79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.08.2023 Справа № 914/942/23
м. Львів
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ
до відповідача: Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі Товариства з обмеженою відповідальністю , м. Борислав Львівської області
про стягнення 18213,12 грн штрафних санкцій
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua. не здійснювалося.
1. Історія розгляду справи
1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - позивач, ПАТ «Укрнафта») до Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - відповідач, ТОВ «СП «БНК») про стягнення 18213,12 грн штрафних санкцій.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023 справу №914/942/23 передано для розгляду судді Кидисюку Р.А.
1.3. Ухвалою суду від 27.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено розгляд справи по суті здійснювати без повідомлення учасників справи.
1.4. Сторонами подано такі заяви по суті справи:
- 21.04.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9873/23);
- 28.04.2023 позивачем подано відповідь на відзив (вх.№10516/23);
- 11.05.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№11747/23);
1.5. Рішенням Вищої ради правосуддя №599/0/15-23 від 01.06.2023 суддю Кидисюка Р.А. призначено членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №221 від 09.06.2023 року, відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №914/942/23.
1.6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2023, справу №914/942/23 передано для розгляду судді Щигельській О.І.
1.7. Ухвалою суду від 13.06.2023 справу №914/942/23 прийнято до розгляду у складі суду: Суддя Щигельська О.І. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
1.8. Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.
1.9. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.10. Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
1.11. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, сторонам створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
2. Аргументи сторін
2.1. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем - Спільним підприємством «Бориславська нафтова компанія» в формі Товариства з обмеженою відповідальністю не належним чином виконувались зобов'язання за укладеними Договорами оренди №11/07/03/56-ОР від 25.03.2021, №11/07/03/221-ОР від 01.11.2021, №11/07/03/61-ОР від 16.06.2022, а саме відповідачем порушувалися визначені умовами договорів строки оплати.
2.2. Відтак позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції в загальному розмірі 18 213,12 грн, в тому числі: 12 491,69 - пені; 804,92 грн - 3% річних; 4 916,51 грн - індексу інфляції.
2.3. Відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими з таких підстав.
2.4. ПАТ «Укрнафта» є учасником ТОВ «СП «БНК», що володіє часткою у розмірі 25,10 % Статутного капіталу. На думку відповідача, подання позову із вимогою сплати штрафних санкцій, задоволення якої призведе до зменшення у створеного ним товариства обсягу обігових коштів, які можуть бути направлені на розвиток відповідача, ремонт діючих свердловин, буріння нових свердловин, як наслідок, до зменшення прибутку ТОВ «СП «БНК» або навіть отримання відповідачем збитків, є недотриманням позивачем прийнятих на себе зобов'язань, передбачених Статутом ТОВ «СП «БНК», і відповідно, порушенням позивачем статті 6 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
2.5. Відповідач звертає увагу, що основний борг за Договорами оренди сплачений до подання позову в цій справі, а несвоєчасна оплата послуг, наданих за Договорами оренди зумовлена низкою факторів: воєнна агресія з боку РФ, введення режиму воєнного стану, знищення виробничих потужностей нафтопереробних комплексів, неможливості продати нафту власного видобутку, відсутність проведення аукціонів з продажу нафти, про що добре відомо ПАТ «Укрнафта», яке у 2022 році стикалося з аналогічними проблемами.
2.6. Також відповідач зазначає судову практику стосовно зменшення розміру штрафних санкцій, вважає їх нарахування позивачем недобросовісним, проте, клопотань про зменшення заявлених до стягнення сум не заявляє, а просить відмовити в задоволенні позову повністю.
3. Обставини, встановлені судом
3.1. 25.03.2021 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (орендодавець) та Спільним підприємством «Бориславська нафтова компанія» в формі Товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) укладено Договір оренди №11/07/03/56-ОР, за яким орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування Об'єкт оренди на умовах цього Договору, а орендар зобов'язався прийняти Об'єкт оренди та сплачувати орендодавцю орендну плату (п. 1.1.).
3.2. Окремі положення Договору оренди №11/07/03/56-ОР від 25.03.2021.
Орендар сплачує Орендну плату щомісяця не пізніше 20 числа місяця, який наступає за звітним, у національній валюті України шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний банківський рахунок Орендодавця, який визначений цим Договором (п. 5.12.)
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором (п. 6.1.)
У випадку порушення з вини Орендаря строку сплати Орендної плази, встановленого п. 5.12 цього Договору, останній сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, нарахованої на суму прострочених платежів, за кожен день існування прострочення, за виключенням періоду оренди із 01.02.2021 року до 31.03.2021 року (п. 6.2.).
Нарахування неустойки (штрафу, пені) здійснюється протягом всього часу існування порушення Орендарем зобов'язань за цим Договором, за виключенням періоду оренди із 01,02.2021 року до 31.03.2021 року (п. 6.4.).
3.3. Сторонами складено та підписано Акт № LRS_37811_122021 від 31.12.2021 р. прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за грудень 2021 року на суму 3511,25 грн та Акт № LRS_37811_012022_001 від 31.01.2022 р. прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за січень 2022 року на суму 3532,32 грн.
3.4. Акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
3.5. 01.11.2021 року між сторонами укладено Договір оренди №11/07/03/221-ОР, за яким орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування об'єкт оренди на умовах цього Договору, а орендар зобов'язався прийняти об'єкт оренди та сплачувати орендодавцю орендну плату.
3.6. Окремі положення Договору оренди №11/07/03/221-ОР від 01.11.2021 року.
За користування Об'єктом оренди, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі Об'єкта оренди Орендарем сплачується щомісячна орендна плата (п. 5.1.)
Визначена у п. 5.1 цього Договору Орендна плата не включає вартість спожитої Орендарем електричної енергії. Фактичне споживання визначається на підставі показників приладу обліку електроенергії, який встановлено на Об'єкті оренди, відповідно до тарифу постачальника електроенергії (п. 5.5.)
Орендар сплачує Орендну плату щомісяця не пізніше 20 числа місяця, який наступає за звітним, у національній валюті України шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний банківський рахунок Орендодавця, який визначений цим Договором (п. 5.12.)
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором (п. 6.1.)
У випадку порушення з вини Орендаря строку сплати Орендної плати, встановленого п. 5.12 цього Договору, останній сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, нарахованої на суму прострочених платежів, за кожен день існування прострочення (п. 6.2.)
Нарахування неустойки (штрафу, пені) здійснюється протягом всього часу існування порушення Орендарем зобов'язань за цим Договором (п. 6.4.).
3.7. 01.11.2021 року сторонами укладено та підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди за Договором оренди №11/07/03/221-ОР від 01.11.2021.
3.8. На виконання вказаного Договору сторонами складено та підписано ряд Актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме:
- Акт № LRS_37811_122021_002 від 31.12.2021 року на суму 160,27 грн;
- Акт № LRS_37811_012022_003 від 31.01.2022 року на суму 161,23 грн;
- Акт № LRS_37811_022022_002 від 28.02.2022 року на суму 163,33 грн;
- Акт № LRS_37811_032022_003 від 31.03.2022 року на суму 165,94 грн;
- Акт № LRS_37811_042022_005 від 30.04.2022 року на суму 173,41 грн;
- Акт № LRS_37811_052022_007 від 31.05.2022 року на суму 178,79 грн;
- Акт № LRS_37811_062022_009 від 30.06.2022 року на суму 183,61 грн;
- Акт № LRS_37811_072022_006 від 31.07.2022 року на суму 189,30 грн;
- Акт № LRS_37811_082022_010 від 31.08.2022 року на суму 190,62 грн;
- Акт № LRS_37811_092022_008 від 30.09.2022 року на суму 192,72 грн;
- Акт № LRS_37811_032022_019 від 31.03.2022 року на суму 66,61 грн;
- Акт № LRS_37811_042022_016 від 30.04.2022 року на суму 1307,20 грн;
- Акт № LRS_37811_052022_021 від 31.05.2022 року на суму 2307,31 грн;
- Акт № LRS_37811_062022_020 від 30.06.2022 року на суму 2857,51 грн;
- Акт № LRS_37811_082022_020 від 31.08.2022 року на суму 4445,53 грн;
- Акт № DSV_37811_092022_023 від 30.09.2022 року на суму 1666,30 грн.
3.9. Акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
3.10. 16.06.2022 року між сторонами укладено Договір оренди №11/07/03/61-ОР, за яким орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування Об'єкт оренди на умовах цього Договору, а орендар зобов'язався прийняти Об'єкт оренди та сплачувати орендодавцю орендну плату.
3.11. Окремі положення Договору оренди №11/07/03/61-ОР від 16.06.2022 року.
Договір укладений строком на 1 рік з 01 лютого 2022 року до 31 січня 2023 року та вступає в силу з моменту підписання Його Сторонами та затвердження Головою Правління ПАТ «Укрнафта» або його заступниками. Умови цього Договору зберігають силу протягом строку дії Договору, а в частині зобов'язань Орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язань (п. 9.1.)
За користування Об'єктом оренди, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі Об'єкта оренди
Орендарем сплачується щомісячна орендна плата (п. 5.1.).
Визначена у п. 5.1 цього Договору Орендна плага включає вартість спожитої Орендарем електричної енергії (п. 5.5.)
Нарахування Орендної плати починається з дати, зазначеної в Акті передачі, та припиняється датою підписання Сторонами Акту повернення (п. 5.6.)
Орендар сплачує Орендну плату щомісяця не пізніше 20 числа місяця, який наступає за звітним, у національній валюті України шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний банківський рахунок Орендодавця, який визначений цим Договором (п. 5.12.).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором (п. 6.1.)
У випадку порушення з вини Орендаря строку сплати Орендної плати, встановленого п. 5.12 цього Договору, останній сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, шо діяла в період, за який сплачується пеня, нарахованої на суму прострочених платежів, за кожен день існування прострочення (п. 6.2.)
Нарахування неустойки (штрафу, пені) здійснюється протягом всього часу існування порушення Орендарем зобов'язань за цим Договором (п. 6.4.)
3.12. 01.02.2022 року сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди за Договором оренди №11/07/03/61-ОР від 16.06.2022.
3.13. На виконання вказаного Договору сторонами складено та підписано ряд Актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме:
- Акт № LRS_37811_022022_015 від 16.06.2022 року на суму 3570,60 грн;
- Акт № LRS_37811_032022_016 від 16.06.2022 року на суму 3627,73 грн;
- Акт № LRS_37811_042022_017 від 16.06.2022 року на суму 3790,98 грн;
- Акт № LRS_37811_052022_018 від 16.06.2022 року на суму 3908,50 грн;
- Акт № LRS_37811_062022_007 від 30.06.2022 року на суму 4014,02 грн;
- Акт № LRS_37811_072022_005 від 31.07.2022 року на суму 4138,46 грн;
- Акт № LRS_37811_082022_007 від 31.08.2022 року на суму 4167,43 грн;
- Акт № LRS_37811_092022_007 від 30.09.2022 року на суму 4213,27 грн;
- Акт № LRS_37811_082022_021 від 31.08.2022 року на суму 410,35 грн;
- Акт № DSV_37811_092022_018 від 30.09.2022 року на суму 451,51 грн.
3.14. Акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
3.15. 09.01.2023 року позивач звернувся до відповідача з Претензією №01/01/09/25/04/01-01/02/4, якою зазначав, що станом на 01.01.2023 р, СП «Бориславська нафтова компанія» у формі ТОВ, не провела оплату за оренду приміщення та не сплатила компенсацію за спожиту електроенергію за укладеними Договорами оренди, а саме
- за Договором №11/07/03/56-ОР від 25.03.2021 року сума заборгованості становить 7 043,57 грн. Крім того зазначено, що у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань за вказаним договором нараховано пеню у сумі 2 498,84 грн, 3% річних у сумі 190,73 грн та інфляційні витрати в сумі 1633,90 грн.
- за Договором №11/07/03/221-0Р від 01.11.2021 року сума заборгованості становить 14 568,68 грн. За вказаним договором нараховано пеню в сумі 2 951,39 грн, 3% річних у сумі 182,29 грн та інфляційні витрати в сумі 892,00 грн.
- за Договором №11/07/03/61-0Р від 16.06.2022 року сума заборгованості становить 32 292,85 грн. За вказаним договором нараховано пеню в сумі 6102,40 грн, 3% річних у сумі 366,14 та інфляційні витрати в сумі 1 645,62 грн.
3.16. Зважаючи на вищевказане позивач вимагав сплатити на рахунок ПАТ «Укрнафта» загальну суму заборгованості по всіх вище зазначених договорах в тому числі: пеню, 3% річних та інфляційні витрати. Також зазначено, що в разі незадоволення даної претензії у місячний строк з дня її отримання, ПАТ «Укрнафта» буде змушена звернутися до суду з метою стягнення в примусовому порядку вищевказаних сум.
3.17. На підтвердження факту надсилання вказаної Претензії на адресу відповідача до матеріалів справи долучено копії Опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек АТ «Укрпошта».
3.18. 17.01.2023 відповідачем здійснено ряд платежів на користь ПАТ «Укрнафта», що підтверджено долученими копіями платіжних доручень, а саме:
- №54 від 17.01.2023 на суму 7 043,57 грн, призначення платежу «НГВУ Бориславнафтогаз ПАТ Укрнафта оплата за оренду приміщення за грудень 21р-січень 22р, зг дог. 11/07/03/56-ОР від 25.03.2021 в т.ч. ПДВ 20% 1173,93 грн»;
- №50 від 17.01.2023 року на суму 15 974,13 грн, призначення платежу «НГВУ Бориславнафтогаз ПАТ Укрнафта оплата за оренду приміщення за грудень 21р - жовтень 22р, зг дог. 11/07/03/221-ОР від 01.11.2021 в т.ч. ПДВ 20% 2662,36 грн»;
- №52 від 17.01.2023 року на суму 46 772,46 грн, призначення платежу «НГВУ Бориславнафтогаз ПАТ Укрнафта оплата за оренду приміщення за лютий 22р - грудень 22р, зг дог. 11/07/03/61-ОР від 16.06.2022 в т.ч. ПДВ 20% 7795,41 грн».
3.19. Відповідно до Довідки ПАТ «Укрнафта» від 24.02.2023 року заборгованість СП «Бориславська нафтова компанія» в формі ТзОВ по наступним договорам:
- Договір № 11/07/03/56-0р від 25.03.2021 року в сумі 7043,57 грн оплачена в повному обсязі.
- Договір № 11/07/03/221-ОР від 01.11.2021 року в сумі 14568,68 грн оплачена в повному обсязі.
- Договір № 11/07/03/61-ОР від 16.06.2022 року в сумі 32292,85 грн оплачена в повному обсязі.
3.20. Враховуючи наведене вище позивач просить стягнути з Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» у формі товариства з обмеженою відповідальністю штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язань за Договорами в загальному розмірі 18 213,12 грн, в тому числі: 12 491,69 грн - пені; 804,92 грн - 3% річних та 4 916,51 грн - індексу інфляції.
4. Оцінка суду
4.1. Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
4.2. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
4.3. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
4.4. Як зазначалося судом вище між сторонами виникли правовідносини на підставі укладених договорів оренди.
4.5. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).
4.6. Як встановлено вище судом та не заперечується сторонами позивачем було виконано зобов'язання за Договорами в повному обсязі, а відповідачем здійснено оплату , однак така оплата здійснена із простроченням встановлених договорами строків.
4.7. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.8. Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
4.9. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
4.10. Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
4.11. Враховуючи встановлені вище обставини позивач обґрунтовано стверджує, що відповідач є таким, що прострочив виконання взятих на себе зобов'язань. Факт прострочення відповідачем не заперечується.
4.12. Разом з тим відповідач вказує, що несвоєчасна оплата послуг, наданих за Договорами оренди зумовлена низкою факторів: воєнна агресія з боку РФ, введення режиму воєнного стану, знищення виробничих потужностей нафтопереробних комплексів, неможливості продати нафту власного видобутку, відсутність проведення аукціонів з продажу нафти.
4.13. Суд критично ставиться до тверджень відповідача, оскільки підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
4.14. Варто звернути увагу, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
4.15. Згідно з листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
4.16. Факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 є загальновідомим і суд не ставить під сумнів його негативний вплив на здійснювану суб'єктом господарювання діяльність.
4.17. Однак як неодноразово зазначалося Верховним Судом форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновки викладені у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21 та у постанові від 14 червня 2022 у справі № 922/2394/21.
4.18. Тому саме твердження відповідача про те, що зазначений лист від 28.02.2022 є підставою для звільнення від сплати штрафних санкцій є помилковими та не обґрунтованими.
4.19. Крім того у Договорах оренди сторонами було погоджено питання пов'язані з виникнення форс-мажору. Зокрема, у пунктах 7.2 та 7.3. Договорів зазначалося, що Сторона, виконанню зобов'язань за Договором якої перешкоджають обставини форс-мажору, повинна не пізніше 7 (семи) календарних днів повідомити іншу Сторону про початок та припинення дії таких обставин на виконання обов'язків за цим Договором. Сторона, яка посилається на обставини форс-мажору, повинна довести наявність таких обставин. Належним доказом наявності таких обставин і їх тривалості є документи, видані Торгово-промисловою палатою України.
4.20. Однак жодних повідомлень відповідача щодо виникнення форс-мажорних обставин та неспроможність через це виконати обов'язки за Договорами матеріали справи не містять.
4.21. За відсутності належних і допустимих доказів унеможливлення виконання грошового зобов'язання, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання зобов'язання з підстав введення воєнного стану в державі.
4.22. Також суд зауважує, що позивач та відповідач є рівними та самостійними суб'єктами господарювання, сторонами укладених договорів, з самостійними правами та обов'язками, тому реалізація позивачем свої договірних та законних прав не свідчить про недобросовісну поведінку та не спростовує підстави позову.
4.23. Відтак твердження відповідача про те, що позивач є учасником Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю і в той же час вимагає стягнення штрафних санкцій і нарахувань по ст. 625 Цивільного кодексу України, не спростовують права позивача на заявлення таких позовних вимог.
4.24. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
4.25. Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
4.26. Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
4.27. Умовами укладених Договорів оренди сторони визначили, що у випадку порушення з вини Орендаря строку сплати Орендної плати, встановленого п. 5.12 цього Договору, останній сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, шо діяла в період, за який сплачується пеня, нарахованої на суму прострочених платежів, за кожен день існування прострочення (п. 6.2.)
4.28. Нарахування неустойки (штрафу, пені) здійснюється протягом всього часу існування порушення Орендарем зобов'язань за цим Договором (п. 6.4.)
4.29. Згідно положень ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
4.30. Відтак у зв'язку із простроченням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач нарахував пеню в загальному розмірі 12491,69 грн, а саме:
- 2653,22 грн за Договором оренди №11/07/03/56-ОР від 25.03.2021,
- 3028,28 грн за Договором оренди №11/07/03/221-ОР від 01.11.2021,
- 6810,19 грн за Договором оренди №11/07/03/61-ОР від 16.06.2022.
4.31. Перевіривши правильність розрахунків за заявлені позивачем періоди суд встановив, що такі проведено вірно, з урахуванням умов договорів, розмірів заборгованості та періодів прострочення.
4.32. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.33. Грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
4.34. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 804,92 грн - 3% річних та 4 916,51 грн - індексу інфляції з яких:
- за Договором оренди №11/07/03/56-ОР від 25.03.2021: 3% річних в сумі 199,99 грн та 1760,68 грн індексу інфляції;
- за Договором оренди №11/07/03/221-ОР від 01.11.2021: 3% річних в сумі 196,32 грн та 1058,02 грн індексу інфляції;
- за Договором оренди №11/07/03/61-ОР від 16.06.2022: 3% річних в сумі 408,61 грн та 2097,81 грн індексу інфляції.
4.35. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
4.36. Перевіривши правильність розрахунку суд встановив, що такий проведено вірно, позивачем враховано час виникнення заборгованості та період її існування, відтак вимога про стягнення 804,92 грн - 3% річних та 4 916,51 грн - індексу інфляції підлягає задоволенню в повному обсязі.
4.37. Щодо позиції відповідача про несправедливість і недобросовісність заявлених до стягнення нарахувань, відсутність збитків у позивача, погашення заборгованості у повному розмірі до звернення з позовом до суду, належністю відповідача до категорії підприємств критичної інфраструктури, суд зазначає таке.
4.38. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладений висновок про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності, передбачених статтею 625 ЦК України у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
4.39. Верховний Суд неодноразово наголошував, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19).
4.40. Водночас згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.41. Резюмуючи встановлені обставин справи, суд зазначає, що відповідачем допущено тривале прострочення виконання зобов'язання, у період якого відсутні будь-які звернення, листи, пропозиції від відповідача до позивача стосовно неможливості виконання основного зобов'язання; відповідач жодними доказами не підтверджує свій матеріальний, фінансовий стан, який би свідчив про створення додаткового тягаря присудженим до стягнення санкціями, не подав документів, які б свідчили, що основним видом його діяльності є надання виключного виду послуг, про залежність діяльності та отримання доходу від інших контрагентів. Тому висловлені заперечення, зокрема, щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій, не підтверджені, а є суб'єктивними твердженнями сторони.
4.42. Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку, що відповідач не спростував наявності у нього обов'язку сплатити пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за допущене прострочення виконання грошового зобов'язання.
4.43. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
4.44. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
4.45. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.46. Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
4.47. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
4.48. Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» до ТОВ «СП «БНК» про стягнення 18213,12 грн штрафних санкцій підлягають до задоволення в повному обсязі.
5. СУДОВІ ВИТРАТИ
5.1. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 2684,00 грн покладається на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Спільного підприємство «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю (82300, Львівська обл., місто Борислав, вулиця Шкільна, будинок 28 А; ідентифікаційний код 22402928) на користь Публічного акціонерного товариства «Укpнaфта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5; ідентифікаційний код 00135390) штрафні санкції в загальному розмірі 18213,12 грн, в тому числі: 12 491,69 - пені; 804,92 грн - 3% річних; 4 916,51 грн - індексу інфляції та 2684,00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.08.23р.
Суддя Щигельська О.І.