про залишення позовної заяви без руху
15 серпня 2023 року м. Київ № 320/25285/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву Політичної партії "Гарант" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови в частині,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Політична партія "Гарант" з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасувати 2(1)-2(17) Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених ПКМУ від 27.01.1995р. (остання редакція ПКМУ №336 від 18.04.2023р.).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Щодо відповідності заявленої позовної вимоги приписам КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.
Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в тому числі і із прохальної її частини, позивач просить визнати незаконним та скасувати 2(1)-2(17) Правил, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995р., при цьому не застосовує формулювання "пункт/підпункт/частина" при вказанні цифрового значення відповідної частини наведених Правил, у зв'язку із чим суд вважає, що в цій частині зміст позовних вимог є абстрактним, що в свою чергу позбавляє суд однозначно визначити зміст спірних правовідносин для їх подальшого вирішення, шляхом ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Водночас, формулювання позовної вимоги, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати нормативно-правовий акт, невідповідає приписам ч. 9 ст. 264 КАС України, згідно яких суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Щодо сплати судового збору.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Положеннями ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 2710-IX встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2684,00 грн.
З автоматизованої системи документообігу “КП ДСС” вбачається, що представником позивача подано до суду позовну заяву, в якій позивачем заявлено 1 (одну) окрему вимогу немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Водночас, у матеріалах справи наявний платіжний документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2670,00 грн.
Таким чином, позивач додатково має сплатити судовий збір на суму нестачі - 14,00 грн.
Щодо права на оскарження спірної постанови КМУ.
Безспірно, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 5 ст. 5 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду або її законним представником.
Аналогічно, відповідно до приписів п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім іншого, в позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Разом з тим, згідно приписів ч. 2 ст. 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Втім, всупереч вказаним вимогам позивач звертаючись до суду з відповідним позовом, не обґрунтував належним чином, які саме його особисті права, свободи чи законні інтереси безпосередньо порушені відповідачем в результаті прийняття оскаржуваної постанови.
За приписами ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору на суму нестачі, а також уточненої позовної заяви: з конкретизуванням позовних вимог та приведенням їх у відповідність до приписів ст. 264 КАС України; з обґрунтуванням позовних вимог, а саме вказати які права свободи чи законні інтереси позивача порушені постановою відповідача у спірних правовідносинах.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву Політичної партії "Гарант" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови в частині, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.