4-с/754/99/23
Справа № 2603/4555/12
08 серпня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Бойко Т.О.
представника скаржника Медведєва Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», на бездіяльність державного виконавця, -
Скаржник ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця Деснянський ВДВС в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна в рамках виконавчого провадження, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 від 2013 року, яке було відкрито відносно ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3346 від 05.03.2013 року виданого Деснянським районним судом м. Києва. В рамках даного виконавчого провадження, на підставі постанови від 11.07.2013 року державним виконавцем було накладено арешт на нерухоме майно. 29.11.2013 року державним виконавцем на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення. Наразі виконавче провадження закінчено, але арешт, накладений в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1, не знятий. На підставі викладеного представник скаржниці просить суд визнати неправомірним рішення уповноваженого державного виконавця Деснянського ВДВС в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з усього майна, що належить боржнику ОСОБА_1 при закінченні виконавчого провадження № НОМЕР_2; зобов'язати уповноваженого державного виконавця Деснянського ВДВС в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) або іншу уповноважену особу Деснянського ВДВС в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести виконавчі дії по зняттю арештів з усього майна, що належить ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, в тому числі: вилучити наявні обтяження у відповідних державних реєстрах, в яких здійснюються записи щодо відчуження майна чи проводиться його перереєстрація на іншого власника.
Представник скаржниці в судовому засіданні просив задовольнити скаргу.
Представник заінтересованої особи - Деснянського ВДВС в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності заінтересованої особи, за наявних у справі матеріалів.
Представник заінтересованої особи - ПАТ «Родовід Банк» - у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності заінтересованої особи, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши представника скаржниці, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 від 2013 року, яке було відкрито відносно ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3346 від 05.03.2013 року виданого Деснянським районним судом м. Києва.
Як вбачається з відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.07.2023 року, 11.07.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва № 2 - 2246 від 05.03.2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» коштів у розмірі 42173,80 грн. 11.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 13.11.2012 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження. 29.11.2013 року державним виконавцем на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV«Про виконавче провадження» (тут і далі - у редакції, чинній на момент проведення виконавчого провадження) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Положеннями ст. 52 цього Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається насамперед на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Згідно зі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Правове регулювання вказаних положень на сьогодні здійснюється положеннями статей 48, 50, 56 та 74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Положеннями ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Зазначений правовий висновок Верховного суду визначено у постанові ВП ВС від 12.02.2020 № 813/1341/15. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.05.2021 року по справі №712/12136/18.
Частиною четвертою статті 59 Закону визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Відповідно до ст.. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Частиною другою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Тобто, не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право підлягає захисту шляхом зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна боржника.
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Крім того, у відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.
В матеріалах справи відсутні докази зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_3, що накладений постановою про арешт майна боржника ОСОБА_1 від 11.07.2013 року. З огляду на викладене вище, суд вважає, що має місце бездіяльність уповноваженого державного виконавця Деснянського ВДВС в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з усього майна, що належить боржнику ОСОБА_1 при закінченні виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Відтак, вирішуючи питання щодо способу поновлення прав боржника, суд вважає за необхідне зобов'язати уповноваженого державного виконавця Деснянського ВДВС в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) або іншу уповноважену особу Деснянського ВДВС в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести виконавчі дії по зняттю арештів з усього майна, що належить ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, в тому числі: вилучити наявні обтяження у відповідних державних реєстрах, в яких здійснюються записи щодо відчуження майна чи проводиться його перереєстрація на іншого власника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 447-451 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», на бездіяльність державного виконавця - задовольнити.
Визнати неправомірним рішення уповноваженого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з усього майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при закінченні виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Зобов'язати уповноваженого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) або іншу уповноважену особу Деснянського відділу державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести виконавчі дії по зняттю арештів з усього майна, що належить ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, в тому числі: вилучити наявні обтяження у відповідних державних реєстрах, в яких здійснюються записи щодо відчуження майна чи проводиться його перереєстрації на іншого власника.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 15 серпня 2023 року.
Суддя О.В.Лісовська