65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"16" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3520/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (код ЄДРПОУ 32104254, 03039, м.Київ, вул.Науки, 8)
до відповідача: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, 73000, м.Херсон, вул.Пестеля, 5)
про зобов'язання вчинити певні дії
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Акціонерного товариства "Херсонобленерго", в якому просить:
- зобов'язати АТ "Херсонобленерго" провести перерахунок обсягів послуг з розподілу електричної енергії по фактичному споживанню електричної енергії ТОВ "ЕКО" по об'єкту м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.19, в період окупації з травня по грудень 2022 включно з урахуванням відсутності діяльності ТОВ "ЕКО" на об'єкті;
- визнати за ТОВ "ЕКО" обсяги послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2022 А+ в розмірі 14530 кВТ.год. на суму 20944,46 грн. з ПДВ та обсяги послуг з перетікання реактивної енергії R+ в розмірі 5900 кВАр.год. на суму 734,47 грн. з ПДВ.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з визначеними відповідачем обсягами електричної енергії, спожитої позивачем в період травень-грудень 2022 року.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме - проводити відключення об'єкту критичної інфраструктури продуктового маркету за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.19 від енергопостачання до вирішення спору між ТОВ "ЕКО" та АТ "Херсонобленерго" щодо спірних обсягів споживання електричної енергії та надання послуг розподілу електричної енергії в судовому порядку відповідно до норм діючого законодавства та умов Договору від 01.01.2019 №37497520.
Обґрунтовуючи заяву товариство зазначає, що предметом спору між сторонами є обсяги споживання електричної енергії та вартості послуг за розподіл електричної енергії, які були вказані АТ "Херсонобленерго" в акті №12пр прийому-передачі послуг, акті №12р прийому-передачі за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за грудень 2022 та надіслані 10.01.2023 через електронний кабінет споживача ТОВ "ЕКО". Обсяги споживання та сума боргу виникли під час окупації рф міста Херсона, коли підприємством не здійснювалась господарська діяльність та експлуатація об'єкту.
Згідно п.3.5 Розділу Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №37497520 від 01.01.2019 "Порядок обліку електричної енергії", за наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. ТОВ "ЕКО" скористалося своїм правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних та законних інтересів.
Не зважаючи на ці обставини, АТ "Херсонобленерго" без попередження ТОВ "ЕКО" здійснило незаконні дії по відключенню продуктового маркету за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.19, таким чином, створивши складності для забезпечення безперебійної роботи маркету, що негативно впливає на господарську діяльність товариства.
За наведеного, заявник просить задовольнити заяву та вжити заходи забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов, зокрема, забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено правову позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Необхідно зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" було зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Суд зауважує, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даному випадку є правильність визначення обсягів споживання електричної енергії та вартості послуг за розподіл електричної енергії, які були вказані АТ "Херсонобленерго" в акті №12пр прийому-передачі послуг, акті №12р прийому-передачі за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за грудень 2022, та надіслані 10.01.2023 через електронний кабінет споживача ТОВ "ЕКО".
За змістом позовних вимог позивач просить зобов'язати АТ "Херсонобленерго" провести перерахунок обсягів послуг з розподілу електричної енергії по фактичному споживанню електричної енергії ТОВ "ЕКО" по об'єкту м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.19, в період окупації з травня по грудень 2022 включно, з урахуванням відсутності діяльності ТОВ "ЕКО" на об'єкті; визнати за ТОВ "ЕКО" обсяги послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2022 А+ в розмірі 14530 кВТ.год. на суму 20944,46 грн. з ПДВ та обсяги послуг з перетікання реактивної енергії R+ в розмірі 5900 кВАр.год. на суму 734,47 грн. з ПДВ.
При цьому, позивач у поданій до суду заяві про забезпечення позову просить заборонити відповідачу вчиняти певні дії, а саме - проводити відключення об'єкту критичної інфраструктури продуктового маркету за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.19 від енергопостачання до вирішення спору між ТОВ "ЕКО" та АТ "Херсонобленерго" щодо спірних обсягів споживання електричної енергії та надання послуг розподілу електричної енергії в судовому порядку відповідно до норм діючого законодавства та умов Договору від 01.01.2019 №37497520.
Заявник зазначає, що вжиття заявлених заходів забезпечення позову є необхідним для забезпечення захисту порушених та оспорюваних прав та інтересів ТОВ "ЕКО", забезпечення безперебійної роботи об'єкту критичної інфраструктури продуктового маркету за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.19, недопущення вчинення незаконних дій з боку АТ "Херсонобленерго".
Суд звертає увагу, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Так, відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Однак, дослідивши зазначені доводи, суд констатує, що заявником не наведено жодних підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ускладнить чи унеможливить захист та поновлення порушених прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО".
Суд наголошує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Проаналізувавши відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд зауважує, що вимога позивача щодо заборони енергопостачальній організації вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком відключення від електропостачання визначеного у заяві об'єкту, не стосується предмета позову (зобов'язання провести перерахунок обсягів послуг з розподілу електричної енергії по фактичному споживанню електричної енергії).
Таким чином, припинення постачання електроенергії жодним чином не може вплинути на реалізацію позовних вимог позивача у разі їх задоволення.
Враховуючи викладене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, співмірності і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме проводити відключення об'єкту критичної інфраструктури продуктового маркету за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.19 від енергопостачання до вирішення спору між ТОВ "ЕКО" та АТ "Херсонобленерго" щодо спірних обсягів споживання електричної енергії та надання послуг розподілу електричної енергії в судовому порядку відповідно до норм діючого законодавства та умов Договору від 01.01.2019 №37497520, відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасниками справи.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 16.08.2023.