ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.08.2023Справа № 910/5265/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши
заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/5265/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 6 695,69 грн.
Представники учасників судового процесу: не викликались.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 6 695,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача обов'язку з виплати на користь позивача на підставі підпункту ґ п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» пені в розмірі в розмірі 717,83 грн., 3% річних в розмірі 1 598,17 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4 376,69 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
21.04.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву та заяву про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 зупинено провадження у справі № 910/5265/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи Господарського суду міста Києва №910/16820/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022, зобов'язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі №910/5265/23.
04.08.2023 представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі, залишення позовної заяви без розгляду та про вирішення питання про повернення з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 поновлено провадження у справі № 910/5265/23, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 6 695,69 грн. залишено без розгляду.
11.08.2023 до Господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу, в якому відповідач просить суд стягнути з позивача 1 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
В силу приписів частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, закриття провадження у справі.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 - 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17).
У разі закриття провадження у справі без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і у подальшому з закриттям провадження у справі.
Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Водночас ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, від 14.03.2023 у справі № 911/1201/22, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п'ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до приписів частини 5 статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20).
При цьому, суд зазначає, що не можна виходити лише з буквального розуміння терміну «необґрунтовані», тобто такі, для яких не має достатньо фактів чи доказів. Необґрунтованими можуть бути визнані такі дії, які свідомо спрямовані на перешкоджання нормальному перебігу судового провадження та явно свідчать про зловживання правами.
За результатами дослідження змісту заяви МТСБУ, судом встановлено, що заявник не зазначає в чому саме полягає необґрунтованість дій позивача, а саме лише подання позову не може бути розцінене судом як таке, що свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки останній має право на звернення до суду та реалізував таке право на свій розсуд, як і має право на подання заяви про залишення такого позову без розгляду та не позбавлений, в такому випадку, права повторно звернутись із цим же позовом до суду.
В даному випадку, суд не вбачає підстав для висновку про необґрунтованість дій позивача та стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у зв'язку із залишення позову без розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви МТСБУ про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу відмовити.
Ухвала набирає законної сили 17.08.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.А. Грєхова