району Одеської області, а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь - які дії щодо поділу, об'єднання, передачі у власність або в оренду тощо земельної ділянки кадастровий номер 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 532937551210), розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області.
Прокурор у заяві про забезпечення позову посилається на те, що спірна земельна ділянка розташована на землях державного лісового фонду, що підтверджується інформацією ДП “Одеське лісове господарство” № 176 від 02.07.2020, відповідно до якої земельна ділянка є землею лісогосподарського призначення державного лісового фонду і перебуває у постійному користуванні спеціалізованого державного підприємства.
Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до листа Державного агентства лісових ресурсів України від 03.11.2020 № 02-33/8158-20 та за інформацією ВО “Укрдержліспроект” № 479 від 24.07.2020 вищезазначена земельна ділянка зі складу земель ДП “Одеський лісгосп” та державного лісового фонду не вилучалась.
Також прокурор посилається на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 у справі № 916/500/21, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, задоволено позов прокурора, і було зокрема встановлено, що Біляївською районною державною адміністрацією було незаконно вилучено з державного лісового фонду зокрема і спірну ділянку.
З огляду на викладене, прокурор вважає, що відповідач незаконно зареєстрував право комунальної власності на спірну ділянку, в той час як вона належить до земель державного лісового фонду. Отже, прокурор зазначає про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки в пролежному випадку виконання рішення буде унеможливлене.
Розглядаючи заяву прокурора про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В даному випадку позовні вимоги прокурора спрямовані на скасування рішення державного реєстратора відділу “Центру надання адміністративних послуг Біляївської міської ради” Одеської області Дигуляр С.О. від 23.06.2022 № 63955586 про реєстрацію права комунальної власності Біляївської міської ради Одеського району Одеської області на земельну ділянку кадастровий номер 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 532937551210), розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності від 20.06.2022 № 47140056 з одночасним припиненням права комунальної власності Біляївської міської ради Одеського району Одеської області на земельну ділянку.
Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.
Тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20.
Отже, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Позовні вимоги у цій справі не мають майнового характеру та не стосуються безпосередньо повернення/витребування земельної ділянки на користь позивача. Тому, відсутній зв'язок між обраним прокурором заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20, від 01.04.2022 у справі № 925/1615/21, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20.
Щодо вимоги прокурора забезпечити позов шляхом заборони Біляївській міській раді Одеського району Одеської області, а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь - які дії щодо поділу, об'єднання, передачі у власність або в оренду тощо земельної ділянки кадастровий номер 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 532937551210), розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, то вказаний вид є співмірним із позовними вимогами у даній справі та їх обґрунтуванням.
Тобто з огляду на предмет позову, суд вважає обґрунтованими посилання заявника щодо можливості поділу, об'єднання з іншими земельними ділянками, передачі у власність або в оренду, які можуть бути направлені на зміну власника або ідентифікаційних ознак об'єкту речового права, по відношенню до якого подано позовну заяву, і наслідком чого, у разі задоволення позову у даній справі, виконання рішення суду буде неможливим.
З огляду на вказане суд вважає такий вид забезпечення позову як заборона здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання спірної земельної ділянки, передачі у власність або в оренду, обґрунтованим та співмірним із предметом та підставами позову у даній справі, проте така вимога заяви підлягає задоволенню частково, а саме шляхом накладання такої заборони лише на відповідача, оскільки заборона вчиняти такі дії невизначеному колу осіб, як про те просить прокурор, є втручанням в господарську діяльність не тільки відповідача у справі, а й інших осіб, коло яких взагалі не визначено, що є вкрай неприпустимим, оскільки вжиття таких заходів порушує права та охоронювані законом інтереси не тільки відповідача, а й осіб, що взагалі не є учасниками даного судового процесу.
З огляду на викладене, суд задовольняє заяву прокурора про забезпечення позову частково.
За змістом ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Окремо суд звертає увагу на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
З огляду на те, що на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються.
Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 235 ГПК України, суд
постановив:
1. Задовольнити заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме - заборонити Біляївській міській раді Одеського району Одеської області здійснювати будь - які дії щодо поділу, об'єднання, передачі у власність або в оренду тощо земельної ділянки кадастровий номер 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 532937551210), розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області.
3. В решті заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову відмовити.
4. Стягувач: Одеська обласна прокуратура (м. Одеса вул. Пушкінська 3, код 03528552),
Боржник: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області (код 33579244, м. Біляївка Одеського району Одеської області, пр. Незалежності 9)
5. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17 серпня 2023 року.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох місяців - до 17.11.2023.
6. Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення її повного тексту до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Повний текст ухвали складено та підписано 17.08.2023
Суддя Литвинова Вікторія Володимирівна