30 серпня 2006 р.
№ 23/78
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Муравйова О.В.,
суддів Жаботиної Г.В., Костенко Т.Ф.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2006р.
у справі № 23/78 Господарського суду Донецької області
за позовом Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегакар»
про стягнення 2640,00 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства,
Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегакар» про стягнення 2640грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.04.2006р. (суддя М.І.Забарющий), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2006р. (судді: Г.Я.Старовойтова, М.В.Калантай, С.І.Кондратьева), відмовлено Державному управлінню екології та природних ресурсів в Донецькій області в задоволені позовних вимог.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2006р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області підлягає задоволенню частково.
Господарським судом встановлено:
Відповідач звернувся до Макіївського міського голови та керівника Управління Макіївського житлово-комунального господарства з листом від 12.04.2005р., у якому просив надати дозвіл на знос восьми дерев породи тополь, які є сухостійними і несуть загрозу падіння та травмування громадян.
Управління міського житлово-комунального господарства на підставі листа відповідача від 12.04.2005р. створило комісію для перевірки фактів, викладених в листі від 12.04.2005р. За результатами перевірки інформації відповідача 14.04.2005р. комісією був складений акт обстеження зелених насаджень, що підлягають знесенню чи пересадженню у зв'язку з забудовою та впорядкуванням земельних площ на території Центрально -Міського району м. Макіївки.
Актом обстеження від 14.04.2005р. встановлено, що були оглянуті зелені насадження, які розташовані за адресою: м. Макіївка, вул. Островського, 12. За результатами обстеження комісія вважає необхідним провести знос восьми дерев породи тополь, в зв'язку з тим, що дерева аварійні та створюють загрозу падіння, травмування громадян та пошкодження конструктиву будівлі.
Відповідач уклав з Спеціалізованим комунальним підприємством “Благоустрій» договір №32 від 15.04.2005р., відповідно до умов якого Спеціалізоване комунальне підприємство “Благоустрій» повинен був виконати роботи зі зносу дерев, зазначених у акті обстеження від 14.04.2005р. Актом приймання робіт від 16.04.2005р. підтверджується факт того, що СКП “Благоустрій» виконав роботи зі зносу дерев.
Згідно розпорядження міського голови “Про дозвіл зносу дерев» від 29.04.2005р. №163-р з урахуванням фактів та висновків, викладених у акті від 14.04.2005р. Управління міського житлово-комунального господарства видало відповідачу ордер №17 від 05.05.2005р. на знесення зелених насаджень.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюється Законом України “Про охорону навколишнього середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб.
Згідно зі ст. 25 Закону України “Про рослинний світ» охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Відповідно до ст. 40 цього закону відповідальність за порушення законодавства несуть особи, винні у протиправному знищені або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Згідно п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94р. № 70 (далі Правила), державне управління зеленим господарством в містах та інших населених пунктах здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади.
Відповідно до п. 2.6 Правил безпосереднє управління зеленим господарством міст (районів міст), селищ міського типу здійснюється відповідними структурними підрозділами органів державної виконавчої влади, на які покладаються функції: контролю за станом експлуатації та утримання об'єктів зеленого господарства незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування в межах територій міст та інших населених пунктів; прогнозування та розробки перспективних і пріоритетних напрямів розвитку зеленого господарства; впровадження нових форм і методів господарювання, прогресивних форм організації та стимулювання праці в галузі і ведення обстеження зелених насаджень під час виділення земельних ділянок під будівництво, ремонт будинків та інших споруд; обстеження земельних насаджень для оформлення ордерів на проведення санітарних вирубок, видалення сухостійких, пошкоджених хворобами та шкідниками дерев та кущів; вирубки дерев, чагарників на ділянках, відведених під нове будівництво, реконструкцію та інше; підготовки або перевірки матеріалів для оформлення дозволів на видалення (вирубку) зелених насаджень або окремих дерев та чагарників, знесення газонів, квітників на замовлення власників цих насаджень; видачі дозволів (ордерів) на вирубку сухостійких, буреломних і вітровальних та пошкоджених шкідниками і хворобами окремих дерев; оформлення дозволів на проведення ремонтно-будівельних робіт на об'єктах зеленого господарства; контролю за дотриманням будівельними організаціями правил охорони зелених насаджень та обсягів озеленювальних робіт; участі в комісіях з приймання в експлуатацію нових та капітально відремонтованих об'єктів зеленого господарства; складання зведених місцевих (районних) поточних і перспективних планів в розрізі усіх підприємств з питань створення нових, реконструкції існуючих зелених насаджень, їх капітального
ремонту та утримання; підготовки зведених звітів з питань створення та утримання зелених насаджень, форми яких затверджуються Мінстатом або Держжитлокомунгоспом за погодженням з Мінстатом України; контролю за веденням та складанням статистичної звітності щодо створення та утримання зелених насаджень (додаток N 1); надання підприємствам, установам, організаціям, а також приватним особам методичної, технічної та консультативної допомоги з питань утримання та охорони зелених насаджень; перевірка фактів за листами та скаргами громадян з питань
утримання та охорони зелених насаджень; роботи з громадськими організаціями. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, функції обстеження земельних насаджень для оформлення ордерів на видалення сухостійких, дерев та видачі дозволів (ордерів) на вирубку сухостійких дерев здійснюється відповідними структурними підрозділами органів державної виконавчої влади.
Як вже було зазначено, обстеження дерев на підставі листа відповідача від 12.04.2005р. та видачу ордеру було здійснено Управлінням міського житлово-комунального господарства. Проте, господарським судом не було досліджено обставин щодо того, чи є зазначене управління відповідним структурними підрозділами органів державної виконавчої влади.
Згідно п. 3.3 Правил до обов'язків власників і користувачів міських зелених насаджень входить, зокрема, заміна у повному обсязі засохлих та пошкоджених, а також садіння нових дерев і кущів. Проте, господарським судом не було досліджено обставин щодо того, чи було проведено відповідачем заміну у повному обсязі знесених дерев.
Згідно п. 4.6 Правил знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погоджено з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади (додаток NN 2, 3). Отже, як випливає з приписів даної правової норми, ордер на знесення дерев видається на підставі обстеження, що погоджено з місцевими органами Мінприроди України та рішення місцевого органу державної виконавчої влади. Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було встановлено обставин щодо того чи було погоджено акт обстеження від 14.04.2005р. з Мінприроди України та чи приймалось місцевим органом державної виконавчої влади рішення щодо знесення зелених насаджень -восьми дерев породи тополь, які розташовані за адресою: м. Макіївка, вул. Островського, 12.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Донецької області від 26.04.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2006р. у справі № 23/78 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Головуючий - суддя Муравйов О.В.
судді Жаботина Г.В.
Костенко Т.Ф.