Справа № 909/431/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16.08.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Гарасимко О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради б/н від 27.07.2023 (вх. № 8915/23 від 27.07.2023) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
вул. Сагайдачного, 25, літ. Б, офіс 5, м. Київ, 04070
до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради
вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в сумі 53 659,39 грн.
За участю:
від відповідача: Устінський А. В.
Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з клопотанням б/н від 27.07.2023 (вх. № 8915/23 від 27.07.2023) в якому просить суд відшкодувати відповідачу за рахунок позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2023 суд призначив клопотання до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2023.
Представник відповідача в судовому засіданні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив суду відповідь на клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вих. № 204-Ю1 від 10.08.2023 (вх. № 11718/23 від 14.08.2023). Позивач вважає, що відповідачем завищені витрати за надання правничої допомоги, оскільки відзив на позовну заяву є невеликим за обсягом і не потребує значного витрачання часу. Відзив на позовну заяву фактично зводиться до визнання основної суми боргу та заперечення проти стягнення інфляційних витрат, пені та 3% річних, отже об'єктивна вартість яку відповідач поніс за надання професійної правничої допомоги становить 3 000,00 грн. Окрім того, відповідачем не надано до суду детальний опис наданої професійної правничої допомоги. Позивач вважає, оскільки спір виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, судові витрати в цілому мають бути покладені на відповідача.
Розглянувши матеріали справи заслухавши представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги клопотання б/н від 27.07.2023 (вх. № 8915/23 від 27.07.2023) та відповідь на клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вих. № 204-Ю1 від 10.08.2023 (вх. № 11718/23 від 14.08.2023), суд прийшов до висновку про часткове відшкодування відповідачу за рахунок позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" до відповідача Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в сумі 53 659,39 грн задоволено частково, в саме стягнуто 26 290,74 грн основної заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів. В частині стягнення пені в сумі 16 622,23 грн, 3% річних в сумі 1 493,17 грн та інфляційних втрат в сумі 9 253,25 грн відмовлено.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач подав попередній розрахунок суми судових витрат з першою заявою по суті (у відзиві на позовну заяву від 08.06.2023 зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу становить 15 000,00 грн).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В судовому засіданні 26.07.2023 представником відповідача зроблена заява про намір подати суду докази понесених відповідачем судових витрати на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано докази (долучено до клопотання б/н від 27.07.2023 (вх. № 8915/23 від 27.07.2023)): ордер на надання правової допомоги; договір про надання правової (правничої) допомоги № Ю-01/06/23/193 від 05.06.2023 та акт наданих послуг № 1 від 27.07.2023.
Як вбачається з договору про надання правової (правничої) допомоги № Ю-01/06/23/193 від 05.06.2023, укладеного між адвокатом Устінським Андрієм Вікторовичем (адвокат) та Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (клієнт), клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).
Сума договору та порядок розрахунків визначені у розділі 4 договору.
Гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором (п. 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору визначено, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору. Перелік послуг, який міститься в додатку може бути збільшений. Загальна сума договору (розмір гонорару заведення справи в суді першої інстанції) не може перевищувати 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Сторони шляхом підписання додаткової угоди можуть змінити розмір загальної суми договору.
Відповідно до п. 4.3 договору оплата надання правової допомоги здійснюється клієнтом самостійно, шляхом безготівкового перерахунку встановленої актом наданих послуг вартості наданих послуг протягом 20-ти календарних днів з моменту підписання акту надання послуг. Сторони підписують акт наданих послуг, як правило, по факту надання кожної окремої послуги або по факту розгляду справи у першій інстанції. Сторони можуть укладати додаткові угоди до говору з метою фіксації вартості наданих послуг.
Згідно з актом наданих послуг № 1 від 27.07.2023, підписаного сторонами, вартість наданих послуг складає 15 000,00 грн, а саме: проведення попереднього аналізу справи № 909/431/23, у тому числі збір необхідної інформації та документів, ознайомлення з поданими клієнтом документами, вивчення законодавчої бази, консультації з працівниками клієнта 1 000,00 грн (1 година); написання та подання відзиву на позовну заяву по справі № 909/431/23 10 000,00 грн (1 документ) та участь адвоката у судових засіданнях 22.06.2023 та 26.07.2023 по справі № 909/431/23 4 000,00 грн (2 000,00 грн /1 судове засідання).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно приписів частини 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вже зазначалось вище, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано докази, а саме: договір про надання правової (правничої) допомоги та акт наданих послуг.
Отже, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України відповідач подав відповідні докази, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.
Твердження позивача про невиконання відповідачем вимог ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо надання детального опису наданої професійної правничої допомоги не визнається судом обґрунтованим з огляду на те, що в акті наданих послуг № 1 від 27.07.2023 детально описано надані послуги та їх вартість.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В постанові Великої Палати Верховного суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 викладено правовий висновок про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, у справах "Ніколова проти Болгарії (п. 79) та "Єчюс проти Литви" (п. 112)). У справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Тому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18 , від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).
Суд вважає, що вказана відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.
Також суд звертає увагу, що справа є незначної складності, а матеріали справи не містять багато документів та й самим представником відповідача визначено, що на попереднє вивчення матеріалів справи витрачено 1 год., на підставі вивчення цих матеріалів складено відзив на позовну заяву. Окрім того, суд зазначає, що відзив на позовну заяву є невеликим за обсягом і не потребує значного витрачення часу. Відзив на позовну заяву зводиться фактично до визнання основної суми боргу, заперечення проти іншої частини позовних вимог та розподілу судових витрат, про що зазначено також відповідачем у клопотанні про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо участі адвоката у судових засіданнях суд зазначає, що 22.06.2023 представник відповідача був присутнім в судовому засіданні в залі суду та 26.07.2023 поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції.
З огляду на вищевикладене, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на заявлене клопотання представника позивача, суд вважає за правильне стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст. 2, 15, 16, 123, 124, 126, 129, 233, 241, 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
клопотання Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради б/н від 27.07.2023 (вх. № 8915/23 від 27.07.2023) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (вул. Сагайдачного, 25, літ. Б, офіс 5, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 41427817) на користь Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради (вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76000; ідентифікаційний код 40312499) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове судове рішення складено 17.08.2023.
Суддя С. М. Кобецька