Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 серпня 2023 року Справа№200/2960/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), що поданий адвокатом Боровцем Миколою Степановичем, з вимогами:
- визнати бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах протиправною;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених раніше виплат додаткової винагороди за цей період.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що перебуваючи у відрядження у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін), позивач виконував бойові завдання на підставі бойових наказів (розпорядження) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, проте збільшена додаткова винагорода протиправно не нараховувалася та не виплачувалася.
Відповідач позов не визнав, 10.08.2023 надав відзив на адміністративний позов, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відряджені не нараховувалась та не виплачувалась НОМЕР_1 прикордонним загоном (в/ч НОМЕР_2 ), оскільки начальником прикордонного загону до якого був відряджений позивач не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу №392-АГ, зокрема за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу №392-АГ (не надано довідки згідно яких нараховуються виплати).
Відповідач зазначив, що відповідно до п.11 наказу №392-АГ інформація (довідка) на військовослужбовців відряджених дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подається начальниками органів (командиром прикордонного загону до якого відряджено позивача) до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи (командиру НОМЕР_1 прикордонного загону), в яких ці військовослужбовці проходять службу (перебувають на грошовому забезпеченні), за формою, наведеною у додатку 2 (у виді довідки визначеної форми) до цього наказу. Проте, надана позивачем довідка про участь у бойових діях, що додана до адміністративного позову, не відповідає встановленій формі, а саме з обов'язкових умов її заповнення видалено графи у яких зазначається такі підтверджуючі документи як: журнал бойових дій, у якому повинно бути зафіксовано факт участі позивача у бойових діях чи заходах, та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу у якому повинно бути зафіксовано дні безпосередньої участі позивача у бойових діях чи заходах.
Відповідач вказав, що відповідно до норм наказів №392-АГ відповідач не уповноважений на здійснення перевірки достовірності наданої інформації чи отримання додаткових документів від НОМЕР_4 прикордонного загону, у разі надання 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого належно оформлених підтверджуючих документів (довідки) у відповідності до вимог наказу №392-АГ щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, військовослужбовцю буде нарахована та виплачена додаткова винагорода до 100 000 грн. за відповідні періоди (дні) такої участі.
14.08.2023 представник позивача надав відповідь на відзив у якій стосовно тверджень відповідача щодо ненадходження довідки про участь позивача у бойових діях вказав, що позивач звертався до військової частини із рапортом щодо виплати додаткової винагороди за спірний період та долучав вказану довідку. Також представник позивача вказав, що оскільки держава взяла на себе зобов'язання щодо виплати військовослужбовцям додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168, наділивши їх правом на отримання такої винагороди за наявності визначених підстав, тому наказ Адміністрації ДПСУ №392-АГ, який не зареєстрований встановленим порядком у Міністерстві юстиції України, у зв'язку з чим не має загальнообов'язкового характеру, не може позбавляти позивача належної йому додаткової винагороди та не може застосовуватися до спірних правовідносин.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 07.08.2023 повторно витребувано докази по справі.
На виконання вимог ухвали суду, відповідачем частково надано витребувані докази.
Ухвалою суду від 16.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі другого відповідача.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 . Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.07.2022 №293-ОС капітана ОСОБА_1 , зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення з 22.07.2022.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 №12/1695 від 05.08.2023 відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №9гриф)/25-2075-Е ОСОБА_1 передислоковано на ділянку НОМЕР_4 прикордонного загону, з 09.10.2022 по 09.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону.
09.01.2023 військовослужбовець прибув зі службового відрядження до НОМЕР_1 прикордонного загону і приступив до виконання обов'язків 10.01.2023, відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 10.01.2023 №8-ВВ.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 від 08.01.2023 №4223 капітан ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області: з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023.
При цьому, згідно з копіями витягів з наказів: від 03.11.2022 №4567-ОС ОСОБА_1 нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 - 30000 грн., відповідно до наказу від 02.12.2022 №503-ОС за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 - 30 000 грн.
Інші накази щодо виплати додаткової винагороди відповідачем не надано.
Разом з тим, згідно з архівною відомістю ОСОБА_1 виплачено винагороду відповідно до постанови КМУ №168 (30 тис), зокрема у жовтні 2022 року - 30000 грн. (за вересень), у листопаді 2022 року - 30 000 грн., у грудні 2022 року - 60 000 грн., у січні 2023 року (за грудень 2022 року) - 70000 грн.
При цьому, у відзиві на адміністративний позов відповідач вказав, що у зв'язку з надходженням від 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого підтверджуючих документів (довідка встановленого зразку) щодо безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів позивача за грудень 2022 року (пропорційно часу виконання таких завдань), у січні 2023 року було здійснено нарахування та виплата додаткової винагороди пропорційно часу здійснення зазначених заходів (у розмірі 70 000 грн.), що підтверджується архівною відомістю за 2023 рік.
У відповідь на рапорт позивача щодо виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, відповідач листом від 25.05.2023 повідомив, що довідка №4223 від 08.01.2023 видана командиром військової частини НОМЕР_3 не може бути підставою для включення Позивача до наказу про виплату підвищеної винагороди до 100000 грн., оскільки у зазначеній довідці вказана лише одна підстава для її видачі - бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №165 (гриф) від 16.09.2022, натомість відповідно до вимог наказів Адміністрації державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ та від 09.12.2022 №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», у довідці обов'язково мають зазначатися три підстави, які підтверджують участь військовослужбовця у бойових діях, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження) командира (начальника) військової частини, запис журналу бойових дій (службово-бойових ді, вахтового, навігаційно -вахтового, навігаційного журналу); paпopт (донесення) начальника (командира) підрозділу.
На звернення адвоката позивача, НОМЕР_4 прикордонний загін листом від 29.03.2023 надав копії витягів з рапортів заступника начальника загону - коменданта 2 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 від 03.11.2022 Bx. №1525 та від 01.12.2022 Bx. №1893 від 01.12.2022 щодо клопотання про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» зокрема, відносно ОСОБА_1 . Також у цьому листі зазначено про направлення копій рапортів до НОМЕР_1 прикордонного загону.
Так, згідно з рапортом заступника начальника загону-коменданта 2 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону полковника ОСОБА_3 вх. №1525 від 03.11.2022 полковник ОСОБА_4 клопоче про встановлення та виплату військовослужбовцям, крім додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. у розрахунку на місяць, також додаткової винагороди у розмірах із розрахунку 70000 грн. за місяць пропорційно часу участі військовослужбовця у бойових, зокрема відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до рапорту заступника начальника загону-коменданта 2 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону полковника ОСОБА_3 вх. №1525 від 03.11.2022 полковник ОСОБА_4 клопоче про встановлення та виплату військовослужбовцям, крім додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. у розрахунку на місяць, також додаткової винагороди у розмірах із розрахунку 70000 грн. за місяць пропорційно часу участі військовослужбовця у бойових, зокрема відносно ОСОБА_1 .
На запит адвоката щодо надання витягів з журналу бойових дій, відповідач листом від 10.06.2023 повідомив про неможливість надання копій документів оскільки такі документи містять інформацію, яка обмежена в доступі.
Не погоджуючись з невиплатою додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, до 100 000 грн. в розрахунку на місяць у період з 09.10.2022 по 30.11.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Позивач є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, а тому при вирішенні даної справи аналізу підлягає законодавство, яке стосується військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Відповідно до статті 16 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службі України» умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Частинами 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.
Так, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 (далі - Постанова № 168), в редакції, яка застосовується з 01.09.2022).
Пунктом 1 Постанови № 168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 533 (далі Положення).
Відповідно до пунктів 1,2 Положення Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Адміністрація Держприкордонслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
На підставі пункту 9 Положення Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
30.07.2022 Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 був виданий наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який введений в дію з 01.08.2022.
З 01.12.2022 був введений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09.12.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі Наказ № 628/0/81-22-АГ).
Згідно з частиною 3 статті 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом.
Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.1992 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлений Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 (далі Положення), наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661.
Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.1996 № 468.
Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.
Положенням установлено, що державній реєстрації в Мін'юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що, зокрема, зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації.
Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
Частинами першою та сьомою статті 43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода військовослужбовця» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.
Зокрема, такий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі № 820/4748/17, від 12.09.2019 у справі № 812/1255/17, від 02.07.2020 у справі № 812/792/17, від 07.02.2022 у справі № 420/7697/21.
Таким чином, оскільки Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ зачіпають соціально-економічні, права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, які проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, тому вказані Накази підлягали державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.
Проте, Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ не містять відомостей про їх реєстрацію в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.
Отже, незареєстровані в Міністерстві юстиції України Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ не пройшли правової експертизи і не набули чинності у порядку, встановленому законодавством, і не можуть прийматись до виконання та не викликають правових наслідків.
Таким чином суд не приймає твердження відповідача, що Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ є обов'язковими вимогами командира для їх виконання військовослужбовцями згідно зі статтею 6 Закону України від 24.03.1999 № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та статтею 37 Закону України від 24.03.1999 № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України».
У розумінні Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України наказом вважається форма реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов'язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим(и) певних дій по службі.
Крім того, на користь висновку суду щодо необхідності оприлюднення та державної реєстрації Наказів № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ свідчить той факт, що Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року № 36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.
Частиною шостою статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року № 36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.
Проте, зазначений Порядок введений в дію з 01.02.2023, а тому не може бути застосований до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24.02.2022 Указами Президента України №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» введений воєнний стан та оголошена мобілізація.
Відповідно до Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи судами на території України діє особливий період.
Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначений Інструкцією, яка затверджена наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі Інструкція).
Пунктом 1 розд. I зазначеної Інструкції передбачено, що ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі - заходи із забезпечення НБО) чи в антитерористичній операції (далі АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.
Таким чином, положення Інструкції застосовні до спірних правовідносин відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України.
Відповідно до п. 2 розд. IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).
Пунктом 3 розд. IV цієї Інструкції визначено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі:
бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби;
запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу;
рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби;
бойового донесення.
Згідно з п.п. 4 - 6 розд. IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).
Орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.
На підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.
Згідно з п. 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року №558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 року за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
З аналізу наведених норм вбачається, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Виплата такої винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця на підставі підтверджуючих документів та довідок, що складені щодо військовослужбовця військовою частиною, до якої він був відряджений, та передані нею до органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.
Крім того, порядок та умови виплати додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ №168, визначені Окремим дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022, яке є чинним та не визнано протиправним і не скасовано у встановленому законодавством порядку, а відповідно, підлягає обов'язковому виконанню посадовими особами, зокрема, командирами (начальниками) військових частин.
Пунктом 3 наведеного Окремого доручення встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойоведонесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
У підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Згідно п.5 Окремого доручення встановлено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
В зазначених наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн. за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів п.6 Окремого доручення.
Таким чином, зі змісту аналізу наведених положень вбачається, що підставами для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях у певний період є бойовий наказ, журнал бойових дій, рапорт командира підрозділу та довідка командира військової частини за формою, додатку №1 до цього Окремого доручення.
Підрозділи НОМЕР_4 прикордонного загону імені князя Володимира Великого охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської та Сумської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).
Відповідно до “Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська та Сумська область віднесені до територій можливих бойових дій.
Водночас, до відповідача не надходили належні, допустимі, достовірні та достатні докази безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах у спірний період.
При цьому суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Сумської області під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
В межах позовних вимог та предмету спору у цій справі позивачем не оскаржується бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону імені князя Володимира Великого щодо нескладання та ненаправлення відповідачу інформації та документів (в тому числі довідок), передбачених наказом № 392, стосовно позивача.
Отже, суд не може надавати оцінки таким діям (бездіяльності) 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого в межах цієї справи.
Суд зазначає, що сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
Суд не приймає у якості доказу довідку Військової частини НОМЕР_3 від 08.01.2023 №4223 оскільки вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.
Зі змісту наведеної довідки вбачається, що вона була видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 165 гриф від 16.09.2022, за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.
Отже, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.
Таким чином суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством; бездіяльність щодо позивача не допустив, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв