ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.08.2023Справа № 910/3380/23
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Фізичної особи-підприємця Галицької Наталії Миколаївни
про стягнення 134 963,86 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі також - позивач, ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Галицької Наталії Миколаївни (далі також - відповідач, ФОП Галицька Н.М.) про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 134 963, 86 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/3380/23 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
04.04.2023 відповідачем подано відзив на позовом, а 12.04.2023 позивач надав відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивачем також було заявлено клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, 25.04.2023 відповідачем надані письмові заперечення.
Керуючись ч. 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи, відмовляє позивачу у задоволенні клопотання від 10.04.2023 та вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.07.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (наразі Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (як постачальником) та Фізичною особою-підприємцем Галицькою Наталією Миколаївною (як абонентом) було укладено договір № 05788/5-04 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі також - договір) за умовами якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (далі також - дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (в подальшому - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (на даний час діють Правила стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Відповідно до п. 1.5. договору, абонент забезпечує своєчасне подовження дозволу на скид стічних вод згідно із місцевими правилами приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Згідно з п. 2.1. договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється:
- за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неспроможності встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу;
- зняття показань з лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг;
- якщо лічильник не працює не з вини абонента, кількість поставленої води визначається, виходячи із середньодобової витрати абонента, яка визначається за показаннями працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці;
- кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.
У розділі 7 договору сторони погодили, що цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить про це іншу сторону.
Як стверджує позивач, ФОП Галицька Н.М. в проміжок часу з 01.12.2019 по 30.09.2021 здійснювала скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Андрія Малишка, 3 у м. Києві, що є порушенням п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879).
У зв'язку зі скидом стічних вод відповідачем без Умов на скид стічних вод Департаментом екологічного нагляду позивача нараховано відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3 у період з 01.12.2019 по 30.09.2021 у розмірі 134 963,86 грн.
Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на таке:
- відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі послуг, вартість послуг з водовідведення (приймання стічних вод) за період з грудня 2019 по вересень 2021 складає 39 859,65 грн з ПДВ;
- водоканал вправі застосовувати до абонента за порушення ним умов договору та вимог Правил № 1879 такий негативний наслідок як збільшення на майбутнє плати за скидання стічних вод в 5-кратному розмірі;
- необхідність прийняття відповідного рішення про застосування санкції за договором та інформування про це іншої сторони є необхідною умовою реалізації права на оперативно-господарську санкцію за договором, що обумовлює право протилежної особи на її своєчасне оспорення в суді у випадку незгоди з її застосуванням;
- доказів складання та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних у зв'язку зі збільшенням ціни послуг водовідведення у спірний період через застосування позивачем санкції у вигляді 5-кратного збільшення вартості послуг водовідведення не надано.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 05788/5-04 від 04.07.2005, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно з п. 1.4 Правил № 190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.
Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації.
Правила № 1879 встановлюють вимоги до Абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки Абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5 Правил № 1879).
Згідно з п. 1.7 Правил № 1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди Абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, Абонентом одержані Умови на скид та укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення.
В пункті 2.4 та підпункті 3.3.1 пункту 3.3 Правил № 1879 регламентовано, що Абоненти зобов'язані отримати у Водоканалі Умови на скид.
Згідно з підпунктом 3.3.4 п. 3.3 Правил № 1879 умови на скид видаються на один рік.
Відповідно до п. 8.1 Правил № 1879 Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Як вбачається з вимог Правил № 1879 Абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил (п. 7.10 Правил № 1879).
В абзаці 3 пункту 8.6 Правил № 1879 передбачено, що при порушенні цих Правил Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.
Крім того, з огляду на доводи відповідача, які викладені у відзиві та письмових запереченнях, суд вважає за необхідне наголосити на такому.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Загальний порядок укладення договорів передбачений у статті 181 Господарського кодексу України.
Отже, сторони були вільні в укладені договору на послуги водопостачання та водовідведення.
Так, відповідно до пункту 1.5 договору абонент забезпечує своєчасне подовження дозволу (умов) на скид стічних вод згідно із місцевими правилами приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Для житлового фонду, в якому немає підприємств-орендарів, які скидають стічні води технологічного походження, дозвіл на скид не потрібен.
У підпунктах 3.3.10, 3.3.11 пункту 3.3 договору визначено, що абонент зобов'язаний ознайомитись і дотримуватись вимог Правил користування та Правил приймання, місцевих правил приймання тощо при експлуатації водопровідних та каналізаційних мереж та належно виконувати умови цього договору; своєчасно подовжувати у встановленому порядку дозвіл (умови) на скидання стічних вод у каналізаційну мережу постачальника.
Тобто, відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідач зобов'язаний отримувати та своєчасно подовжувати дозвіл (умови) до скиду стічних вод.
Крім цього, як наголосив позивач, відповідач звертався з листом до позивача з приводу відтермінування отримання умов на скид стічних вод, також ФОП Галицькій Н.М. в акті обстеження від 29.07.2021 об'єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3А зазначався припис стосовно необхідності отримання умов на скид стічних вод за вказаною адресою.
Також, суд зазначає, що відповідач дійшов до хибного висновку, що оперативно-господарська санкція у вигляді плати за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод спрямована на зміну прав та обов'язків сторін договору на майбутнє.
За змістом статті 235 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку (частина 1). До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (частина 2).
Відповідно до статті 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Отже, за змістом зазначеної норми особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором (подібна за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 20.10.2020 у справі № 905/267/19).
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у п. 24 постанови від 31.10.2018 у справі № 905/2319/17 між іншим зазначив, що застосування оперативно- господарських санкцій є правом сторони і таке право надано незалежно від вини іншої сторони, яка, в разі незгоди, не обмежена правом на оскарження таких санкцій в судовому порядку.
Аналогічно і в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 916/1385/17 зазначено, що «... Пунктом 3 ст. 235 Господарського кодексу України встановлено, що оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання. Сам факт виявлення у позивача порушення Правил є підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції на підставі Методики, незалежно від наявності вини споживача у вчиненні такого порушення ...». Ідентична позиція відображена і в п. 4.2.6 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.07.2018 у справі № 914/2510/17, а також постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 914/1561/17.
Як вже зазначалось, умовами укладеного між сторонами договору передбачений обов'язок відповідача щодо отримання Умов на скид стічних вод.
Також, у пункті 4.9 договору визначено, що в разі порушення абонентом п.п. 1.1, 1.5 цього договору, плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.
Плата за скид стічних вод без умов на скид стічних вод не є зміною вартості послуг з водовідведення, як зазначає відповідач, оскільки, така плата є оперативно-господарською санкцією та спрямована на попередження повторення порушень зобов'язання.
Серед іншого, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що позивачем допущено арифметичну помилку розрахунку суми 5-кратного розміру плати за скид стічних вод.
Формула розрахунку плати за скид стічних вод у міську каналізацію (Пс = V*Т*4), яка застосована позивачем, випливає з пунктів 8.1 та 8.6 Правил № 1879, оскільки в цих пунктах містяться всі необхідні дані для підрахунку: зазначено, як визначається період; на який обсяг стічних вод проводити нарахування (V); тариф, на які послуги застосовувати (Т) та який застосовувати коефіцієнт кратності до тарифу на послуги водовідведення.
Отже, однією із складових формули є саме обсяг скинутих стічних вод абонентом за період відсутності умов на скид стічних вод, а не виставлені суми за спожиті послуги з водовідведення.
При цьому, відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, до бази оподаткування ПДВ, яка визначена з постачання товарів/послуг виходячи з їх договірної вартості, включаються будь-які суми коштів вартості матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Оскільки розрахунок вказаної оперативно-господарської санкції визначається саме на підставі тарифу (вартості) послуги за скид стічних вод, то дана вартість (тариф) оподатковується податком на додану вартість.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу ФОП Галицької Н. М. лист-попередження від 27.10.2021 з розрахунком від 27.10.2021 № 15/ВУ-Ф-09/410-09-2021р на суму 134 963,86 грн, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що в спірний період з 01.12.2019 по 30.09.2021 скид стічних вод здійснювався за наявності Умов на скид. Як вже було наголошено вище, скидання стічних вод без Умов на скид є порушення умов договору та п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879.
Відтак, з огляду на скид стічних вод відповідачем без Умов на скид стічних вод Департаментом екологічного нагляду позивача обґрунтовано та за наявності підстав нараховано відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3 у період з 01.12.2019 по 30.09.2021 у розмірі 134 963,86 грн.
Судом також встановлено, що на підтвердження обсягу стічних вод, позивачем надано акти обстеження та зняття показань з вузла обліку за розрахункових період, в яких містяться підписи представників абонента.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене вище, враховуючи надані позивачем докази та доводи відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено зобов'язання в частині здійснення скиду стічних вод без Умов на скид, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи встановлений судом факт порушенням відповідачем п. 8.1. Правил № 1879 та здійснення скиду стічних вод без Умов на скид стічних вод за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3 у період з 01.12.2019 по 30.09.2021, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст.ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галицької Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А; код ЄДРПОУ 03327664) грошові кошти за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 134 963, 86 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2023 року.
Суддя Ю.О.Підченко