17 серпня 2023 рокуСправа № 280/7188/22 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/7188/22 за позовом ОСОБА_1 (далі також позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі також відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі №280/7188/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2022 по справі №280/7188/22 набрало законної сили 31.01.2023
22.03.2023 видано виконавчі листи по справі.
08.08.2023 (вх.№29701) через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №280/7188/22. В обґрунтування вказаної заяви зокрема зазначено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі 280/7188/22 у лютому 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 24.11.2022 № 33/28-3898. Зауважено, що доплата до пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 у загальній сумі складає 254 373,95 грн. Додатково зазначено, що на заяву позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно повного виконання рішення суду, листом №9844-9737/ П-02/8-0800/23 від 26.06.2023 йому повідомлено, що виплата пенсій у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей згідно статті 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, а саме в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Наголошено, що до теперішнього часу рішення суду в частині виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії відповідачем не виконано, що є підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій частині.
Ухвалою суду від 08.08.2023 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №280/7188/22 призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція відповідача викладена у заперечення на клопотання (заяву) (вх.№35501 від 15.08.2023). Зокрема зазначено, що виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/7188/22 знаходиться на розгляді у відділі примусового виконання рішень (виконавче провадження № 71856517). З посиланням на постанову Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 0440/6728/18 наголошено, що у разі знаходження рішення суду на примусовому виконанні в органах ДВС встановлення судового контролю є протиправним. Разом з тим зауважено, що рішення суду виконано відповідачем в межах своїх повноважень та донараховано 254 373,95грн. Донарахована сума пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 в розмірі 254 373,95 грн. внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких гарантовано державою (порядковий номер у реєстрі 696570). З 01.03.2023 пенсія виплачується відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі № 280/7188/22, а виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду по справі №280/7188/22 в повному обсязі.
У зв'язку з розглядом заяви в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
При вирішенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №280/7188/22 суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статі 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказана норма кореспондується з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002р., «Ромашов проти України» від 27.07.2004р., «Шаренок проти України» від 22.02.2004р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005р., та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009р.).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд зазначає, що у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині першій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.12.2022 по справі №0440/6728/18, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Також, відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З доданих позивачем до заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/7188/22 матеріалів, окрім іншого вбачається, що позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання судового рішення по справі №280/7188/22.
29.05.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 71856517 з виконання виконавчого листа № 280/7188/22 від 22.03.2023.
Разом з тим, суд бере до уваги лист відповідача від 26.06.2023 №9844-9737/П-02/8-0800/23, яким позивачу роз'яснено що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/7188/22 Головним управлінням у лютому поточного року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019. Щодо виплати нарахованої доплати за період з 01.12.2019 до 28.02.2023 у розмірі 254373,95 грн. повідомлено, що відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок Державного бюджету України. Таким чином, виплата заборгованості за рішенням суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Таким чином, судом встановлено, що частина судового рішення по справі №280/7188/22 виконана, а інша буде виконана після відповідного фінансування з Державного бюджету України, а тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання вказаного судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
На підставі вищевикладеного, проаналізувавши матеріали справи та враховуючи, що виконавче провадження ВП №71856517 з виконання рішення по даній справі не завершено та відкрито лише 29.05.2023, при цьому докази притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду в межах вказаного виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/7188/22.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 241, 248, 256, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/7188/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 17.08.2023.
Суддя І.В. Садовий