16 серпня 2023 року справа №380/2463/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу підйомної допомоги у листопаді 2017 року у розмірі 10 288 грн 26 к., без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену підйомну допомогу у листопаді 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 в частині нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2017 року до березня 2018 року із застосуванням базового місяця липень 2017 року;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по березень 2018 року, з відрахуванням раніше виплачених сум індексації, із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року;
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 в частині нарахування та виплати позивачу з березня 2018 року до 07.06.2019 індексації грошового забезпечення без урахування розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року, та без урахування підвищення доходу і різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період із березня 2018 року по 07.06.2019 включно з урахуванням розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року, та із урахуванням підвищення доходу і різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 в частині неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із відрахуванням раніше виплаченої допомоги, із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення, нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за червень 2019 року;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ). Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Західного міжрегіонального управління Державної прикордонної служби України від 07.05.2019 №122-ос позивача звільнено в запас та наказом від 07.06.2019 №155-ос виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення. Із особистих карток грошового забезпечення та наданих на адвокатські запити документів з питань грошового забезпечення позивачем встановлено, що при звільненні з військової служби з ним не проведено усіх передбачених законодавством розрахунків, зокрема щодо неповної виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги за 2016-2017 роки та індексації грошового забезпечення. Вважаючи дії відповідача щодо неповного розрахунку з ним протиправними, звернувся до суду із цим позовом.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. На день виключення позивача зі списку особового складу та всіх видів забезпечення 07.06.2019 між сторонами не було спору з питань здійснення щодо ОСОБА_1 усіх розрахунків, тобто станом на момент виключення позивача зі списку особового складу проведено усі розрахунки. Посилаючись на пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №73 від 02.02.2016, вказує, що додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Тому позовні вимоги щодо не врахування у складі місячного грошового забезпечення як розрахункової величини при нарахуванні та виплаті підйомної допомоги щомісячної додаткової грошової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, не підлягають до задоволення. Відповідно до положень Порядку №1078 від 17.07.2003 місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Відповідно до наявних в матеріалах справи особистих карток грошового забезпечення позивача у липні 2017 року призначено на посаду з встановленим посадовим окладом у розмірі 740 грн, до 31 липня 2017 року позивач перебував на посаді з встановленим посадовим окладом у розмірі 565 грн, тобто відбулось збільшення посадового окладу, а тому липень 2017 року слід вважати базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача під час проходження служби. Окрім того, після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 30.8.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Вказує, що індексація, а так само її розмір, окремо вираховується на нараховане до виплати місячне грошове забезпечення, а тому вона не є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовців, яке визначено статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ. Згідно до статті 3 Закону №2011-ХІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу. Оскільки індексація грошового забезпечення станом на 07.06.2019 не нараховувалась, то підстави для виплати компенсації втрати частини доходів відсутні. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 26.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Ухвалою від 01.03.2021 у справі №380/2463/21 суд роз'єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) та до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
В провадженні адміністративної справи №380/2463/21 залишені позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ).
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) виділено в самостійне провадження, за наслідками автоматизованого розподілу 05.03.2021 їм присвоєно єдиний унікальний номер справи №380/3031/21.
Відповідачем 06.04.2021 подано відзив на позовну заяву (вх.№22927) та клопотання про заміну сторони у справі правонаступником (вх.№22929).
Ухвалою від 07.04.2021 задоволено клопотання відповідача про заміну сторони у справі правонаступником та допущено заміну відповідача у адміністративній справі №380/2463/21 - ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) його правонаступником - ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ).
Ухвалою від 07.04.2021 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за участі уповноваженого представника та вирішено розглядати справу №380/2463/21 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 27.04.2021.
Ухвалою суду від 18.05.2021 провадження у справі №380/2463/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №825/997/17, яка передана на розгляд судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Представником позивача 20.04.2023 (вх.№27703) подано клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 21.04.2023 провадження у справі поновлено. Судове засідання призначено на 16.05.2023.
Судове засідання, призначене на 16.05.2023, відкладено до 04.07.2023 для подання додаткових доказів.
В судовому засіданні 04.07.2023 суд заслухав вступні промови представників сторін, дослідив докази та перейшов до письмового провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України та є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 17.03.2015 серії НОМЕР_5 .
Відповідно до відомостей послужного списку позивача, такий з 07.10.2017 по 07.06.2019 проходив військову службу в Мостиському прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 )
Згідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України по особовому складу від 07.06.2019 №155-ос прапорщика ОСОБА_1 , техніка - начальника котельні центральної котельні житлово-експлуатаційного відділення відділу забезпечення, звільненого за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) у запас, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.06.2019.
Представником позивача на адресу Мостиського прикордонного загону надіслано адвокатські запити з проханням надати інформацію та документи: зокрема довідку про нараховане та фактично виплачене грошове забезпечення із зазначенням видів та дати його виплати, інформацію про наявність чи відсутність перед позивачем заборгованості із матеріального та грошового забезпечення, інформацію про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 2017 року до часу звільнення з військової служби у 2019 році із наданням детального та зазначенням базового місяця, з якого здійснено обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення індексації із січня 2016 року.
У випадку не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення просив здійснити відповідне нарахування та виплату.
На адвокатські запити Мостиський прикордонний загін надав відповідь від 30.06.2020 №11/5809, зі змісту якої слідує, що позивачу проведено розрахунок належної до виплати індексації грошового забезпечення та подано заявку на виділення коштів для зазначеної виплати. Нарахування та виплату буде проведено, згідно розрахунку з врахуванням довідки, наданої військовою частиною НОМЕР_4 .
Відповідно до наданого Мостиським прикордонним загоном розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 01.03.2020, така за період листопад 2017 року - лютий 2018 року визначалася з урахуванням базового місяця липень 2017 року (збільшення посадового окладу) та коефіцієнта індексації у грудні 2017 року - лютому 2018 року - 3,10, що становило 54.62 грн щомісячно. У зв'язку із збільшенням посадового окладу на законодавчому рівні в березні 2018 року, індексація нарахована за грудень 2018 року - лютий 2019 року та коефіцієнта індексації за ці місяці - 3,70, що становило 71.08 грн щомісячно; за березень - червень 2019 року та коефіцієнта індексації за ці місяці - 7,00, що становило 134.47 грн щомісячно.
Загальна сума індексації за листопад 2017 року - 07.07.2019 року склала 811,89 грн.
Неповнота нарахування та виплати в/ч НОМЕР_1 підйомної допомоги у листопаді 2017 року, неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, а також неповнота нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, зумовила звернення позивача в суд з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, сприятливі умови для реалізації конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах визначає Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати на користь позивача недоплаченої підйомної допомоги у листопаді 2017 року без з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацами 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно до пункту першого частини третьої статті 9-1 Закону №2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Окрім того, нормами частини першої статті 9-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до архівної відомості за період з січня по грудень 2017 року ОСОБА_1 у листопаді 2017 року виплачено підйомну допомогу в розмірі 10 288 грн 23 к.
Відповідач для обрахунку вказаної виплати не врахував щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, що визнав у відзиві на позовну заяву, стверджуючи про відсутність підстав для включення такої при обрахунку підйомної допомоги.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
З архівних відомостей судом встановлено, що передбачена Постановою №899 щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу щомісячно під час проходження ним військової служби у відповідача.
Положення щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення та підйомна допомога, містить пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 року за №73 (далі - Інструкція №73).
Разом з тим, застосовуючи положення Інструкції №73, як спеціального нормативно-правового акта, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Суд звертає увагу, що частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінене лише законодавцем.
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.
Судом також враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17 та в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі №826/11679/17, відповідно до яких до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Відповідачем не заперечується, що перед звільненням ОСОБА_1 з військової служби передбачена Постановою №889 додаткова грошова винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, тому така винагорода не може вважатись одноразовою.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу підйомної допомоги у листопаді 2017 року у розмірі 10 288 грн 26 к., без врахування у складі вказаної щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №889, є протиправними.
Тому взаємопов'язані позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог в частині неповноти нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по березень 2018 року у зв'язку із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), яким регулюються правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 № 491-IV.
В абзаці восьмому пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
09.12.2015 Кабінет Міністрів України видав постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та введення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, якою були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери і не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 1013 від 09.12.2015 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
У редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
«З 01.12.2015 замість «базового» місяця введено поняття «місяць, у якому відбулося підвищення» - у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймалося за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».
Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку №1078.
Вищенаведене зумовлює висновок суду про те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Внаслідок внесених Постановою №1013 змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.
Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Суд зауважує, що посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період спірних правовідносин (з листопада 2017 року по - 07.06.2019) таких постанов було дві.
Так, на час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), яка була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018.
Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд дійшов висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із листопада 2017 року по березень 2018 року.
Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі №380/5493/21 підтримав правову позицію, викладену у постановах від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку № 1078 при розв'язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Як встановлено з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з листопада 2017 року по березень 2018 року відповідачем встановлено липень 2017 року базовим місяцем при обчисленні при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення під час проходження служби в Мостиському прикордонному загоні.
З огляду на те, що від січня 2008 року посадовий оклад позивача на законодавчому рівні не змінювався, дії відповідача щодо встановлення базового місяця липня 2017 року за період служби з листопада 2017 по березень 2018 року є протиправними.
Щодо позовних вимог в частині оскарження нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період із березня 2018 року по 07.06.2019 включно з урахуванням розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року та із урахуванням підвищення доходу і різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Зміна посадового окладу позивача відбулася на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Оскільки, з 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Згідно з розміщеною на офіційному сайті Державної служби статистики України інформацією про індекс споживчих цін:
- індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1;
- індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8;
- індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3;
- індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9.
- індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Враховуючи наведене, індекс споживчих цін з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищував 103%.
Суд звертає увагу, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Саме такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач почав нараховувати індексацію грошового забезпечення починаючи з грудня 2018 року та виплачував такі суми: за грудень 2018 року 71 грн 08 к., січень 2019 року 71 грн 08 к., лютий 2019 року 71 грн 08 к березень 2019 року 134 грн 47 к., квітень 2019 року 134 грн 47 к., травень 2019 року 134 грн 47 к., червень 2019 року 31 грн 38 к. зі встановленням березня 2018 року місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для такої індексації.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У зв'язку з прийняттям Постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації заробітної плати, зокрема, якщо раніше базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для індексації вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, стипендій, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, то після прийняття Постанови № 1013, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціальним страхуванням.
Так, згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 зі змінами, внесеними Постановою № 1013, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Верховний Суд у справах з подібними правовідносинами у постановах від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21 сформулював правові висновки стосовно застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 щодо підстав виплати та розміру так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення, які враховуються судом при вирішенні даної справи.
Як зауважив Верховний Суд, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Саме така правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 20.04.2023 у справі №320/8554/210 та від 09.05.2023 року у справі № 120/2234/22-а.
Суд зазначає, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 необхідно з'ясувати:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 р (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Суд встановив, що нарахований місячний грошовий дохід позивача за лютий 2018 року становив 8 927 грн 18 к. та за березень 2018 року 8 950 грн 04 к.
Тобто місячний грошовий дохід позивача з 01.03.2018 збільшився на 22 грн 86 к. (8 950 грн 04 к., - 8 927 грн 18 к. = 22 грн 86 к.).
Прожитковий мінімум у березні 2018 року становив 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.
При цьому, відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Таким чином, суд встановив, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 22 грн 86 к. = 4 440 грн 29 к.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 повинна виплачуватися у розмірі 4 440 грн 29 к. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що нарахування позивачу суми індексації грошового забезпечення в період з березня 2018 року по червень 2019 року не свідчить про належне та у повному обсязі виконання відповідачем свого обов'язку, передбаченого Законом № 1282-ХІІ та Порядком № 1078 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу грошової допомоги, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із відрахуванням раніше виплаченої допомоги із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення, нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за червень 2019 року.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону №211-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Право на одноразову допомогу при звільненні, позивач набув, що не заперечується відповідачем.
Спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, яке повинно включатися при обрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Та повторно звертає увагу, що індексації підлягають усі доходи населення, крім разових.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати суд зазначає таке.
Згідно із статтями першою та третьою Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Таким чином, компенсація втрати частини доходів може бути обчислена лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки.
В цій справі суми індексації грошового забезпечення, за невиплату яких позивач просить стягнути компенсацію, йому ще нараховані не були, тому й відсутні підстави для здійснення такої компенсації. Тому вимога позивача в частині стягнення компенсації втрати частини доходів є передчасною та задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.
Доводи відповідача про правомірність таких спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо обґрунтованості кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) підйомної допомоги у листопаді 2017 року у розмірі 10 288 грн 26 к., без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) недоплачену підйомну допомогу у листопаді 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) щодо нарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) індексації грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по березень 2018 року із застосуванням базового місяця липень 2017 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по березень 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року до 07.06.2019 без урахування розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року, та без урахування підвищення доходу і різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) індексацію грошового забезпечення за період із березня 2018 року по 07.06.2019 включно з урахуванням розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року та із урахуванням підвищення доходу і різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) щодо неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) грошову допомогу, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із врахуванням раніше виплаченої допомоги, із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення, нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за червень 2019 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома