ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.08.2023Справа № 910/9214/22
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В., за участю секретаря судового засідання Горенюк Т.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення по справі
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
про стягнення 1 336 925 286,20 грн,
За участю представників:
від позивача: Куприянський Б.О. від відповідача (заявника): Щербина В.М.
Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення основного боргу в сумі 405 514 289,44 грн, пені в сумі 5 908 736,17 грн, 3% річних в розмірі 4 856 495,47 грн, інфляційних втрат в розмірі 45 199 193,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про участь у балансуючому ринку в частині оплату послуг з балансування за лютий - травень 2022.
07.11.2022 представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивачем заявлено до стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 280 960 860,95 грн, пені в сумі 5 908 736,17 грн, 3% річних в розмірі 4 856 495,47 грн, інфляційних втрат в розмірі 45 199 193,61 грн.
Вказана заява була прийнята судом як така, що відповідає приписам ст.46 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 22.02.2023 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Ухвалою від 20.03.2023 Північного апеляційного господарського суду витребувано матеріали справи №910/9214/22 у Господарського суду міста Києва.
Супровідним листом від 28.03.2023 Господарського суду міста Києва на виконання ухвали від 20.03.2023 Північного апеляційного господарського суду, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2023, матеріали справи № 910/9214/22 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення грошових коштів направлено до суду апеляційної інстанції.
Станом на теперішній час матеріали справи №910/9214/22 до Господарського суду міста Києва не повертались.
01.06.2023 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилався на те, що вартість балансуючої електричної енергії сплачується саме з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників балансуючого ринку, а отже відповідач не мав права та можливості направити кошти на розрахунки із позивачем, які були б отримані поза балансуючим ринком. До того ж, заявником наголошено, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків внаслідок дій Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
З огляду на неповернення матеріалів справи №910/9214/21 з суду апеляційної інстанції, вирішення питання щодо прийняття заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення ухвалою від 05.06.2023 було відкладено до моменту повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
У липні 2023 матеріали справи було повернуто до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи наведене, заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення ухвалою від 27.07.2023 була призначена до розгляду.
Представник заявника у судовому засіданні обставини, викладені в заяві, підтвердив.
Представником позивача у судовому засіданні було вказано про виконання відповідачем судового рішення та погашення заборгованості перед Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго".
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її часткового задоволення. При цьому, суд виходив з такого.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Тобто, суд звертає увагу заявника на те, що відстрочення виконання судового рішення на рік фактично призводить до порушення балансу інтересів сторін та повагу до власності.
Крім того, з приводу обставин, які вказані у розглядуваній заяві, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов'язань.
Частина 2 статті 617 Циваільного кодексу України та частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", у будь-якому випадку не можуть бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.
До того ж, судом враховано, що представниками обох контрагентів у судовому засіданні було надано усні пояснення стосовно фактичного виконання судового рішення у справі, проте, без відповідного доказового обґрунтування. При цьому, клопотання про залишення без розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення по справі №910/9214/22 представником відповідача подано не було.
За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, враховуючи пояснення представників сторін, які було надано у судовому засіданні 16.08.2023, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення по справі №910/9214/22.
Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення по справі №910/9214/22 залишити без задоволення.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.08.2023.
Суддя В.В. Князьков