м. Вінниця
17 серпня 2023 р. Справа № 120/3633/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) до Сумської митниці про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату належної суми митних платежів, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного звернулося командитне товариство "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) (далі - КТ "Бізнес Гарант", позивач) з адміністративним позовом до Сумської митниці (відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату належної суми митних платежів, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовується тим, що КТ "Бізнес Гарант" 18.02.2022 видало фінансову гарантію №804443-02-020196 на переміщення товару "Прилади електронагрівальні для приготування кави" у кількості 8436,912 кг, код УКТЗЕД 85167100, перевізником ПП "Глобус", транспортним засобом д.р.н. НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 , за вантажною митною декларацією №UA305240/2022/001200 від 18.02.2022 в митному режимі "транзит" за маршрутом Румунія - росія, який проходив через п/п "Дякове" Закарпатської митниці (митниця відправлення) - п/п "Бачівськ" Сумської митниці (митниця призначення). Даною гарантією забезпечувались зобов'язання перевізника щодо доставки товару до митниці призначення. Товар "Прилади електронагрівальні для приготування кави" повинен був бути доставлений перевізником в митницю призначення - Сумську митницю в строк до 28.02.2022.
Даний вантаж, як зазначає позивач, прибув в митницю призначення - Сумську митницю на митний пост "Бачівськ" 23.02.2022 о 00 год 56 хв та станом на 24.02.2022, на момент початку військової агресії рф, автомобіль разом з товаром знаходилась на митному посту "Бачівськ" Сумської митниці. У зв'язку із з військовою агресією рф робота митного поста "Бачівськ" була призупинена й досі не відновлена. Крім того, як зазначає позивач, 21.07.2022 листом №1/07 перевізник ПП "Глобус" повідомив Сумську митницю, що водія ОСОБА_1 було взято в полон під час військової агресії і відправлено на допит в м.Брянськ (рф), через декілька днів його та інших водіїв було відпущено в полі на території України. Однак, водій не зміг дістатись до митного поста, де залишався автомобіль із вантажем, оскільки він був окупований російськими військовими.
Враховуючи те, що даних про машину з товаром не було, як зазначено у позові, позивач з посиланням на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 повідомив Сумську митницю про наявність форс-мажорних обставин (військова агресія рф), що заважають з'ясувати місцезнаходження автомобілю та вантажу. Однак, на вказаний лист отримав відповідь відповідача, що такий лист Торгово-промислової палати України не є доказом форс-мажорних обставин. 16.12.2022, як зазначає позивач, він отримав від Сумської митниці вимогу № 12 від 17.11.2022 про сплату належної суми митних платежів.
Позивач погоджується, що можливості оформити товар до вивезення за межі митної території України у працівників митного поста "Бачівськ" не було, але, переконаний, що за ці обставини він як гарант відповідати не може, оскільки його обов'язки закінчились з доставкою вантажу в митницю призначення. Зазначає, що обставини непереборної сили саме для цього випадку щодо неможливості вивезти товар за межі України, зокрема, також встановлені Сертифікатом Вінницької Торгово-промислової палати №0500-22-1791. Позивач вважає, що на момент винесення Сумською митницею оскаржуваної вимоги №2 від 17.11.2022 діяли обставини форс-мажору, що виключало право митниці на направлення цієї вимоги.
Також позивач зазначає, що Сумська митниця винесла оскаржувану вимогу про сплату належної суми митних платежів у порушення своєї компетенції та в порушення порядку направлення вимоги, визначеного Митним кодексом України (далі - МК України) в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної вимоги. Таку позицію позивач мотивує тим, що чинною редакцією МК України на час винесення оскаржуваної вимоги був встановлений інший порядок дій митного органу при встановленні виникнення обов'язку зі сплати митних платежів, а саме: передбачався обов'язок митного органу спочатку надіслати вимогу про сплату митних платежів особам, зазначеним у ст. 293 МК України (декларант та інші особи, відповідальні за дотримання митного режиму) і тільки у випадку невиконання цієї вимоги цими особами, митний орган має право направити відповідну вимогу гаранту. Однак жодних вимог, особам, визначеним ст. 293 МК України, Сумська митниця не направляла, що, на переконання позивача, є підставою для скасування такої вимоги.
Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що товар прибув у митницю призначення - Сумську митницю 23.02.2022 о 00 год 56 хв, на підставі ст. 311 МК України позивач просив відповідача вивільнити гарантію КТ "Бізнес Гарант" №804443-02-020196 від 18.02.2022, яка була надана митними органам з метою забезпечення виконання перевізником ПП "Глобус" його зобов'язання із доставлення товару в митницю призначення за вантажною митною декларацією №UA305240/2022/001200 від 18.02.2022, однак відповідач у вивільненні такої гарантії відмовив з посиланням на те, що п. 4.5 Наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066 передбачена наявність в ЄАІС відмітки про вивезення товару за межі митної території, а перевізником не закрито митний режим "транзит", оскільки товар за межі України вивезено не було.
Позивач зазначає, що п. 4.5 Наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066 не передбачає такої підстави вивільнення гарантії, як наявність в ЄАІС відмітки про вивезення товару, що свідчить про те, що зобов'язання перевізника щодо транзитного перевезення товару, які забезпечувались гарантією, вважаються виконаними з моменту доставки товару до митниці призначення, про що є відповідна відмітка в ЄАІС. Позивач вважає, що умови підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, щодо транзитного переміщення товарів визначено саме в пункті 1 ч. 11 ст.311 МК України (в редакції, що діяла на момент доставлення товару), а тому переконаний, що бездіяльність Сумської митниці по відмові у вивільненні фінансової гарантії є такою, що суперечить зазначеному положенню МК України, п. 1 ч. 11 ст. 311 МК України, п. 3.3. Угоди № 7 від 27.01.2014 (далі - Угода) та п. 4.5 Наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066.
Ухвалою від 10.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання заяв по суті справи.
08.05.2023 від Сумської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. Свої заперечення мотивує, зокрема тим, що позивач помилково застосовує першу підставу виконання зобов'язань, а саме: щодо транзитного перевезення товару - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань. Зазначає, що ввезення товарів на митну територію України та/або переміщення територією України може проводитися прохідним або внутрішнім транзитом та здійснюється за умови обов'язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів. Наголошує, що товар "Прилади електронагрівальні для приготування кави", оформлено за кодом 8516, згідно з УКТЗЕД, тобто, забезпечення сплати митних платежів по даному товару є обов'язковим, а тому КТ "Бізнес Гарант" як гарантійним підприємством надана індивідуальна гарантія по даному переміщенню.
Відповідач вказує, що саме для товарів, оформлених у режимі внутрішнього транзиту, наявність в ЄАІС відмітки про прибуття до митниці призначення (або до місця доставки) товару є підставою для зняття такого переміщення з контролю у митниці відправлення. Звертає увагу, що у даному випадку товар оформлено по митній декларації типу ТР80, тобто в митному режимі прохідного транзиту. І в даному випадку підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, згідно з Угодою, є завершення дії митного режиму (у даному випадку - транзиту), що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії режиму, (підстава 3 пункту 3.3 Угоди).
Таким чином, як зазначає відповідач, поки товар знаходиться на митній території України, митний режим прохідного транзиту не завершено і товар буде знаходитися під митним контролем до тих пір, поки повністю (навіть не частково) не буде вивезеним за межі митної території України, тобто митний режим транзиту не завершується доставленням товару до митниці призначення, контроль переходить до митного органу призначення. Відтак, оскільки виїзд товару відсутній, то відповідно до приписів МК України позивачу виставлена вимога.
Відповідач також звертає увагу суду, що у фінансовій гарантії зазначено, що зобов'язання, які покриваються фінансовою гарантією випливають з митних процедур відповідно до МК України. Зазначає, що відповідно до п. 6 ст. 307 МК України вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється після отримання відповідним митним органом підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією - це наявність відміток в ЄАІС про прибуття та виїзд товару за межі митної території. Однак, у даному випадку - відмітка про виїзд відсутня.
На підставі викладеного, а також враховуючи норми МК України та з огляду на умови Угоди, на переконання відповідача, вимога № 2 від 17.11.2022 винесена Сумською митницею за наявності відповідних правових підстав та відповідає нормам чинного законодавства.
З посиланням на висновки Верховного Суду відповідач вважає, що законність та обґрунтованість вимоги № 2 від 17.11.2022 Сумської митниці щодо сплати суми митних платежів, а також наявності правових підстав її виставлення, повинен перевіряти суд безпосередньо за позовною заявою Сумської митниці. Зазначає, що на даний час вимога № 2 від 17.11.2022 Сумської митниці є лише пропозицією для гаранта щодо виконання зобов'язання зі сплати митних платежів в досудовому порядку, дія якої зупинена.
Вимоги про визнання протиправною бездіяльність Сумської митниці щодо невивільнення фінансової гарантії та зобов'язання Сумської митниці вивільнити фінансову гарантію відповідач вважає передчасними, оскільки вони є похідними від основної позовної вимоги щодо визнання протиправної та скасування вимоги № 2 від 17.11.2022, оцінка законності якої буде надана судом за позовом Сумської митниці.
15.05.2023 позивач подав до суд відповідь на відзив, у якій не погоджується з твердженнями, викладеними у відзиві, про те, що повідомлення Закарпатської митниці про доставку товарів в даному випадку не є підставою для вивільнення гарантії, оскільки товар доставлявся в режимі не внутрішнього, а прохідного транзиту. Позивач наголошує, що п. 4.5 Наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066 регулює порядок дій митного органу саме при прохідному транзиті і не передбачає такої підстави вивільнення гарантії як наявність в ЄАІС відмітки про вивезення товару, що, на переконання позивача, свідчить про те, що зобов'язання перевізника щодо транзитного перевезення товару, які забезпечувались гарантією, вважаються виконаними з моменту доставки товару до митниці призначення, про що є відповідна відмітка в ЄAIC.
29.05.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, які мотивовані тими ж підставами, що й відзив на позов.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що КТ "Бізнес Гарант" відповідно Угоди №7 про надання фінансових гарантій органам доходів і зборів фінансовим посередником від 27.01.2014, укладеної з Міністерством доходів і зборів України (чинної на момент виникнення спірних відносин), є незалежним фінансовим посередником, уповноваженим Міністерством доходів і зборів України на надання органам доходів і зборів фінансових гарантій та внесений до Реєстру гарантів.
Згідно з указаною Угодою позивач надає фінансові гарантії сплати митних платежів у разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятих перед митними органами зобов'язань, що випливають з митних процедур відповідно до МК України.
18.02.2022 видало фінансову гарантію №804443-02-020196 на переміщення товару "Прилади електронагрівальні для приготування кави" у кількості 8436,912 кг, код УКТЗЕД 85167100, перевізником ПП "Глобус", транспортним засобом д.р.н. НОМЕР_1 причіп А05331НІ, за вантажною митною декларацією №UA305240/2022/001200 від 18.02.2022 в митному режимі "транзит" за маршрутом Румунія - росія, який проходив через п/п "Дякове" Закарпатської митниці (митниця відправлення) - п/п "Бачівськ" Сумської митниці (митниця призначення). Даною гарантією забезпечувались зобов'язання перевізника щодо доставки товару до митниці призначення. Товар "Прилади електронагрівальні для приготування кави" повинен був бути доставлений перевізником в митницю призначення - Сумську митницю у строк до 28.02.2022.
23.02.2022 о 00 год 56 хв посадовою особою митного поста "Бачівськ" до ЄАІС Держмитслужби внесена відмітка щодо прибуття транспортного засобу р.н. НОМЕР_1 причіп А05331НІ з товаром.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 год 30 хв 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Сумській митниці відповідно до наказу Державної митної служби України від 24.02.2022 №113 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Держмитслужби" було встановлено простій у роботі з 24.02.2022. Окремі структурні Сумської митниці, зокрема, відділ контролю за переміщенням товарів було виведено із простою 02.05.2022, відповідно до наказу Державної митної служби України від 29.04.2022 № 177 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 24.02.2022 № 113".
Відповідно до наказу Державної митної служби України від 24.02.2022 № 113 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Держмитслужби", з 24.02.2022 на митному посту "Бачівськ" до цього часу встановлено простій.
У зв'язку з відсутністю в ЄАІС Держмитслужби відмітки щодо виїзду товару "Прилади електронагрівальні для приготування кави" у кількості 8436,912 кг, код УКТЗЕД 85167100, перевізником ПП "Глобус", транспортним засобом д.р.н. НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 , за вантажною митною декларацією №UA305240/2022/001200 від 18.02.2022 відсутністю звернень від власника товару, ПП "Глобус", як перевізника товару, або інших ними уповноважених осіб, Сумською митницею було розпочато розшук вантажу.
Так, на адресу перевізника - директору ПП "Глобус" Шпірю В.В. направлено запит від 13.05.2022 за № 7.24-08-4/17.1/13/1410 з проханням повідомити про місцезнаходження вантажу "Прилади електронагрівальні для приготування кави", оформленого Закарпатською митницею у митному режимі транзиту по митній декларації типу ТР80АА №UA305240/2022/001200 від 18.02.2022.
На адресу позивача як до підприємства, яке надало гарантію, відповідачем направлено запит від 17.05.2022 № 7.24-08-4/17.1/13/1495 лист з проханням для зняття з контролю переміщення товар для вивільнення гарантії №804443-02-020196 від 18.02.2022, а також враховуючи умови воєнного стану в Україні, надати на огляд товар та документи, які підтверджують його ідентифікацію. У разі відсутності (або знищення) товару, на виконання вимог, передбачених у розділі VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, відповідно до умов п. 5.2 Угоди рекомендовано звернутися до Торгово-промислової палати України або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, які засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для отримання сертифікату про такі обставини.
У відповідь на вказаний лист Сумської митниці КП "Бізнес Гарант" листом від 31.05.2022 № 80 проінформувало, що у зв'язку із військовою агресією рф на території України, 24.02.2022 в Україні був введений воєнний стан згідно з Указом Президента №64/2022 від 24.02.2022, а військова агресія рф на територію України Торгово-промисловою палатою України визнана форс-мажорною обставиною, про що повідомлено листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. До вказаної відповіді додано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
25.05.2022 відповідачем направлено запит від 25.05.2022 № 7.24-08-4/17.1/7.7/1648 до Закарпатської митниці з проханням надати засвідчені копії документів, згідно з якими проведено оформлення товару.
На виконання вказаного листа Закарпатською митницею у відповіді від 10.06.2022 №7.7-08-4/17.1/7/3092 надіслані копії відповідних документів, які були подані для митного оформлення товару.
Листом ПП "Глобус" від 21.07.2022 № 1/07 перевізник повідомив відповідача, що автомобіль фірми марка Мерседес, держ. номер А06289BA причіп А01458XI під керуванням водія ОСОБА_2 , який їхав по маршрут: м. Ораштие Румунія - м.Долгопрудний, росія, 24.02.2022 о 01:05 заїхав на термінал м/п "Бачівськ", здав документи в митницю і чекав оформлення на терміналі. Водночас о 5:30 почався наступ російською військовою технікою на територію України, водія було взято в полон і відправлено в м. Брянськ на допит. Через декілька днів Коли водія відпустили, він не мав змоги дістатися до автомобіля з вантажем, так як митний пост був окупований російськими військами. Перевізник вказав, що із заявою щодо розбійного нападу на водія та викрадення автомобіля з товаром звернувся до Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області.
28.07.2022 Сумська митниця направила запит за № 7.24-08-4/17.1/8.5/2836 до Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з проханням повідомити чи розпочато кримінальне провадження за заявою перевізника, а у разі відкриття - повідомити про стан справи.
Листом від 20.08.2022 № 9012 Хустське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підтвердило звернення перевізника та вказало, що під час проведення первинної перевірки жодних пояснень та документальних підтверджень перевізником не надано, ксерокопії реєстраційних документів на транспортний засіб та товаросупровідні документи на товар також відсутні, у зв'язку з чим кримінальне провадження органами поліції не відкрито.
01.09.2022 відповідач направив позивачу запит за № 7.24-08-1/17.1/13/3244 щодо надання документів, які підтверджують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) під час перевезення митною територією України товару, оформленого у митному режимі транзиту за митною декларацією типу ТР80АА № ЦА305240/2022/001200 від 18.02.2022.
На вказаний запит КТ "Бізнес Гарант" надало відповідь від 29.09.2022 № 129, якою проінформовано, що КТ "Бізнес Гарант" проведено заходи по з'ясуванню щодо можливої недоставки вантажу "Електронагрівальні прилади для приготування кави" транспортним засобом з держаним номерним знаком НОМЕР_3 у режимі ТР80АА згідно ВМД UA305240/2022/001200 від 18.02.2022, гарантія № 804443-02-020196 від 18.02.2022, перевізник ПП "Глобус", водій ОСОБА_3 , за маршрутом п/п Дяково - п/п Бачівськ, митний орган в'їзду - Закарпатська митниця, митниця призначення - Сумська митниця. Вказало, що КТ "Бізнес Гарант" звернувся в порядку взаємного обміну до Закарпатської митниці листом із проханням надати інформацію про доставку перевізником ПП "Глобус" даного вантажу у митницю призначення, яка надала відповідь листом вих. №67.7-08-2/17.1/28/5652 від 27.09.2022 з інформацію про те, що згідно даних ЄАІС Держмитслужби вантаж за даною митною декларацією значиться доставленим 23.02.2022 о 00 год 56 хв. Відповідно, перевізником виконане зобов'язання із доставки товару в митницю призначення у строк, встановлений ст. 95 МК України. Позивач також вказав, що враховуючи ту обставину, що вантаж був доставлений у п/о Бачівськ у встановлений строк у митих органів відсутні підстави для притягнення перевізника до відповідальності за недоставку товару у встановлений строк. До своєї відповіді КТ "Бізнес Гарант" додав лист Закарпатської митниці від 27.09.2022 № 7.7-08-2/17.1/28/5652.
14.10.2022 відповідач направив лист № 7.24-08- 1/17.1/13/3917 до перевізника, в якому повідомлялося про незавершення митного режиму транзиту щодо переміщення вказаного товару, відповідно до вимог статті 102 МК України. У листі також зазначено, що перевізник має право надати митниці сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою, який засвідчить форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як це передбачено у розділі VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 "Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму". Зазначено, що у разі ненадання сертифікату відповідач буде вимушений виставити вимогу про сплату митних платежів до державного бюджету України.
Відповідь перевізником на дане звернення надана не була.
Враховуючи вищенаведене, керуючись пунктами 4.1, 7.7 Угоди, до КТ "Бізнес Гарант" Сумською митницею направлено лист від 17.11.2022 № 7.24-08-1/17.1/13/4451 з повідомленням про настання гарантійного випадку та надіслані примірники акта про настання гарантійного випадку № 2 від 17.11.2022, вимоги № 2 від 17.11.2022 про сплату належної суми митних платежів за гарантією на суму 1412834,30 грн та копії гарантійного листа, товаросупровідних документів, листування з даного випадку.
Листом №42 від 26.12.2022 декларант товару ТОВ "Консультаційний центр "Єврокордон" надіслав Сумській митниці Сертифікат Вінницької Торгово-промислової палати №0500-22-1791 від 16.12.2022, яким засвідчені обставини непереборної сили для даного випадку та попросив припинити митний режим транзиту.
Після цього Сумська митниця повідомила КТ "Бізнес Гарант" листом №7.24-08-1/17.1/13/544 від 06.02.2023 про те, що з урахуванням даного Сертифікату вирішено призупинити дію вимоги №2 від 17.11.2022 на період дії воєнного стану.
16.02.2023 КТ "Бізнес Гарант" ще раз повідомив Сумську митницю про те, що товар "Прилади електронагрівальні для приготування кави" у кількості 8436,912 кг, код УКТЗЕД 85167100, що переміщувався під митним контролем перевізником - ПП "Глобус" транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за вантажною митною декларацією №UA305240/2022/001200 від 18.02.2022, під фінансовою гарантією КТ "Бізнес Гарант"№804443-02-020196 від 18.02.2022, прибув в митницю призначення - Сумську митницю 23.02.2022 о 00 год 56хв., про що свідчить наявність в ЄАІС Держмитслужби України відмітки про доставку товару. На підставі ст. 311 МК України позивач просив відповідача вивільнити гарантію КТ "Бізнес Гарант" №804443-02-020196 від 18.02.2022, яка була надана митними органам з метою забезпечення виконання перевізником ПП "Глобус" його зобов'язання із доставлення товару в митницю призначення за вантажною митною декларацією № UA305240/2022/001200 від 18.02.2022, у зв'язку із фактичним виконанням перевізником зобов'язань із доставки товару, що забезпечено гарантією.
Листом №7.24-08-1/17.1/13/975 від 02.03.2023 Сумська митниця відмовила позивачу у вивільненні фінансової гарантії з посиланням на те, що відповідно до даних програмно-інформаційних комплексів АСМО "Інспектор" та ЄАІС станом на 01.03.2023 товар перевізником ПП "Глобус" доставлено до митного поста "Бачівськ" Сумської митниці 23.02.2022, але не вивезено за межі митної території України. Відповідач зазначив, що наявність в ЄАІС відмітки про вивезення товару за межі митної території України свідчило б про факт виконання посадовою особою митниці призначення без виключень всіх митних формальностей, передбачених пунктом 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066, а також про вивільнення фінансової гарантії №804443-02-020196 від 18.02.2022, якою було забезпечено сплату митних платежів за митною декларацією від 18.02.2022 №UA305240/22/001200, але відмітка при вивезення даного товару в ЄАІС станом на 01.03.2023 відсутня. Також відповідач вказав, що станом на 17.11.2022 документ Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) митниці не був наданим, у зв'язку з чим направлено вимогу № 2 від 17.11.20222 по сплату належної суми митних платежів в сумі 1412834,30 грн за гарантією № 804443-02-020196 від 18.02.2022.
Вважаючи, що винесена відповідачем вимога про сплату належних сум митних платежів за гарантією від 17.11.2022 № 2 є протиправною та відповідачем протиправно відмовлено у вивільненні фінансової гарантії №804443-02-020196 від 18.02.2022, позивач звернувся до суду для їх скасування з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить з такого.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 МК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, до 01.10.2022) ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Відповідно до статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 91 МК України переміщення товарів у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 91 МК України визначено термін прохідного транзиту - від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України).
За приписами ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:
1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;
2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;
3) бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, а в разі поміщення товарів на підставі документа, зазначеного у частині шостій статті 94 цього Кодексу, - до закінчення строку, визначеного відповідно до законодавства, яке встановлює основні засади організації та здійснення режиму спільного транзиту товарів;
4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Так, згідно з п. 1 абз. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, якщо інше не передбачено цією статтею: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до статті 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення.
При вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митний режим транзиту, окремими партіями митний режим транзиту вважається завершеним після фактичного вивезення за межі митної території України останньої з таких окремих партій.
При ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки.
Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.
Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.
Митний орган призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.
Українські товари, що переміщувалися у митному режимі транзиту згідно з положеннями підпунктів "в" та "г" пункту 2 частини другої статті 91 цього Кодексу, випускаються з-під митного контролю після фактичного доставлення цих товарів до відповідного розташованого на митній території України пункту, визначеного митним органом або узгодженого з ним.
Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі припинення митного режиму транзиту згідно з частиною восьмою цієї статті вивезення товарів за межі митної території України не вимагається, а гарантії, надані відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 92 цього Кодексу, підлягають поверненню (вивільненню).
Стаття 193 МК України вказує про те, що за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
У разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником встановлених цим Кодексом строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов'язання щодо сплати митних платежів.
Перевізник звільняється від зобов'язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.
У випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов'язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.
Надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законодавчими актами України (частини 1, 2, 3 статті 305 МК України, у редакції до 01.10.2022).
Стаття 306 МК України визначає, що способами забезпечення сплати митних платежів є:
1) фінансові гарантії;
2) гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;
3) гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.
Відповідно до частини другої та третьої статті 307 МК України (у редакції до 01.10.2022) взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод. Фінансова гарантія видається гарантом і надається митним органам особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України.
Частина п'ята статті 307 МК України вказує на те, що у разі невиконання особою зобов'язання із сплати митних платежів, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, митний орган із залученням представників гаранта, що видав таку гарантію, з'ясовує обставини невиконання зобов'язання, після чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів. До вимоги додаються завірені митним органом копії документів, що підтверджують невиконання зобов'язання. Процедура направлення вимоги та перелік обов'язкових документів, що до неї додаються, визначаються в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу.
Фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, крім випадків надання фінансових гарантій згідно з главами 8 і 20 цього Кодексу. Вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним митним органом підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією (частини 6, 7 статті 307 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 309 МК України забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах:
1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа);
2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).
Згідно із статтею 310 МК України у випадках, зазначених у цьому Кодексі, фінансові гарантії надаються митним органам під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму.
Фінансові гарантії надаються:
1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов'язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу митного органу);
2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок митного органу.
Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом.
Згідно зі статтею 311 МК України митні органи як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов'язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу митного органу кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов'язань із сплати митних платежів.
Митний орган направляє гарантові, що видав гарантію у вигляді документа, вимогу щодо сплати митних платежів у разі:
1) перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого);
2) встановлення митним органом факту порушення вимог і умов митних режимів з умовним звільненням від оподаткування митними платежами;
3) настання терміну сплати податкових зобов'язань відповідно до розділу III цього Кодексу;
4) встановлення митним органом факту порушення вимог і умов тимчасового ввезення або транзиту товарів, транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митний кордон України громадянами відповідно до розділу XII цього Кодексу.
Гарант зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.
Після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов'язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як митний орган отримає підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим митним органом. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді митним органом на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.
Підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є:
1) щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митному органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань;
2) завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, у який задекларовано товари;
3) завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму;
4) виконання зобов'язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.
Дія фінансової гарантії припиняється:
1) на вимогу гаранта, за умови відсутності прикріплень фінансової гарантії до митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, шляхом надсилання авторизованого електронного повідомлення;
2) у разі відсутності факту ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія, протягом 30 днів з дати оформлення цієї декларації митним органом;
3) у разі відкликання або визнання недійсною в порядку, передбаченому цим Кодексом, митної декларації, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) гарантія.
Статтею 312 МК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, суми митних платежів, що підлягають сплаті, повинні бути перераховані гарантом на рахунок митного органу впродовж трьох банківських днів з дня отримання гарантом вимоги митного органу про таку сплату. Форма вимоги встановлюється в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу.
Отримані від гаранта кошти в рахунок погашення зобов'язань перераховуються митним органом до державного бюджету впродовж одного робочого дня.
З аналізу вказаних норм митного законодавства суд робить висновок, що під час транзиту товари переміщуються через митну територію України без сплати митних платежів. Проте такі товари, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення визначеного строку та мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України.
Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки.
У разі порушення встановлених кодексом вимог щодо переміщення товару в режимі транзиту відповідальність у вигляді сплати митних платежів може бути покладено або на перевізника, у разі втрати товарів чи видачі товару без дозволу митного органу (за виключенням знищення або безповоротного пошкодження внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили), або на гаранта, що видав гарантію у вигляді документа, у разі перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого.
МК України чітко визначає коло осіб, на яких покладено відповідальність за порушення строків доставки товарів в режимі транзитного перевезення, випадки в яких та чи інша особа, зокрема перевізник чи гарант, несе відповідальність саме у вигляді сплати митних платежів.
Повертаючись до фактичних обставин справи, суд зазначає, що оформлений 18.02.2022 в режимі транзиту товар "Прилади електронагрівальні для приготування кави" у кількості 8436,912 кг, код УКТЗЕД 85167100, згідно з МД типу ТР 80 №UA408050/2022/002054 повинен був бути доставлений перевізником в митницю призначення - Сумську митницю в строк до 28.02.2022. При цьому позивач виступив гарантом щодо сплати суми митного боргу в разі порушення перевізником зобов'язання про доставку товару до митниці призначення у термін транзиту.
Даний вантаж прибув в митницю призначення - Сумську митницю на митний пост "Бачівськ" 23.02.2022 о 00 год 56 хв, про що свідчить наявність в ЄАІС Держмитслужби України відмітки про доставку товару.
На переконання позивача, факт доставки товару в пункт призначення та наявність відміток про доставку товарів у програмно-інформаційному комплексі ЄАІС є підтвердженням фактичного виконання ним своїх зобов'язань, забезпечених гарантією. Натомість відповідач вважає, що оскільки в даному випадку товар оформлено по митній декларації типу ТР80, тобто в митному режимі прохідного транзиту, то поки товар знаходиться на митній території України, митний режим прохідного транзиту не завершено і товар буде знаходитися під митним контролем до тих пір, поки повністю (навіть не частково) не буде вивезеним за межі митної території України.
Надаючи оцінку вказаним доводам сторін та визначаючись щодо наявності/відсутності гарантійного випадку за фінансової гарантію №804443-02-020196 від 18.02.2022 на переміщення товару "Прилади електронагрівальні для приготування кави", суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 311 МК України митний орган направляє гарантові, що видав гарантію у вигляді документа, вимогу щодо сплати митних платежів у разі:
1) перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого);
2) встановлення митним органом факту порушення вимог і умов митних режимів з умовним звільненням від оподаткування митними платежами;
3) настання терміну сплати податкових зобов'язань відповідно до розділу III цього Кодексу;
4) встановлення митним органом факту порушення вимог і умов тимчасового ввезення або транзиту товарів, транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митний кордон України громадянами відповідно до розділу XII цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 11 ст. 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є:
1) щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митному органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань;
2) завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, у який задекларовано товари;
3) завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму;
4) виконання зобов'язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.
Аналогічні норми містяться і в п. 3.3 Угоди № 7. Так, за їх змістом підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є:
- щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, органу доходів і зборів відправлення органом доходів і зборів призначення (завершення транзитного перевезення) про доставляння товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань;
- завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, що передбачає сплату митних платежів;
- завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму;
- виконання зобов'язання зі сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III Митного кодексу України.
Отже, підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є, зокрема щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митному органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань.
Доводи відповідача про те, що саме для товарів, оформлених у режимі внутрішнього транзиту, наявність в ЄАІС відмітки про прибуття до митниці призначення (або до місця доставки) товару є підставою для зняття такого переміщення з контролю у митниці відправлення суд вважає необґрунтованими, оскільки і в п. 1 ч. 11 ст. 311 МК України, і в п. 3.3 Угоди № 7 йдеться про транзитне перевезення товарів без конкретизації чи то прохідний, чи то внутрішній транзит.
Відповідно до положень пункту 1.3 Угоди №7 гарантійний випадок - факт невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятого на себе зобов'язання, що підтверджується Актом про настання гарантійного випадку, в зв'язку із настанням якого Гарант зобов'язується сплатити органу доходів і зборів кошти в сумі митного боргу за відповідною гарантією.
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Угоди № 7 у випадках, передбачених частиною 4 статті 311 МК України, орган доходів і зборів, яким виявлено факт настання гарантійного випадку, протягом 5 робочих днів з дати виявлення такого факту складає Акт за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Угоди.
Акт складається уповноваженою особою органу доходів і зборів у трьох оригінальних примірниках і підписується керівником органу доходів і зборів чи особою, що його заміщує.
Акт не складається, якщо товари у незмінному вигляді будуть доставлені до органу доходів і зборів призначення, хоч і з порушенням строків доставки.
У разі зміни перевізником цілісного стану та/або обсягу товару, в Акті зазначається кількість товару, що не прибула до митниці призначення.
Суд зазначає, що закарпатською митницею (митниця відправлення) підтверджено, що товар був доставлений у митницю призначення. Натомість в Акті настання гарантійного випадку №2 від 17.11.2022 відповідачем не вказано в якості підстави складання акту - недоставлення товару у митницю призначення, а підкреслено зазначення "інше" і при цьому не вказано, яку іншу обставину відповідач вважав такою, що підтверджує настання гарантійного випадку.
Крім того, суд зауважує, що згідно з п. 8 ст. 102 МК України митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За нормами ч. 1 ст. 290 МК України обов'язок із сплати митних платежів припиняється:
1) при виконанні обов'язку із сплати митних платежів;
2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами;
3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу;
4) якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.
Отже, у випадках, коли вантаж знищений або втрачений внаслідок дії непереборної сили, конфіскований або вилучений державними органами, гарантійний випадок не настає, а обов'язок зі сплати митних платежів у гаранта не виникає, режим транзиту припиняється.
При цьому у національному законодавстві під непереборною силою розуміють надзвичайні та невідворотні за даних умов події (ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України), а також надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).
Процедуру підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили врегульовано розділом VIІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981 (далі - Порядок №657).
Положення цього розділу застосовуються у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.
Відповідно до пункту 2 розділу VIІІ Порядку №657 обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Згідно з п. 3 розділу VIІІ Порядку №657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Крім того згідно з частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видача сертифікатів про такі обставини належить до повноважень Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 6.1 вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Війна є форс-мажорною обставиною в силу закону.
Згідно з п. 5.1 Угоди №7 не вважається гарантійним випадок, коли особа, відповідальна за сплату митних платежів, не виконала зобов'язання внаслідок обставин непереборної сили.
Під обставинами непереборної сили розуміється надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, дія якої викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від Сторін Угоди (блокади, страйк, дорожньо-транспортна пригода), що призвела до знищення товару.
Достатнім доказом дії обставин непереборної сили Сторони визнають документ, виданий уповноваженим на це державним органом або особою, уповноваженою на це згідно з чинним законодавством (п. 5.2 Угоди).
Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, по всій території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України.
При цьому в подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та наразі в Україні продовжує діяти воєнний стан.
У зв'язку із військовою агресією з боку російської федерації та введенням воєнного стану на території України, Кабінетом Міністрів України затверджено розпорядження №188-"Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю". Зокрема, з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 тимчасово закриті пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на усій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Сумській митниці відповідно до наказу Державної митної служби України від 24.02.2022 №113 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Держмитслужби" було встановлено простій у роботі з 24.02.2022. Окремі структурні підрозділи відповідача, зокрема, відділ контролю за переміщенням товарів Сумської митниці було виведено із простою 02.05.2022, відповідно до наказу Державної митної служби України від 29.04.2022 № 177 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 24.02.2022 № 113".
Відповідно до наказу Державної митної служби України від 24.02.2022 № 113 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Держмитслужби», з 24.02.2022 на митному посту "Бачівськ" до цього часу встановлено простій.
Звичайно, що за таких обставин можливості оформити товар до вивезення за межі митної території України у працівників митного поста "Бачівськ" не було. Але, на думку суду, за ці обставини гарант відповідати не може, оскільки його обов'язки закінчились з доставкою вантажу в митницю призначення.
Суд зазначає, що на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнного стану на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що підтверджується листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf)). Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами ця суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких -го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Крім того, згідно загальних засад права загальновідомими є обставини, які відомі широкому колу осіб, в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об'єктивність їх існування очевидна.
Відповідно до вимог ст. 78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Наявність положення воєнного стану в Україні є загальновідомим фактом.
Водночас обставини непереборної сили саме для спірного випадку щодо неможливості вивезти товар за межі України, зокрема, також встановлені Сертифікатом Вінницької Торгово-промислової палати №0500-22-1791, яким чітко підтверджено, що станом на 16.12.2022 обставини форс-мажору ще тривають. Тобто, на момент винесення Сумською митницею оскаржуваної вимоги №2 від 17.11.2022 діяли обставини форс-мажору.
Крім того, суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", який набрав чинності 01.10.2022, внесено зміни до МК України та п. 84 викладено в новій редакції Розділ X "Розділ X "Забезпечення сплати митних платежів".
Відповідно до даного розділу процедура направлення вимоги гаранту та з'ясування відповідних обставин невиконання зобов'язань є зовсім інша.
Так, ст. 317 МК України встановлено порядок надсилання запитів та отримання інформації митним органом, який здійснив випуск товарів.
Частиною 8 даної статті визначено, що у разі встановлення факту виникнення обов'язку із сплати митних платежів митний орган, який здійснив випуск товарів, вживає заходів для ідентифікації осіб, на яких покладається обов'язок із сплати митних платежів.
Частиною 2 ст. 317-1 МК України визначено, що митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів після розрахунку суми митних платежів складає та направляє вимогу про сплату митних платежів за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, кожній особі, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу.
Частиною 3 цієї статті передбачається, що особа, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини другої цієї статті зобов'язана перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету. У разі невиконання обов'язку із сплати митних платежів, забезпеченого гарантією, митні органи вживають заходів відповідно до статті 317-2 цього Кодексу (ч. 4).
Частина 1 ст. 317-2 МК України передбачає, що митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів складає та направляє гаранту, який видав гарантію, вимогу про сплату митних платежів разом з іншими документами щодо відповідної операції з товарами тільки у разі невиконання обов'язку із сплати митних платежів протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу.
Це положення кореспондується також з ч. 5 ст. 293 МК України, якою визначено, що у разі невиконання або неповного виконання особами, зазначеними у частинах першій і третій цієї статті, протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, обов'язку із сплати митних платежів, забезпеченого у спосіб, визначений пунктами 2-5 статті 308 цього Кодексу, обов'язок із сплати митних платежів покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.
Отже, чинною на час винесення спірної вимоги редакцією МК України був встановлений інший порядок дій митного органу при встановленні виникнення обов'язку із сплати митних платежів, а саме: передбачається обов'язок митного органу спочатку надіслати вимогу про сплату митних платежів особам, зазначеним у ст. 293 МК України (декларант та інші особи, відповідальні за дотримання митного режиму) і тільки у випадку невиконання цієї вимоги цими особами, митний орган має право направити відповідну вимогу гаранту.
Враховуючи те, що Сумська митниця не надала жодних доказів надсилання вимоги про сплату митних платежів особам, визначеним ст. 293 МК України, суд вважає, що відповідачем порушено порядок винесення та надсилання спірної вимоги, встановлений МК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтею 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань (далі - ЄСПЛ) щодо застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейським судом з прав людини неодноразово зазначалось, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії"). Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування вимоги Сумської митниці № 2 від 17.12.2022 про сплату належної суми митних платежів за гарантією.
Оцінюючи вимоги позивача щодо вивільнення гарантії № 804443-02-020196 від18.02.2022, суд виходив з такого.
За змістом ч. 10 ст. 311 МК України після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов'язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як митний орган отримає підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим митним органом. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді митним органом на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.
Відповідно до п. 4.5 Наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066 при надходженні у митницю призначення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщувалися прохідним транзитом, посадова особа цієї митниці:
проставляє у поданих декларантом, уповноваженою ним особою або перевізником товаросупровідних (товаротранспортних) документах та на аркуші з позначенням "4/5" МД з відмітками митниці відправлення штамп ПМК;
в оперативному режимі перевіряє наявність електронної копії МД або ЕМД в ЄАІС;
перевіряє відповідність відомостей, зазначених у товаросупровідних (товаротранспортних) документах, відомостям, зазначеним в електронній копії МД або ЕМД, та за рішенням митниці призначення фактичну наявність товарів (кількість, номенклатуру і стан);
повідомляє митницю відправлення про доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митниці призначення шляхом внесення до ЄАІС інформації про прибуття, а саме про:
фактичну кількість товарів, яка надійшла, в основних одиницях виміру;
фактичну дату та час надходження товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
номер ПМК посадової особи, що здійснювала митний контроль цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Зазначені норми не передбачають такої підстави вивільнення гарантії як наявність в ЄАІС відмітки про вивезення товару, що, на переконання суду, свідчить про те, що зобов'язання перевізника щодо транзитного перевезення товару, які забезпечувались гарантією, вважаються виконаними з моменту доставки товару до митниці призначення, про що є відповідна відмітка в ЄАІС.
Умови підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, щодо транзитного переміщення товарів визначено саме в пункті 1 ч. 11 ст. 311 МК України (в редакції, що діяла на момент доставлення товару), а тому бездіяльність Сумської митниці щодо невивільнення фінансової гарантії є такою, що суперечить зазначеному положенню МК України, п.1 ч. 11 ст.311 МК України, п. 3.3. Угоди № 7 від 27.01.2014 (далі - Угода) та п.4.5 Наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066, а відтак визнається судом протиправною.
Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати вивільнити (повернути) фінансову гарантію № 804443-02-020196 від 18.02.2022.
Щодо посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постановах в постановах від 25.03.2020 у справі № 813/4990/13-а, від 04.09.2018 у справі № 813/4988/13-а, то суд вважає їх неревалентними до спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23.07.2002, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та дій/бездіяльності і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 26560,52 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10395 від 03.04.2023. Водночас при зверненні до суду позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 23876,51 грн (21192,51 грн за вимогу майнового характеру - скасування вимоги, що становить 1,5 % від 1412834,30 грн, та 2684 грн за вимогу немайнового характеру - визнання бездіяльності протиправною, оскільки вимога зобов'язання вчинити дії є похідною від останньої, її задоволення залежить від задоволення іншої основної вимоги, а тому судовим збором не оплачується).
Таким чином, при зверненні до суду позивачем надмірно сплачено 2684,01 грн.
З огляду на п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону №3674-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Зважаючи на викладене, питання щодо повернення переплаченої суми судового збору може бути вирішене судом за відповідним клопотанням позивача.
Разом з тим, у зв'язку з задоволенням позову, суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у розмірі 23876,51 грн за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Сумської митниці № 2 від 17.11.2022 про сплату належної суми митних платежів за гарантією.
Визнати протиправною бездіяльність Сумської митниці щодо невивільнення (неповернення) фінансової гарантії №804443-02-020196 від 18.02.2022.
Зобов'язати Сумську митницю вивільнити (повернути) фінансову гарантію №804443-02-020196 від 18.02.2022.
Стягнути на користь командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 23876,51 грн (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят шість гривень п'ятдесят одна копійка).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Командитне товариство "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес і Компанія") (21027, м. Вінниця, вул. Костянтина Василенка, 20, код ЄДРПОУ 36150262)
Відповідач: Сумська митниця (40024, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24, код ЄДРПОУ 44017631)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович