вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1255/23
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви (вх. №155/23 від 17.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дінастія" про забезпечення позову у справі №911/1255/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дінастія"
41100, Сумська область, Шосткинський район, місто Шостка, вулиця Весняна, будинок 36, код ЄДРПОУ 38118770
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК Рем-Буд"
07351, Київська область, Вишгородський район, село Синяк, вулиця Київська, будинок 66, код ЄДРПОУ 38256839
про стягнення заборгованості
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1081/23 від 26.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дінастія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК Рем-Буд" про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за виконані роботи відповідно до договору субпідряду №АМК/сБ/Е-10 з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сумської області від 03.12.2021.
Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, 173, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2023 позовну заяву (вх. №1081/23 від 26.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дінастія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК Рем-Буд" про стягнення заборгованості залишено без руху.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №9936/23 від 22.05.2023) про усунення недоліків позовної заяви.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2023 позовну заяву (вх. №1081/23 від 26.04.2023) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1255/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 11.07.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12810/23 від 03.07.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №2165/23 від 10.07.2023).
У судове засідання 11.07.2023 з'явилась представниця позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений поштовим зв'язком.
Під час судового засіданням у місті Києві оголошено повітряну тривогу.
Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу “повітряна тривога” суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.
У судовому засіданні 11.07.2023 оголошено перерву у зв'язку із оголошенням сигналу “повітряна тривога”.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2023 повідомлено учасників справи №911/1255/23, що підготовче засідання відбудеться 08.08.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист (вх. №14116/23 від 24.07.2023) з оригіналами додаткових угод.
На електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №150/23 від 04.08.2023) про забезпечення позову.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №15007/23 від 04.08.2023) про приєднання доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2023 заяву про забезпечення позову (вх. № 150/23 від 04.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дінастія" (41100, Сумська область, Шосткинський район, місто Шостка, вулиця Весняна, будинок 36, код ЄДРПОУ 38118770) повернуто заявнику.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №15034/23 від 07.08.2023) про долучення доказів до заяви про забезпечення позову.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. №15016/23 від 07.08.2023) у справі.
У судове засідання 08.08.2023 з'явилась представниця позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів, а підготовче засідання суду відкладено на 05.09.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №155/23 від 17.08.2023) про забезпечення позову, в якій заявник заявляє про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе майно Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК Рем-Буд", а саме: грошові кошти у розмірі 2431000,00 грн. на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК Рем-Буд"; об'єкт нерухомості (нежитлову будівлю, бетонно-розчинний вузол, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 1395,7 кв.м, за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. Індустріальна, б.12а/2), який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "АМК Рем-Буд"; рухоме майно (транспортні засоби, сільскогосподарську техніку), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "АМК Рем-Буд".
Забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМК Рем-Буд" фактично не виконало свої грошові зобов'язання за виконані роботи відповідно до договору субпідряду №АМК/сБ/Е-10 з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сумської області від 03.12.2021, можливістю виведення відповідної грошової суми з рахунків підприємства до ухвалення рішення у справі, наявністю інших кредиторів, тим, що відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність, що може призвести до витрачання коштів, що мають бути спрямовані на погашення боргу перед позивачем, а також з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМК Рем-Буд" може здійснити відчуження рухомого майна.
Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Оцінка матеріалів заяви та висновки суду.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує так:
1) до відповідача в судовому порядку пред'явили майнові вимоги ще 8 кредиторів, що підтверджується інформацією з сайту "Судова влада України" (https://court.gov.ua/fair/). Наявність такої кількості кредиторів, які прагнуть стягнути заборгованість з відповідача в примусовому порядку, дає підстави для обґрунтованого сумніву в тому, що відповідач буде матеріально неспроможний виконати потенційне судове рішення. Крім того, заявник зауважує про існування ризику відчуження відповідачем нерухомого майна іншим кредиторам.
2) за період з липня по грудень 2022 року відповідач переміг у 6 державних закупівлях, а, отже, на думку заявника, відповідач має намір витрачати кошти, які він мав би використати для задоволення вимог кредиторів. Таким чином, є необхідність накласти арешт на грошові кошти відповідача, розміщені на його банківських рахунках, у межах ціни позову, з огляду на те, що: по-перше, предметом спору є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в грошовому еквіваленті; по-друге, невжиття заходів забезпечення позову способом арешту коштів на банківському розрахунковому рахунку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, отже, відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами банківського розрахункового рахунку. Заявник не вважає, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, позбавить його можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, оскільки грошові кошти залишаються в володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
3) заявник стверджує, що відповідачу належить на праві власності нежитлова будівля, бетонно-розчинний вузол, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 1395,7 кв.м, за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул.Індустріальна, б.12а/2. Таким чином, на думку заявника, існує обґрунтований ризик того, що відповідач може здійснити відчуження майна. Водночас, заявник зауважує, що накладення арешту на нерухоме майно не завдасть істотної шкоди відповідачу, оскільки такий арешт буде лише перешкодою у відчуженні нерухомого майна, а відповідач і надалі зможе користуватись арештованим нерухомим майном.
4) заявник відзначає, що він звернувся з адвокатським запитом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області про надання інформації щодо зареєстрованого за відповідачем рухомого майна (транспортних засобів). Відповідь на адвокатський запит №31/10-4768 від 27.07.2023 від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області отримана адвокатом Гусляницею О.В. 04.08.2023. У цій відповіді вказується, що станом на 25.07.2023 за відповідачем зареєстровані такі транспортні засоби: ПАЛИЧ Z02213, 2000 р.в. та SAMRO 2EC16, 1995 р.в. А також заявник акцентує увагу на тому, що за період з 01.01.2022 по теперішній час відповідачем було перереєстровано 61 транспортний засіб, причому, в 2022 році - 46 з них, та 15 - у 2023 році. Перереєстрації вчинялись відповідачем як до відкриття провадження у справі №911/1255/23, так і після відкриття провадження у цій справі - 14.06.2023. Окрім цього, заявник зазначає, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області не надало інформації щодо наявності у відповідача сільськогосподарської техніки, але, у той же час, заявник припускає, що відповідач може здійснити перереєстрацію не лише належних йому транспортних засобів, а й сільськогосподарської техніки.
Суд наголошує, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 01.04.2022 у справі №925/1615/21, зокрема, зазначено таке:
«Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).
При вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 ГК України).».
Суд зазначає, що накладення арешту на грошові кошти відповідача з підстави наявності у відповідача певної кількості інших кредиторів, які бажають стягнути кошти в судовому порядку є безпідставним, оскільки може порушити чи обмежити права інших осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Також суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти відповідача з підстави наявності у нього виграних тендерних закупівель на проведення робіт, а, відповідно, й наявної необхідності здійснення видатків на проведення даних робіт, може суттєво вплинути на господарську діяльність відповідача, його відносини із співробітниками та іншими контрагентами.
Суд відзначає, що у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі 914/2438/20, зокрема, зазначається, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі №911/949/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20.
Суд зазначає, що спір у справі 911/1255/23 має майновий характер та стосується стягнення коштів - заборгованості за договором субпідряду №АМК/сБ/Е-10 з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сумської області від 03.12.2021, а наявне у відповідача майно, як рухоме, так і нерухоме, не відноситься до предмету спору в даній справі. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості (нежитлову будівлю, бетонно-розчинний вузол, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 1395,7 кв.м, за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. Індустріальна, б.12а/2, який належить на праві власності відповідачу) та рухоме майно (транспортні засоби, сільскогосподарську техніку), яке належить на праві власності відповідачу.
Також суд відзначає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дінастія" про забезпечення позову не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, що суперечить вимогам пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами дослідження та оцінки матеріалів справи щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доводами і доказами імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в даній справі у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, та, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також зважаючи на неспівмірність заходів забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, збалансованості інтересів обох сторін, можливості обмеження права інших осіб, які не є учасниками цього судового процесу та можливого впливу на господарську діяльність відповідача.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви (вх. №155/23 від 17.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дінастія" (41100, Сумська область, Шосткинський район, місто Шостка, вулиця Весняна, будинок 36, код ЄДРПОУ 38118770) про забезпечення позову у справі № 911/1255/23 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 17.08.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.
Суддя С.О. Саванчук