17 серпня 2023 року Справа № 280/3424/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Сбитресурс»
до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сбитресурс» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 № 8184631/37167696 від 31.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
2) зобов'язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну позивача № 26 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача понесені судові витрати.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Шульгою О.А., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1116112 від 06.03.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в процесі здійснення господарської діяльності позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 26 від 17.11.2022, проте її реєстрацію було зупинено з огляду на те, що «коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7614 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Рішенням комісії податкового органу регіонального рівня № 8184631/37167696 від 31.01.2023 відмовлено в реєстрації останньої. Позивач вказує, що Товариством були надані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які супроводжували господарські операції з Товариством, у зв'язку з чим вважає безпідставними твердження контролюючого органу щодо відсутності документів. Позивач вважає рішення контролюючого органу таким, що не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної; з метою належного захисту своїх прав як платника податку просить суд зобов'язати податковий орган зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 26 від 17.11.2022. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 30.05.2023 суд відкрив провадження у даній справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
16.08.2023 від Головного управління ДПС у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№35795), в якому представник зазначає, що контролюючий орган не може повідомити платнику вичерпний перелік документів, оскільки саме платник є обізнаним зі змістом господарської операції, що відбулась за його участю, та особливостями її документального оформлення. Так, на розгляд комісії податкового органу не надано ні специфікацій, ні видаткових накладних, ні транспортно-товарних накладних щодо поставки товару. Звертає увагу, що долучені позивачем сертифікати якості, видані Stalkanat, як на розгляд комісії, так і до суду надані іноземною мовою без перекладу на державну мову. Представник відповідача 1 звертає увагу, що позовна вимога щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача 2 повторно розглянути питання щодо реєстрації відповідної податкової накладної. Також висловлює свої заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу. З огляду на викладене, представник відповідача 1 просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою від 17.08.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про розгляд цієї справи з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідачі 2 про розгляд справи повідомлений належним чином, проте заяви про визнання позову або відзиву на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надходило. Відтак, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/23/32 від 07.08.2023 суддя Мінаєва К.В. була відсутня на роботі в період з 01.07.2023 по 07.08.2023 - наказ від 23.06.2023 № 104 «Про надання відпустки».
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сбитресурс», код ЄДРПОУ 37167696, зареєстроване як юридична особа 22.06.2010, видами діяльності за КВЕД є: 24.42 Виробництво алюмінію (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 27.32 Виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів (а.с.89-92).
Між позивачем, у якості постачальника, та Акціонерним товариством «Харківобленерго», як покупцем, 03.10.2022 був укладений договір № Ш4964 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити товар Електророзподільні кабелі (код ДК 021:2015 313220000-5), відповідно до рахунків, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити такий товар (а.с.42-43).
За пунктом 3 Договору його ціна погоджена сторонами та становить 3 343 800,00 грн, у т.ч. ПДВ 557 300,00 грн. Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Строк поставки товару 45 календарних днів з моменту отримання авансу від покупця. Кількість та асортимент товару визначається Рахунком. Передача товару від постачальника до покупця оформлюється накладною або актом та товарно-транспортною накладною (у разі якщо постачальник здійснює поставку товару покупцю автомобільним транспортом). Право власності на товар переходить до покупця в момент підписання документів (накладна або акт), що підтверджують передачу товару від постачальника до покупця (пункт 4 Договору).
У відповідності до пункту 5 Договору попередня оплата проводиться в розмірі 50% протягом 10 банківських днів з дати підписання Договору. Оплата по факту поставки товару (підписання відповідної накладної або акта) здійснюється у розмірі 50% протягом 10 банківських днів.
17.11.2022 партія товару загальною вартістю 1 055 512,32 грн була фактично відвантажена (поставлена) за видатковою накладною № СБ171102, і на різницю між раніше внесеною передплатою та вартості фактично відвантаженого товару (1 055 512,32 - 534 888,00 = 520 624,32 грн) (а.с.14).
На виконання приписів пункту 201.10 статі 201 Податкового кодексу України за фактом першої події, а саме датою відвантаження товарів, позивачем складено та направлено до ЄРПН податкову накладну № 26 від 17.11.2022 на суму 520 624,32 грн, у тому числі 86 770,72 грн (а.с.19).
Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» позивач отримав квитанцію, яку зареєстровано за № 9269150224 від 14.12.2022, за якою вказану податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено, у зв'язку з тим, що «коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7614 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.20).
Позивач з метою розблокування податкової накладної надіслав пояснення щодо діяльності ТОВ «Сбитресурс» разом з первинними документами (а.с.22-22).
Рішенням комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 31.01.2023 № 8184631/37167696 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 26 від 17.11.2022 у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Розділ «Додаткова інформація» не заповнений (а.с.30).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивачем подано до ДПС України скаргу на рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області разом з інформацією про причини незгоди платника податку на додану вартість з рішенням комісії регіонального рівня (а.с.39-40).
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 17083/37167696/2 від 20.02.2023 відповідно по пункту 56.23 пункту 56 ПК України скаргу ТОВ «Сбитресурс» на первісне рішення залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Підставою для прийняття зазначеного рішення вказано ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси (а.с.41).
Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування та зобов'язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно /до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020, та якою затверджено:
- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165);
- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).
Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) зазначеним в пункті 3 Порядку №1165.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до пунктів 7,8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком №1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до вказаного Порядку розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну. Скарга подається платником податку на додану вартість у строки, визначені статтею 56 ПК України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня. Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3). Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.
За пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У відповідності до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, рішення комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
03.10.2022 ТОВ «Сбитресурс» виставило рахунок на оплату на АТ «Харківобленерго» на виконання договору від 03.10.2022 № Ш 4964. За цим рахунком позивач 11.10.2022 отримав передплату в сумі 534 888,00 грн. За першою подію Товариство виписало податкову накладну № 3 від 04.10.2022, яку відправлено на реєстрацію 18.10.2022.
Судом встановлено, що основною діяльністю ТОВ «Сбитресурс» є виробництво алюмінію (код за КВЕД 24.42). Для виробництва передплаченої продукції Товариство придбало наступну сировину: 1) у ПрАТ «Стальканат», за договором поставки № 439 від 20.07.2021 (а.с.46-48); 2) у ТОВ «Снаб-Електро», за договором поставки № 201202 від 20.12.2021 (а.с.61-62); 3) у ТОВ «Запоріжполімерторг», за договором поставки № 1 від 01.10.2021 (а.с.70). Ці операції відображені у долучених до справи первинних документах (зокрема, договори поставки, товарно-транспортними накладними, сертифікати якості, видаткові накладні).
Доплата за продукцію за податковою накладною № 26 від 17.11.2022 була отримана 25.11.2022.
За приписами пункту 201.4 статті 201 ПК України, не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер, а також відповідно до пункту 187 ПК України, за яким датою виникнення податкового зобов'язання за фактом надання послуг є дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, було сформовано податкову накладну № 26 від 17.11.2022, яку надалі скеровано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрація цієї податкової накладної була зупинена контролюючим органом шляхом надіслання квитанцій з пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження зазначених в податкових накладних інформації з мотивів відповідності платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.
У квитанції № 9269150224 від 14.12.2022 контролюючий орган вказав на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7614 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до Української класифікації товарів ЗЕД коду 7614 товару відповідає група товарів «провід кручений, троси, плетені шнури та аналогічні вироби алюмінієві, електрично не ізольовані».
Разом з тим, після отримання вказаної квитанції позивач надав пояснення, наявні в матеріалах справи, в яких роз'яснено, що для виробництва готової продукції кабелів А та АС (код 7614) Товариство закуповує катанку алюмінієву (код 7605), дріт ОЦ (код 7217) та послуги з переробки давальницької сировини (код 25.93).
На підтвердження реальності господарської операції позивачем зазначено про проведення сертифікації своєї продукції ДП «Запорізький науково-виробничий цнтр стандартизації, метрології та сертифікації» та ТОВ «Випробувально-сертифікаційний центр «Південтест» (копії сертифікатів надаються).
Крім того, суд звертає увагу, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Вживання податковим органом загального посилання на Порядок, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком необхідного для податкового органу, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22.
На виконання пропозиції подати додаткові документи з метою реєстрації спірної податкової накладної платник податків долучив копії первинних документів. Оскаржуваним рішенням комісії Головного управління ДПС у Львівській області позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою прийняття такого рішення зазначено ненадання платником податку копій первинних документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані. Тобто, рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на подання позивачем сертифікатів якості іноземною мовою без перекладу, адже це не слугувало підставою для прийняття оскарженого рішення.
Оцінюючи мотиви прийняття спірного рішення суд враховує, що на підтвердження реальності господарської операції позивач надав також наступні документи: повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), за змістом якої Товариством з обмеженою відповідальністю «Сбитресурс» використовується обладнання, приміщення складу та офісів; довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, договори поставки, платіжні доручення.
Дослідивши надані платником податків на розгляд комісії Головного управління ДПС у Львівській області пояснення та первинні документи суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 26 від 17.11.2022, відтак є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.
Також суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву не надано пояснень причини віднесення операції позивача до ризикових відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між ТОВ «Сбитресурс» та АТ «Харківобленерго».
Суд зауважує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Здійснення контролюючим органом моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення документальних податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 по справі №822/1817/18, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 по справі №819/330/18.
Водночас відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Крім того, у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 Верховний Суд наголосив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Отже, суд відхиляє доводи відповідача про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної було неможливо з огляду на ненадання позивачем копій документів. В контексті наведеного, суд наголошує, що контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003) вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв'язку з чим, рішення про відмову реєстрації податкової накладної № 26 від 17.11.2022 в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Також слід звернути уваги на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, за якою зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Покладення на відповідача 2 такого обов'язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Відтак, суд критично оцінює аргументи відзиву відповідача 1 в цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.
Враховуючи відсутність у Головного управління ДПС у Львівській області правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 26 від 17.11.2022 датою її направлення на реєстрацію.
Беручи до уваги положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Крім того, представником позивача у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі № 918/548/21.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1116112 від 06.03.2023; договір про надання правової допомоги адвокатом № 301/15 від 15.02.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сбитресурс» в особі директора Богданова Михайла Сергійовича та адвокатом Шульгою Олександром Анатолійовичем.
Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору адвокат надає клієнтові наступні послуги: представництво інтересів клієнта в судах, в рамках правовідносин, що випливають з ЗУ «Про виконавче провадження», а також у підприємствах, установах, організаціях, необхідних для поновлення, захисту чи реалізації його прав.
У пункті 2.1 вказаного договору зазначено, що за надання послуг, зазначених у пункті 1.2 клієнт зобов'язаний сплатити адвокатові гонорар в розмірі 9000 грн за кожну судову справу, яка була розглянута будь-яким судом першої інстанції, незалежно від строків її розгляду та обсягу виконаної роботи адвокатом.
Розмір винагороди за надання правової допомоги, що визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, якщо інше не зазначене у договорі. Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.
Судом враховується висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 23.12.2021 у справі №755/7943/20-ц про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. Відповідно до викладеного у постанові висновку цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.
Вирішуючи питання про присудження правової допомоги у визначеному позивачем та його адвокатом розмірі, суд бере до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, в якій зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. В постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 Верховний Суд дійшов висновку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд, ураховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В контексті викладеного, суд наголошує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Так, представником відповідача 1 у відзиві на позовну заяву зазначено, що ця справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі. На думку представника податкового органу, вартість професійної правничої допомоги, яка надавалася позивачу у сумі 9 000,00 грн є завищеною, неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Таким чином, зважаючи на предмет спору, кількість та об'єм наданих адвокатом послуг, кількість судових засідань у справі, заперечення представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 2000 грн.
Платіжною інструкцією від 19.05.2023 № 3341 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2 684,00 грн. (а.с.13). За таких обставин, відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сбитресурс» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 31.01.2023 № 8184631/37167696 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 17.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Сбитресурс» № 26 від 17.11.2022 датою її направлення на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сбитресурс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сбитресурс», місцезнаходження: вул.Станіславського, буд.10, м.Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 37167696.
Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Львівській області, місцезнаходження: вул.Стрийська, буд.35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ 43968090.
Відповідач 2 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.08.2023.
Суддя К.В.Мінаєва