17 серпня 2023 р. справа № 400/3336/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку письмового провадження, розглянув заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. У рішенні суд вирішив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року в повному обсязі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року та з урахуванням вже виплачених сум;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року - без змін.
Рішення суду набрало законної сили з 04.10.2022 року.
04.07.2023 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 29.07.2022 року. Заява позивача мотивована тим, що на виконання рішення суду від 29.09.2021 року у справі № 400/6520/21 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.05.2021 року № 9/1/4933 відповідач провів перерахунок пенсії позивача. Станом на 01.12.2021 року розмір його пенсії становив 10 794,90 грн.
На виконання рішення суду від 29.07.2022 року у справі № 400/3336/22 проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100% підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103. Станом на 01.12.2022 року розмір пенсії складав 8 267,49 грн., з яких основний розмір пенсії склав 5 497,80 грн.
Таким чином, на переконання позивача, відповідач на виконання рішення суду від 29.07.2022 року у справі № 400/3336/22 знизив розмір пенсії позивача, який був встановлений на виконання рішення суду у справі № 400/6520/21 з 10 794,90 грн. до 5 497,80 грн. Тобто, рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії з 05.03.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 31.05.2021 року № 9/1/4933 та визначити розмір пенсії 10 794,90 грн., не виконано.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.
Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З вищезазначеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: " ... Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).
При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, якою визначено особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця."
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.
Згідно листа відповідача від 08.06.2023 року, розмір пенсії позивача станом на 01.06.2023 року становить 12 306,19 грн., що включає в себе: 5 497,80 грн. основного розміру пенсії, 769,69 грн. індексації основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року, 1 234,70 грн. індексації основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року, 2 000 грн. щомісячна доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року та 2 804 грн. доплата до попереднього розміру пенсії (рішення суду).
З листа відповідача не вбачається на виконання якого рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії - від 29.09.2021 року у справі № 400/6520/21 та/або від 29.07.2022 року у справі № 400/3336/22.
Суд звертає увагу позивача, що фактично позивач не згодний із виконанням рішення суду відповідачем у певний спосіб, що не узгоджується із порядком встановлення строку подання звіту про виконання рішення, врегульованого ст. 382 КАС України.
До того ж, доказів того, що процедуру примусового виконання рішення суду розпочато та/або завершено без його фактичного виконання, позивачем не надано.
Як вже зазначав суд, за наслідками розгляду справи, відповідач мав здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року та з урахуванням вже виплачених сум.
Натомість, зобов'язання провести перерахунок пенсії з 05.03.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 31.05.2021 року № 9/1/4933 та визначити розмір пенсії 10 794,90 грн., як того просить позивач у своїй заяві, не були предметом дослідження у цій справі, а тому суд не має законних підстав для встановлення судового контролю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз