08 вересня 2006 р.
№ 5/117
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т. Б. - головуючого
Гоголь Т.Г.
Рогач Л. І.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Комунального підприємства “Водотеплосервіс» та клопотання про відновлення процесуального строку для подання касаційної скарги
на постанову
від 23.03.2006 Львівського апеляційного господарського суду
у справі
№ 5/117 господарського суду Івано-Франківської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства “Лукор»
до
Комунального підприємства “Водотеплосервіс»
про
стягнення 716471,57 грн.
Заявлене клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду або постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Статтею 53 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.
Як вбачається з матеріалів справи, касаційна скарга на постанову від 23.03.2006 подана КП “Водотеплосервіс» 22.06.2006, тобто з пропуском встановленого процесуального строку та з клопотанням про його відновлення.
В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що постанова у справі була надіслана йому Львівським апеляційним господарським судом 23.04.2006.
Судова колегія визнає правомірними посилання заявника на статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої постанова надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.
Проте, оскільки оскаржувана постанова, як зазначає в клопотанні сам скаржник, надіслана судом 23.04.2006, то (враховуючи термін поштового обігу) припустимий місячний строк на її оскарження сплив 28.05.2006.
Оскільки касаційна скарга на дану постанову надіслана лише 26.06.2006 без будь -яких пояснень щодо її подання з пропуском строку в один місяць, у касаційної інстанції відсутні підстави для відновлення пропущеного процесуального строку, у зв'язку з чим клопотання підлягає відхиленню, а касаційна скарга -поверненню без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито» затверджено порядок та розміри сплати державного мита, згідно вимог якого державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно зі статтею 3 згаданого Декрету із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що КП “Водотеплосервіс» оскаржує прийняті у справі судові рішення, якими стягнуто з відповідача 651622,67 грн., державне мито при поданні касаційної скарги підприємством повинно складати 3258 грн.
Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 2123 від 22.06.2006 про перерахування 42 грн. 50 коп. не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, оскільки не відповідає наведеним вимогам, що є підставою повернення касаційної скарги без розгляду у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 109 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
В надісланих скаржником до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги відсутні докази надіслання її копії позивачу у даній справі -ЗАТ “Лукор», про що загальним відділом Вищого господарського суду України складено відповідний акт від 04.08.2006 № 03-31/236.
Доданий до касаційної скарги опис вкладення у конверт від 26.06.2006 не може вважатись доказом направлення копії касаційної скарги позивачу, оскільки з його змісту вбачається, що відповідна кореспонденція надіслана до Львівського апеляційного господарського суду, а тому касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається Вищим господарським судом України на підставі пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 86, пунктами 3, 4, 5 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
Відхилити клопотання Комунального підприємства “Водотеплосервіс» про відновлення процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову від 23.03.2006 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5/117 господарського суду Івано-Франківської області.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Головуючий Т. Дроботова
С у д д і : Т. Гоголь
Л. Рогач