ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"14" серпня 2023 р. справа № 300/5305/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 07.08.2023 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якій, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) грн., додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.04.2022, після перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №300/7057/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) гривень та проводити її в подальшому щомісячно додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2022, після перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №300/7057/21.
Підставою звернення до суду слугувала протиправна, на переконання позивача, відмова ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у здійсненні щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», оскільки розмір перерахованої пенсії збільшився більш ніж на 2000,00 грн.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Досліджуючи обставини зазначені позивачем у заяві щодо поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд вказує на таке.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що ОСОБА_1 просить суд зобов'язати відповідача відновити з 01.04.2022 нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 01.07.2021 отримував грошову допомогу в розмірі 2000 грн., однак при перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №300/7057/21, відповідач не врахував доплату згідно Постанови КМУ №713«Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
При цьому, позивача зазначає, що такий перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №300/7057/21 проведений відповідачем з 01.04.2022.
Однак до суду із цим позовом позивач звернувся лише 01.08.2023, тобто з порушенням шестимісячного строку на звернення до суду.
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, внаслідок чого, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Також суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 31.05.2023 у відповідь на його заяву від 01.05.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку. Позивач щомісячно отримував пенсійні платежі, а тому в будь-якому разі її розмір був відомий позивачу. До того ж, позивач мав об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено той чи інший перерахунок пенсії, з яких складових вона складається, як обрахована, зокрема і щодо питання отримання/неотримання щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн., відповідно до Постанови КМУ № 713.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Що стосується посилання позивача на введення на всій території України воєнного стану як поважної причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Суд погоджується з позивачем про те, що введення воєнного стану в Державі свідчить про бойові дії на території України, які можуть створити значні перешкоди для реалізації особою права на звернення до суду. Проте, як загальновідомо, бойові дії на території Івано-Франківської області з початку введення воєнного стану не велися. Запровадження воєнного стану лише по факту не може бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Так, необхідні відповідні обґрунтування, що в цей час в особи через воєнні дії були об'єктивні перешкоди для звернення до суду особисто чи через представника. Таких обгрунтувань позивач взагалі не навів та не надав доказів щодо таких обставин.
Щодо посилання позивача на перешкоди в питанні з'ясування складових його пенсії з огляду на систематичне оголошення повітряних тривог, під час яких доступ до сервісів та сайтів органів влади був обмежений, а державні установи, організації і підприємства не працювали у звичному режимі, регулярні відключення електроенергії, відсутності інтернет зв'язку, обмеженої роботи серверів, то позивач також не надав суду жодних доказів в підтвердження таких обставин, що створило непереборні труднощі для звернення до суду особисто чи через представника.
Також суду відомі обставини запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України карантину. Тобто карантинні обмеження діють на території України більше двох з половиною років. Проте в спірному випадку позивач не вказав жодних доводів в обґрунтування наявності в нього об'єктивних обставин, пов'язаних з коронавірусом SARS-CoV-2 (захворювання позивача, перебування його на карантині, догляд за хворими на коронавірус SARS-CoV-2 членами сім'ї, тощо), які перешкоджали йому в межах шестимісячного строку звернутися до суду з цим позовом.
Вищевказані доводи суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним позовній заяві постанові від 29.09.2022 в справі № 500/1912/22.
Так, Верховний Суд в постанові від 29.09.2022 за результатом розгляду справи № 500/1912/22 зазначив:
«…30. Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
31. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом…
49. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
50. Водночас, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставини, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення (т. 1, а.с. 31) та відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» мобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС). Вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України…
52. Також колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод…».
Таким чином, Верховний Суд визначив, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні (це ж стосується й запровадження карантину тощо), без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення цих строків.
Натомість, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів існування конкретних перешкод в своєчасному зверненні до суду з цим позовом.
З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві про поновлення строків підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у поновленні виплати з 01.04.2022 по 01.02.2023 щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн., згідно Постанови КМУ №713 та зобов'язання відновити з 01.04.2022 по 01.02.2023 нарахування спірної доплати за такий період суд вважає неповажними, оскільки вони не підтверджуються доказами щодо об'єктивних перешкод для вчасного звернення до суду з цим позовом.
Отже, із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у нарахуванні та виплаті з 01.04.2022 по 01.02.2023 щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн., згідно з Постановою КМУ №713 та зобов'язання здійснити нарахування та виплату з 01.04.2022 по 01.02.2023 такої доплати, а наведені позивачем обставини не дають підстав для висновку про визнання поважними причин пропуску до суду із цим позовом (в зазначеній частині позовних вимог).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Підсумовуючи, згідно з вимогами частини 1 статті 169, частини 1статті 123 КАС України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного, керуючись статями 161, 169, 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
визнати неповажними, викладені у заяві від 07.08.2023 про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій, - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000 (дві тисячі) грн., додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.04.2022 по 01.02.2023, після перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №300/7057/21 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000 (дві тисячі) грн.., та проводити її в подальшому щомісячно додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2022 по 01.02.2023, після перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №300/7057/21, з інших підстав, ніж ті, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 07.08.2023.
У разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.
Роз'яснити, що в разі бездіяльності щодо усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Скільський І.І.