ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" серпня 2023 р. справа № 300/3573/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання видати свідоцтво про народження дитини, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 14.06.2023 звернулася в суд з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі по тексту також - відповідач, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, Відділ), в якому просить:
- визнати протиправну бездіяльність відповідача у проведенні реєстрації народження дитини, видачі свідоцтва про народження та здійсненні реєстрації акту цивільного стану за пред'явленням Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023 і без вилучення оригіналу Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023;
- зобов'язати відповідача у терміновому порядку зареєструвати народження дитини, видати свідоцтво про народження та провести реєстрацію акту цивільного стану за пред'явленням Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023 і без вилучення оригіналу Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023.
Підставою звернення є відмова Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у видачі в червні 2023 року свідоцтва про народження дитини без передачі відповідачу оригіналу медичного свідоцтва про народження (форма №103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 за №545, яким засвідчено народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Зокрема, в квітні у позивачки народилася дитина, про що перинатальним центром видано Медичне свідоцтво про народження №146 від 17.04.2023.
Позивачка 07.06.2023 звернулася до відповідача за отриманням послугу із проведення реєстрації народження дитини, видачі свідоцтва про народження та здійснення реєстрації акту цивільного стану. У вчиненні таких дій/прийняття рішення посадові особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану відмовили, мотивуючи ти, що відповідач вилучає оригінал Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023.
08.06.2023 позивач подала до відповідача письмову заяву із відповідним пакетом документів, серед яких надано копію Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023. Позивач наполягає на вчинення реєстраційної дії із пред'явленням посадовим особам відповідача оригіналу, але без його вилучення. На переконання позивача, Медичне свідоцтва про народження про народження є цінним папером, який є власністю дитини.
Зважаючи на те, що жодним законом не визначено обов'язок віддавати Відділу державної реєстрації актів цивільного стану оригіналу Медичного свідоцтва про народження, то вимога посадових осіб відповідача є протиправною.
ОСОБА_1 просить зобов'язати зареєструвати народження дитини, видати свідоцтво про народження та провести реєстрацію акту цивільного стану за пред'явленням оригіналу Медичного свідоцтва про народження, але без його вилучення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 відповідно до статей 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.16). Цією ж ухвалою суд витребував в позивача та відповідача необхідні пояснення та письмові докази на засвідчення відповідних обставин і спростування доводів позивача.
Відповідач 30.06.2023 скористався правом на подання відзиву на позов №3266/31.17.4-01/976 від 29.06.2023 і письмового пояснення №3265/31.17.4-01/976 від 29.06.2023 (а.с.20-22, 23-26). Відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. 06.06.2023, 07.06.2023 і 08.06.2023 ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зверталися до Відділу як усно так і з письмовими заявами для проведення державної реєстрації народження. Спочатку відповідач усно роз'яснив порядок здійснення реєстрації, усно повідомив про неможливість здійснення реєстраційних дій на підставі кольорової копії Медичного свідоцтва про народження без вилучення оригіналу, а надалі надав письмові відповіді на заяви позивача від 7 і 8 червня 2023 року, оформивши їх листами №3023/31.17.52-01 від 10.06.2023 і №3024/31.17.5.2-01 від 10.06.2023.
Відповідач вказує, що відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 за №2398-VI та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України за №52/5 від 18.10.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за №719/4940, неможливо провести державну реєстрацію народження без подання саме оригіналу медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024.
Роз'яснюючи порядок вчинення спірних реєстраційних дій та відмовляючи у їх здійсненні відповідач дія у відповідності та на підставі положень нормативно-правових актів, а відтак просив у задоволенні позову відмовити.
10.07.2023 позивач подала письмову заяву, в якій виклала незгоду із доводами відзиву на позов (а.с.53-54). Зокрема, зазначила, що 7 і 8 червня 2023 року подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно прийшли до відповідача для ініціювання питання вчинення реєстраційної дії. Підтверджує, що до заяви від 08.06.2023 не подала оригінал медичного свідоцтва про народження, а долучила його копію, так як жодним законом, включно і Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" не передбачено прямої вказівки, що при проведенні реєстрації актів цивільного стану, у зв'язку із народженням дитини, вилучається оригінал Медичного свідоцтва про народження.
В подальшому, 16.08.2023, від ОСОБА_1 в суд поступила заява від 14.08.2023, в якій вказала на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи (а.с.57).
В контексті таких доводів позивача суд вказує, що провадження у справі відкрито і здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, за змістом статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Провадження у даній справі відкрито судом 19.06.2023, а відтак, подаючи заяву від 14.08.2023, позивачу було достеменно відомо, що строки розгляду справи, визначені статтею 258 КАС України, ще не завершилися. Останнім днем розгляду справи є 18.08.2023.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяв, відповідь на відзив, додаткові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Наявна у матеріалах справи копія Медичного свідоцтва №146 від 17.04.2023, виданої КНП Клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради, засвідчує обставину народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини в ОСОБА_1 (а.с.5).
Відповідач у своїх письмових поясненнях, викладених у процесуальних заявах по справі, визнає, що 06.06.2023 до Відділу звернувся батько дитини, ОСОБА_2 , щодо надання усної консультації для проведення державної реєстрації народження, та переліку необхідних для цього документів. Під час надання консультації, державним реєстратором роз'яснено процедуру та наголошено на присутності обох батьків, оскільки в батьків дитини різні прізвища (а.с.20).
07.06.2023 до відповідача звернулися батьки дитини для державної реєстрації народження. При перевірці документів, встановлено подання замість оригіналу кольорової фотокопії Медичного свідоцтво про народження №146 від 17.04.2023.
Як стверджує відповідач, надати оригінал свідоцтва батьки відмовилися, у зв'язку із чим працівником Відділу роз'яснено підстави відмови у державній реєстрації народження дитини (а.с.20).
Цього ж дні, 07.06.2023 позивач подала до відповідача заяву скаргу, якій присвоєно реєстраційний номер №911/31.17.5.7-01 (а.с.11). Наступного дня, 08.06.2023, позивач подала заяву про реєстрацію народження дитини, видачу свідоцтва про народження та проведення реєстрації акту цивільного стану за пред'явленням Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023 і без вилучення оригіналу такого свідоцтва, якій присвоєно реєстраційний номер №915/31.17.5.2-01 (а.с.10).
До такої заяви позивач долучила копії (а.с.5-9): Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023 на 1 арк. (1), паспорта громадянина України НОМЕР_1 на 1 арк. (2), Свідоцтва про народження НОМЕР_2 на 1 арк. (3), паспорта громадянина України НОМЕР_3 на 1 арк. (4), Свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 від 22.02.2022 (5).
Відповідач надав письмові відповіді на заяви позивача від 7 і 8 червня 2023 року, оформивши їх листами №3023/31.17.52-01 від 10.06.2023 і №3024/31.17.5.2-01 від 10.06.2023, якими фактично відмовив у вчиненні реєстраційної дії із одночасним роз'ясненням порядок державної реєстрації народження (а.с.28-30, 37-41).
Сторони не заперечують обставину, що 6, 7 і 8 червня 2023 року, при звернення батьків до відповідача за вчиненням реєстраційної дії, останні, серед іншого, мали при собі та пред'являли посадовим особам відповідача оригінал Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023, втім передавати його для формування реєстраційної справи відмовилися.
Відмовляючись в наданні оригіналу такого документи, батьки подавали його копію, вказуючи при цьому, що жодний закон не вимагає вилучення при вчиненні реєстраційної дії оригіналу Медичного свідоцтва про народження.
Не погоджуючись із відмовою у видачі свідоцтва про народження дитини без передачі відповідачу оригіналу медичного свідоцтва про народження (форма №103/о), яким закладом охорони здоров'я засвідчено народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини у ОСОБА_1 , позивач звернулася в суд за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Регулювання відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначено Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 за №2398-VI (надалі по тексту також - Закон №2398-VI).
Відповідно до частин 1-2 статті 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
В силу вимог абзаців 1, 2 і 5 статті 9 Закону №2398-VI актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.
Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України (частина 5 статті 9 Закону №2398-VI).
Частиною 2 статті 10 Закону №2398-VI порядок ведення діловодства в органах державної реєстрації актів цивільного стану встановлюється Міністерством юстиції України.
Згідно вимог частин 1, 2 і 3 статті 11 Закону №2398-VI державний реєстр актів цивільного стану громадян - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього.
Державний реєстр актів цивільного стану громадян ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану.
Держателем Державного реєстру актів цивільного стану громадян є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян є державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян в силу дії приписів частини 7 статті 11 Закону №2398-VI установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нормами частин 1 і 2 статті 12 Закону №2398-VI визначено порядок внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Зокрема, внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Відомості, зазначені в актових записах про народження фізичної особи та її походження, шлюб, смерть, складених виконавчими органами сільських, селищних та міських рад на паперових носіях та в електронному вигляді, вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян протягом трьох робочих днів з дня надходження актового запису до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Порядок Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження регламентують положення частин 1, 2 і 3 статті 13 Закону №2398-VI.
Так, державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.
Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження (частина 4 статті 13 Закону №2398-VI).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №2398-VI про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами.
Системний і послідовний аналіз коментованих положень Закону №2398-VI дає для суду можливість сформувати наступне застосування норм матеріального права, яке врегульовує спірні правовідносини.
По перше, найвищий законодавчий орган в державі (Верховна Рада України) через прийнятий Закон №2398-VI делегував Кабінету Міністрів України та Міністерству юстиції України врегулювати питання із визначення, встановлення і затвердження:
- правил проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (частина 5 статті 9 Закону №2398-VI);
- зразка актових записів цивільного стану (абзац 5 статті 9 Закону №2398-VI);
- порядку ведення діловодства в органах державної реєстрації актів цивільного стану (частина 2 статті 10 Закону №2398-VI).
По друге, правовою підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження (частина 4 статті 13 Закону №2398-VI).
Так, організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 за №794-VІI (надалі по тексту також - Закон №794-VІI).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №794-VІI Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Приписами частини 1 і 2 статті 49 Закону №794-VІI Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Міністр України як член Кабінету Міністрів України, поряд з іншим, у відповідності до норм пункту 8 частини 1 статті 44 Закону №794-VІI видає обов'язкові для виконання накази з питань, що належать до сфери діяльності міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується ним;
Однією з багатьох функцій, покладених на міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (надалі по тексту також - міністерства), є прийняття ними нормативно-правових актів на підставі й на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, обов'язкових до виконання на території України.
За юридичною термінологією нормативно-правовий акт є офіційним письмовим документом, який приймається уповноваженим органом, установлює, змінює або скасовує норми права.
Нормативно-правові акти міністерств поширюються, як правило, на сферу діяльності міністерства або на всіх громадян та юридичних осіб. На відміну від правових актів індивідуального значення (вирок суду, наказ директора тощо) нормативно-правові акти мають найбільш загальний характер та спрямовані на врегулювання певного виду суспільних відносин і застосовуються неодноразово.
Статтею 117 Конституції України закріплено, що нормативно-правові акти міністерств підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законом.
Наразі це питання (питання державної реєстрації) регулюється Указом Президента України від 03.10.1992 за №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлено Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 за №731 (надалі по тексту також - Положення №731).
Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України (надалі по тексту також - Мін'юст) та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.1996 за №468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.
Положенням установлено, що державній реєстрації в Мін'юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше правових норм
У досліджуваному випадку суд застосовує і керується обов'язковими до виконання законами, постановами Уряду України та рішеннями міністерств Кабінету Міністрів України, які пройшли відповідну процедуру прийняття та реєстрації і являються як нормативно-правими актами так і підзаконними нормативно-правовими актами, дотримання яких повинно забезпечуватися відповідачем та враховуватися позивачем.
Так, у відповідності до пункту 2.1.1 глави 2.1 розділу ІІ Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України за №1269/5 від 24.07.2008 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.07.2008 за №691/15382), відомості актових записів про народження підлягають обов'язковому внесенню до Реєстру. Формування та реєстрація заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюються посадовою особою відділу державної реєстрації актів цивільного стану, адміністратором центру надання адміністративних послуг за допомогою програмних засобів ведення Реєстру.
Згідно пункту 1 глави 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України за №52/5 від 18.10.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за №719/4940 (надалі по тексту також - Правила №52/5), державна реєстрація акту цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад складають актові записи цивільного стану в електронному вигляді у порядку, що затверджується Міністерством юстиції України, та друкують їх на паперових носіях, які не пізніше 3 числа наступного за звітним місяця передають д
Актовий запис цивільного стану складається у присутності заявника, крім випадків, передбачених цими Правилами, та друкується на паперових носіях у двох примірниках, кожний з яких нумерується одним і тим самим номером. Нумерація актових записів цивільного стану кожного виду державної реєстрації починається з першого номера і ведеться послідовно протягом року з 1 січня до 31 грудня включно.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану ознайомлює заявника з даними, унесеними до актового запису цивільного стану, що засвідчується його підписом у відповідній графі паперового носія актового запису, крім випадків, передбачених цими Правилами.
Після цього актовий запис засвідчується підписами керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану та посадової особи, яка провела державну реєстрацію акту цивільного стану, і скріплюється печаткою.
На підставі складеного актового запису цивільного стану у повній відповідності до нього органом державної реєстрації актів цивільного стану, яким проведено державну реєстрацію акта цивільного стану, Міністерством юстиції України видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. Свідоцтво підписується керівником органу, що його видав, та засвідчується печаткою такого органу.
Як свідчать спірні правовідносини позивачка, разом із своїм чоловіком, обрала спосіб звернення за реєстрацією народження фізичної особи шляхом особистого звернення і подання письмової заяви безпосередньо у відділі державної реєстрації актів цивільного із представлення саме паперових примірників документів.
У зв'язку із вказаним суд не досліджує можливість державної реєстрації народження шляхом оформлення заяви, поданої в електронній формі батьком або матір'ю дитини, яких ідентифікується за допомогою використання кваліфікованого електронного підпису, електронної системи ідентифікації "Bank ID" чи засобами ідентифікації особи, який дає можливість віддалено одночасного ідентифікації заявника. Так як позивач із чоловіком не обрала такий спосіб подачі документів то відсутні підстави застосовувати Порядку надання комплексної послуги "єМалятко", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №146 від 17.04.2023, у відповідності до якого замість паперового взірця медичної довідки про народження (форми №103/о) можлива видача медичного висновку про народження, який формується в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.09.2020 за №2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.09.2020 за №953/35236 (надалі по тексту також - Порядок №2136), і, який поряд з іншим, в силу вимог пункту 2 глави 1 розділу ІІІ Правил №52/5 є одним із правових підстав для проведення державної реєстрації народження.
Пунктами 1 і 2 глави 1 розділу ІІІ Правил №52/5 визначено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.
Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:
а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я відповідно до Порядку №2136;
б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024;
в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма №103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024;
г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024;
ґ) медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану документа, визначеного у підпункті «а» цього пункту, сформованого до введення воєнного стану в Україні, чи дубліката документа, визначеного у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, державна реєстрація народження здійснюється після перевірки факту проведення державної реєстрації народження за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Зазначений порядок повинен бути роз'яснений особам, які звернулися з питання державної реєстрації народження дитини.
Згідно пункту 8 глави 1 розділу ІІІ Правил №52/5 державна реєстрація народження проводиться за заявою про державну реєстрацію народження батьків дитини чи одного з них.
Батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
У разі невиконання цього обов'язку в установлений строк у графі «Для відміток» актового запису про народження зазначаються поважні причини пропуску місячного строку або реквізити протоколу про адміністративне правопорушення.
В силу вимог пункту 12 глави 1 розділу ІІІ Правил №52/5 одночасно із заявою про державну реєстрацію народження пред'являються та в актовому записі про народження зазначаються:
а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження. Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану;
б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;
в) документ про шлюб батьків у разі реєстрації шлюбу компетентним органом іноземної держави.
Безпосередній зміст процитованих норм Закону №2398-VI (як нормативно-правового акту) і Правил №52/5 (як підзаконного нормативно-правого акту) свідчить, що:
- підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження (частина 4 статті 13 Закону №2398-VI);
- однією із підстав для проведення державної реєстрації народження є медичне свідоцтво про народження (форма №103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024 (підпункт «б» пункту 2 глави 1 розділу ІІІ Правил №52/5).
Згідно підпункту 5 пункту 1 глави ІІ розділу ІІІ Переліку документів, що створюються у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, зі строками їх зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2804/5 від 30.12.2013, зареєстрованого 31.12.2013 в Міністерстві юстиції України за №2242/24774 (надалі по тексту також - Перелік №2804/5), серед видів документів, які формують при державній реєстрації народження, визначено: заяви, медичні свідоцтва про народження (форма № 103/о); дублікати медичних свідоцтв про народження (форма №103/о) та документи відповідних перевірок), подані для державної реєстрації народження.
В першому, другому і в третьому випадку слова/словосполучення "документи, що підтверджують факт народження" і "медичне свідоцтво про народження (форма №103/о)" вжиті в контексті без слів "копія"/"засвідчена у встановленому порядку копія".
Для суду є очевидним, що законодавець (Верховна Рада України) і нормотворець (Міністерство юстиції України) визначили подання документа встановленої форми та змісту.
Складання і видання документа суб'єктами владних повноважень, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються ті чи інші правовідносини, та/або якими засвідчується певна обставина, подія чи факт здійснюється в оригіналі із внесенням відповідних/встановлених даних/інформації.
В окремих випадках, суб'єктами владних повноважень можуть видавати такі документи із оформленням засвідчених копії.
Разом з тим, засвідчення копій документів на відповідність оригіналу здійснюється також системою нотаріату.
Втім, положення Закону №2398-VI і Правил №52/5 щодо ідентифікації правових підставою для проведення державної реєстрації народження дитини подання саме "документа встановленої форми" (за відповідним переліком - у випадку подання паперової версії), а не його "копії" чи "засвідченої у встановленому порядку копії".
Варто мати на увазі, що Перелік №2804/5 містить визначення "копії" "їх копії" у відношенні до документів, що створюються у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, втім, такі слова відсутні щодо справ, які формуються документа при державній реєстрації народження.
Як свідчить заява позивача про "реєстрацію народження дитини та видачі свідоцтва про народження/проведення реєстрації акту цивільного стану" (зареєстрованої 08.06.2023 за вхідним номером №915/31.17.5.2-01), серед поданих документів, ОСОБА_1 додатком 3 (три) надала відповідачу саме "копію" Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023 на 1 аркуші (а.с.10).
Подання копії такого Медичного свідоцтва не заперечує як позивач так і відповідач.
Окремо суд надає правову оцінку доводам позивача в частині можливості вчинення спірних дій та проведення відповідної реєстрації "за пред'явленням, але без вилучення оригіналу Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023".
Положення Закону №2398-VI і Правил №52/5, в тому числі весь розділ ІІІ таких правил, не передбачає умов, за яких можливо провести державну реєстрацію народження "за пред'явленням посадовим особам відділу державної реєстрації актів цивільного стану оригіналу Медичного свідоцтва про народження, без його вилучення, та залишення в реєстраційні справі копії такого свідоцтва".
Абзацами 1 і 5 пункту 4 глави 1 розділу ІІ Правил №52/5 визначено, що у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання особи, якій відмовлено в державній реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з наявністю однієї з підстав, зазначених в абзаці першому цього пункту, повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі.
Як свідчать матеріали справи відмова оформлена відповідачем у письмовій формі листами №3023/31.17.52-01 від 10.06.2023 і №3024/31.17.5.2-01 від 10.06.2023.
Суд констатує не дотримання позивачем вимог, визначених приписами частини 4 статті 13 Закону №2398-VI та підпункту «б» пункту 2 глави 1 розділу ІІІ Правил №52/5, зокрема, не подала медичне свідоцтво про народження (форма №103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024.
Як висновок, суд не встановив протиправної бездіяльності у діях відповідача при розгляді заяви позивача (зареєстрованої 08.06.2023 за вхідним номером №915/31.17.5.2-01) "про реєстрацію народження дитини, видачі свідоцтва про народження та проведення реєстрації акту цивільного стану за пред'явленням Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023 і без вилучення оригіналу Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023".
У зв'язку із такими обставинами та зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин, перша позовна вимога не підлягає до задоволення.
Так як протиправність поведінки відповідача судом не встановлена, то похідна позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію народження дитини, видачі свідоцтва про народження та проведення реєстрації акту цивільного стану без вилучення оригіналу Медичного свідоцтва про народження №146 від 17.04.2023, також є такою, що не може бути задоволеною.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд відзначає, що так як за наслідками розгляду справи відсутні підстави для задоволення адміністративного позову, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 13.04.2007 Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код юридичної особи 33645594), адреса: вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76018.
Суддя Чуприна О.В.