м. Вінниця
17 серпня 2023 р. Справа № 120/5608/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 31.07.2023, постановленою після відкриття провадження у справі, позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 27.10.2022 залишено без руху та встановлено позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються періоду поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а саме з 01.07.2021 по 27.10.2022, із зазначенням підстав для поновлення такого строку, наданням доказів поважності причин його пропуску.
20.06.2023, у встановлений судом строк, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи таку заяву, позивач вказує, що про порушення своїх прав дізнався з дня отримання відповіді відповідача на його заяву від 20.02.2023. Позивач вказує, що не мав розумних причин сумніватись у добросовісності дій працівників пенсійного органу, оскільки виходячи із принципу "належного врядування" пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону.
Суд, визначаючись щодо питання про поновлення позивачеві строку звернення до суду, виходив з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується право на справедливий суд, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі частиною першою статті 121 КАС України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права та повинна враховуватись судами України при розгляді справ.
Так, у справі "Меньшакова проти України", № 377/02, рішення від 08.04.2010, пункт 53, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" від 28.05.1985, п. 57). Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції (рішення у справі "Звольський та Звольська проти Чеської Республіки", п. 46).
Конвенційні стандарти стосовно доступу до суду викладено Європейським судом з прав і в багатьох інших рішеннях ("Ґолдер проти Сполученого Королівства", "Кутіч проти Хорватії", "Балацький проти України" тощо).
Додатково суд враховує, що поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для фізичних осіб, а також єдиною можливістю відновити порушені права та інтереси. Відтак відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно не поважними. Інакше це не відповідатиме основну завданню адміністративного судочинства, передбаченому ч. 1 ст. 2 КАС України.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64 Конституції України).
Суд зазначає, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, від 09.07.2019 у справі №676/1557/16-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.09.2020 у справі №635/7878/16, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017) та від 22.11.2019 у справі №1140/3136/18.
Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд вважає, що про припинення виплати спірної доплати йому стало відомо лише з листа пенсійного органу від 16.03.2023, оскільки після проведеного перерахунку на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/14331/21-а, розмір пенсії позивача в цілому збільшився, а відтак останній не міг знати про те, що виплата щомісячної доплати йому не виплачувалася. Більше того, жодних письмових повідомлень щодо припинення виплати щомісячної доплати до пенсії від відповідача не надходило.
Враховуючи обставини, що викладені стороною позивача, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачеві строк звернення до суду на підставі частини першої статті 121 КАС України.
Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Отже, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, тому розгляд справи необхідно продовжити зі стадії, на якій було залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 121, 171, 248, 256 КАС України, -
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 27.10.2022.
Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням позовних вимог за період з 01.07.2021 по 27.10.2022.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович