ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.08.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 914/1004/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор-Груп", вул. Савчинського, буд. 385, с. Звенигород, Пустомитівський район, Львівська область, 81156
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Трал", вул. Євгена Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ, 76011
про стягнення заборгованості у розмірі 20632,21 грн, з яких 13002,36 грн основного боргу, 3975,28 грн інфляційних втрат, 531,14 грн 3 % річних, 3123,43 пені
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор-Груп" звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Трал" про стягнення заборгованості у розмірі 20632,21 грн, з яких 13002,36 грн основного боргу, 3975,28 грн інфляційних втрат, 531,14 грн 3 % річних, 3123,43 пені
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.04.2023 матеріали справи №914/1004/23 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 справу передано на розгляд судді Неверовській Л. М.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 24.05.2023 Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Трал" - вул. Євгена Коновальця, 229, м.Івано-Франківськ, 76011.
Зазначена кореспонденція повернута до суду АТ "Укрпошта". На конверті прикріплено довідку ф.20, в якій зазначено підставу повернення - за закінченням строку зберігання.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Виходячи зі змісту положень статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).
З огляду на вказане, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.
Враховуючи, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У зв'язку з перебуванням судді Неверовської Л. М. у відпустці, рішення ухвалено 09.08.2023.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань згідно умов договору поставки №13 від 19.05.2021 в частині оплати за отриманий товар, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем становить 13002,36 грн. За прострочення виконання зобов'язання позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3975,28 грн інфляційних втрат, 531,14 грн 3 % річних та 3123,43 пені на підставі п. 7.3. договору.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
19.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колор-Груп" (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Трал" (як покупцем) укладено договір поставки №13.
Умовами вказаного договору передбачено наступне.
Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити матеріали для кузовного ремонту, асортимент, кількість та інші характеристики яких визначаються сторонами в цьому договорі та додатках до нього, у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1. договору).
Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або е-mail заявках-замовленнях покупця, переданих електронною поштою е-mail представнику постачальника та/або в рахунках постачальника (п. 1.2. договору).
Поставка здійснюється на умовах терміну ЕХW відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС" 2010 (п. 1.3. договору).
Пунктом поставки товару є: склад постачальника, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Городок, вул. Перемишльська 103 (п. 1.4. договору).
Покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у виставленому постачальником рахунку, на умовах даного договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України (п. 5.1. договору).
Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (п. 5.2. договору).
Розрахунок здійснюється в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України (п. 5.3. договору).
Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає оплаті поступає на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.4. договору).
За порушення строків оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, від вартості поставленого товару за кожен день прострочення оплати (п. 7.3. договору).
На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято обумовлений договором товар вартістю 13002,36 грн, що підтверджується видатковою накладною №376 від 10.09.2021.
Всупереч умовам договору відповідачем не здійснено оплату за отримані товари за видатковою накладною №376 від 10.09.2021.
Між сторонами також підписано акти звірки за період 3 кварталу 2021 року, згідно якого борг відповідача перед позивачем становить 13002,36 грн.
З огляду на прострочку виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано 3975,28 грн інфляційних втрат, 531,14 грн 3 % річних.
На підставі п. 7.3 договору позивачем здійснено нарахування пені у розмірі ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки в сумі 3123,43 грн.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Згідно частини другої вказаної статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
Як передбачено частиною 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару в сумі 13002,36 грн підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року та 3 % річних за період з 11.10.2021 по 19.02.2023 та встановлено вірність даного розрахунку.
За наведеного, позовні вимоги про стягнення 3975,28 грн інфляційних втрат, 531,14 грн 3 % річних є обґрунтованими.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Судом також враховано висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 15.11.2019 у справі №904/1148/19, про те, що умову договору, якою передбачено нарахування штрафних санкцій за весь час прострочення виконання зобов'язань, не можна визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі №911/634/19, від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20.
За наведеного, суд дійшов до висновку про те, що сторонами не визначено інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Як вбачається з розрахунку позивача, ним здійснено нарахування пені поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме за період з 11.10.2021 по 19.02.2023.
Судом здійснено перерахунок розміру штрафних санкцій (пені) з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України за період з 11.10.2021 по 11.04.2022.
Згідно розрахунку суду, розмір пені що підлягає стягненню становить 604,88 грн.
В решті суми нарахованої до стягнення пені слід відмовити в зв'язку з безпідставністю.
З огляду на встановлені судом обставини, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Трал" про стягнення заборгованості у розмірі 20632,21 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Трал", вул. Євгена Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ, 76011 (ідентифікаційний код 43329547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор-Груп", вул. Савчинського, буд. 385, с.Звенигород, Пустомитівський район, Львівська область, 81156 (ідентифікаційний код 41363460) 13002 (тринадцять тисяч дві) грн 36 коп. основного боргу, 3975 (три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 28 коп. інфляційних втрат, 531 (п'ятсот тридцять одну) грн 14 коп. 3 % річних, 604 (шістсот чотири) грн 88 коп. пені, 2356 (дві тисячі триста п'ятдесят шість) грн 37 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 2518,55 грн пені - відмовити.
Судовий збір в сумі 327,63 грн залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.08.2023.
Суддя Неверовська Л.М.