Номер провадження 3/754/4061/23
Справа №754/10138/23
Іменем України
09 серпня 2023 рокусуддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 15.07.2023 року о 14 год. 30 хв. в м. Києві по вул.Радосинській, 140, керував транспортним засобом-автомобілем «Шкода», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів, різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надходило.
Враховуючи, що згідно ст.268 ч.2 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, тому, відповідно до вимог ст.268 ч.1 КУпАП, дана справа розглядається у відсутності ОСОБА_1 , який своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, суд керується рішеннями Європейського суду, в яких наголошується, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучений до справи відеозапис нагрудної камери інспектора патрульної поліції, суддя приходить до наступного висновку.
Диспозиція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис нагрудної камери інспектора патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 добровільно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, запропонованого працівниками поліції.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події, на якому також зафіксовано відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховується його особа, ступінь вини, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536,80 гривни).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
Постановив:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення якого накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: