ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2023Справа № 910/10659/19 (910/6549/21)
За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ПЗ Маркет»
провідшкодування судових витрат
у справі910/10659/19 (910/6549/21)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 3 063 200,00 грн.
в межах справи №910/10659/19
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Парадайз Фінанс" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,129, ідентифікаційний номер 39508383)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська,28/1, ідентифікаційний номер 32593933)
про банкрутство
Суддя Яковенко А.В.
Секретар судового засідання Колодяжний В.Є.
Представники: згідно протоколу судового засідання
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/10659/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Парадайз Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" про банкрутство.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 3 063 200,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 3 063 200,00 грн до розгляду в межах справи №910/10659/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет"; вирішено позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 14.07.2021; витребувано у ОСОБА_1 всі документи та договори поворотної фінансової допомоги, що були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" та ОСОБА_1 за період з 2015 року по 2018 рік включно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/10659/19 (910/6549/21) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЗ Маркет» (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1; ідентифікаційний код 32599333) заборгованість за надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 3 063 200 (три мільйони шістдесят три тисячі двісті) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп.
08.06.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЗ Маркет» надійшла заява про відшкодування судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати останнього на професійну правничу допомогу в розмірі 34 650,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЗ Маркет» про відшкодування судових витрат призначити у судовому засіданні на 07.08.2023.
27.07.2023 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, за змістом яких просить суд відмовити в задоволення заяви про стягнення правничої допомоги.
В судове засідання 07.08.2023 з'явився ліквідатор ТОВ «ПЗ Маркет» надав суду пояснення на заперечення відповідача та просив суд задовольнити заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача в судове засідання 07.08.2023 з'явилася, просила суд відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частина 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України України).
При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЗ Маркет» задоволено повністю.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Представником позивача в судовому засіданні 05.06.2023 було подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, розмір якої складає 34 650,00 грн., крім того, зауважено, що докази на підтвердження цих витрат будуть надані суду не пізніше 5 днів після ухвалення рішення у справі.
Після винесення судом рішення від 05.06.2023, позивач подав суду докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат у сумі 34 650,00 грн. представник позивача надав договір про надання правової допомоги від 09.09.2022, укладений з адвокатом Єлмановою Вікторією Анатоліївною, Звіт адвоката Єлманової В.А. (детальний опис послуг та робіт) на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги із розшифровкою обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що підлягає сплаті в рамках супроводження клієнта ТОВ «ПЗ Маркет» у справі №910/10659/19 (910/6549/21) у суді першої інстанції за договором від 09.09.2022, витяг з Протоколу комітету кредиторів ТОВ «ПЗ Маркет» №16 від 27.01.2023 справа Господарського суду міста Києва №910/10659/19, акт приймання-передачі наданих послуг №17 від 05.06.2023 та рахунок на оплату №12 від 05.06.2023.
Так, 09.09.2022 між ТОВ «ПЗ Маркет» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Горбача Ігоря Сергійовича (надалі - «Замовник») та адвокатом Єлмановою Вікторією Анатоліївною (надалі - «Виконавець») укладено договір про надання адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) (надалі - «Договір»), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати адвокатські послуги (виконувати роботи) та представляти інтереси замовника щодо захисту його інтересів в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, громадянами, а також у загальних, господарських, третейських, адміністративних та інших судах України, зокрема, у справі про банкрутство замовника№910/10659/19 і щодо захисту інтересів зі стягнення заборгованості перед замовником із ОСОБА_1 у справі « 910/6549/21 в межах справи про банкрутство Замовника (п. 1.1. Договору).
Пунктом 4.1.1 Договору встановлено, що за послуги зі стягнення заборгованості із ОСОБА_1 в межах справи №910/6549/21 сторони домовились про гонорарну оплату за супровід у суді першої інстанції, яка складає 34 650,00 грн., оплачується виконавцеві після проголошення позитивного судового рішення та фактичного стягнення заборгованості за судовим рішенням, визначений гонорар не включає стаді. Апеляційного, касаційного оскарження та/або виконання судового рішення. Подальший супровід оформлюється окремими додатковими угодами до Договору.
05.06.2023 сторони склали та підписали акт приймання-передачі наданих послуг « 17 від 05.06.2023, за змістом якого виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): надання професійної правничої допомоги та адвокатських послуг за договором про надання адвокатських послуг (професійної допомоги) від 09.09.2022 - поточна робота за період з 09.09.2022 по 05.06.2023 за супроводження інтересів ТОВ «ПЗ «Маркет» у справі №910/6549/21 зі стягнення дебіторської заборгованості із ОСОБА_1 у суді першої інстанції (гонорар).
Відповідно до Звіту адвоката Єлманової В.А. (детальний опис послуг та робіт) на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги із розшифровкою обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що підлягає сплаті в рамках супроводження клієнта ТОВ «ПЗ Маркет» у справі №910/10659/19 (910/6549/21) у суді першої інстанції за договором від 09.09.2022, адвокатом Єлмановою В.А. були надані такі псолуги:
- укладання договору про надання адвокатських послуг, вивчення матеріалів справи та консультація;
- підготовка проекту заяви про зміну підстав позову;
- участь в судовому засіданні 17.10.2022;
Складання та подача до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із оголошенням тривоги у зазначений день до часу призначення судового засідання;
- складання, формування та подачі, розсилка учасникам та надсилання суду відповіді на відзив відповідача на позовну заяву з урахуванням змін підстав позову;
- участь в судовому засіданні 28.11.2022;
- участь в судовому засіданні 11.01.2022, виступ із вступним словом сторони позивача, питання, пояснення суду, сторонам запропоновано надати письмові пояснення;
- складання , подача суду письмових пояснень від імені позивача на виконання пропозиції суду;
- участь в судовому засіданні 12.04.2023, стадія дослідження письмових доказів;
- участь в судовому засіданні 05.06.2023, дебати;
- виставлення рахунку та складання акту наданих послуг, підписання їх сторонами, витребування витягу з протоколу комітету кредиторів щодо схвалення витрат на оплату адвоката:
- складання звіту.
Заперечуючи проти заяви про стягнення витрат на правову допомогу, відповідач зазначає щодо неспівмірності суми гонорару та складністю справи.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Відповідач обґрунтовуючи неспівмірність розміру суми гонорару адвокату зазначає, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, процесуальні документи не містить посилань на значну кількість практики Верховного Суду.
Дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, в її межах підлягали встановленню обставини, щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за договорами безвідсоткової фінансової допомоги, в даній справі двічі змінювались підстави позову у зв'язку із неналежною процесуальною поведінкою відповідача, який не виконував вимог ухвал суду щодо витребування договорів, таким чином, вказані обставини свідчать про складність справи 910/10659/19 (910/6549/21).
Щодо твердження відповідача, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, процесуальні документи не містить посилань на значну кількість практики Верховного Суду, то слід зазначити, що такі твердження є припущеннями відповідача, а тому судом не беруться до уваги.
Щодо того, що із зазначеного опису послуг, слідує, що до цього переліку включені вивчення матеріалів справи, які використані як докази у справі, однак, означені витрати підлягають окремій компенсації, оскільки охоплюються поняттям підготовки відповіді на відзив, то суд зазначає, що по-перше, адвокат Єлманова В.А. почала представляти інтереси позивача лише з 09.09.2022, в той час як провадження в даній справі відкрито 16.06.2021, а тому логічним для суду є дослідження матеріалів справи з початком її роботи та формулюванням правової позиції, що відображена була в заяві про зміну підстав позову, проект якої підготувала адвокат позивача. По-друге, підготовка відповіді на відзив була надана на відзив відповідача з урахуванням заяви про зміну підстав позову, а тому твердження відповідача, що вивчення матеріалів справи охоплюється послугами, які надані під час підготовки відповіді на відзив, є безпідставним.
Таким чином, дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, обсягом цих послуг. Таким чином, за висновками суду, заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34 650,00 грн. відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.
Щодо твердження відповідача про відсутність у договорі про надання адвокатських послуг, звіті та акті наданих послуг часу, затраченого адвокатом на виконання певних робіт, суд зауважує, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Так , п. 4.1.1 Договору сторонами погоджено фіксовану суму гонорару, що складає 34 650,00 грн., а тому не суперечить ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Щодо пропущення процесуального строку на заявлення витрат на правову допомогу, то суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Із заяви про зміну підстав позову, поданої до суду 12.09.2022 вбачається, що судові витрати складають 39 190,00 грн., що включає витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 34 650,00 грн. та судовий збір у розмірі 4 540,00 грн., зважаючи на те, що вказана заява була прийнята судом, а адвокат почав здійснювати представництво з 09.09.2022, а тому у суду відсутні підстави вважати про пропущення строку подачі заяви про відшкодування таких витрат.
Щодо відсутності підтвердження оплати за Договором, суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справи № 922/445/19 та в постановах Верховного суду у справах № 648/1102/19 від 12.02.2020, №923/560/17 від 23.12.2021, №329/766/18 від 10.11.2021, №329/766/18 від 02.09.2020 (провадження №61-6627св20), №178/1522/18 від 01.09.2021.
З огляду на викладене, зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за належне стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34 650,00 грн.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. ст.ст. 129, 130, 221, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Стягути з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1; ідентифікаційний код 32599333) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34 650 (тридцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
2. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 17.08.2023.
Суддя А.В. Яковенко