про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
16 серпня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/10282/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області ( вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава,Полтавська область,36014 ) про визнання протиправним та скасування рішення та вимоги про сплату боргу,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 № Ф-273-16 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 19256,29 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.09.2018 №0086681305.
Підставою даного позову є протиправне, на думку позивача, нарахування боргу зі сплати ЄСВ.
Ухвалою суду від 25.07.2023 позовну заяву залишено без руху.
11.08.2023 позивач надав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що про оскаржувану вимогу дізнався у квітні 2023 року після блокування карткових рахунків Зіньківським ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Позивач дізнався про оскаржувану вимогу у квітні 2023 року після блокування карткових рахунків Зіньківським ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом 12.07.2023, що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку поштової організації на конверті.
Таким чином, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно заяви про поновлення строку на звернення до суду оскаржувані рішення не надсилалися позивачу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем направлялися запити до ГУ ДФС у Полтавській області щодо підстав формування спірної вимоги та надання її копії.
Отже, позивачем вживалися заходи для захисту своїх прав та інтересів.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейським судом з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
При цьому, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа "Станьо проти Бельгії").
У рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що позивач вживав заходи для захисту своїх прав та інтересів, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є поважними та наявні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом у справі №440/10282/23.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суддя приходить до висновків, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у відповідності до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 257, 260, пунктом 5 частини статті 294, Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом у справі №440/10282/23.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/10282/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та вимоги про сплату боргу.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Надати відповідачу строк - п'ять днів з дня вручення ухвали, для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 09:20 год. 25 вересня 2023 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава.
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідача: документи на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, детальний розрахунок, з посиланням на дату виникнення боргу, первинні документи, суми боргу, визначеної оскаржуваними рішеннями, витяг з інтегрованої картки платника податків з дати виникнення боргу по дату подання такого витягу до суду; докази направлення вручення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 № Ф-273-16, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.09.2018 №0086681305.
Витребувані документи надати до суду у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
Надіслати відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Роз'яснити учасникам процесу, що судом у відповідності до частини 1 статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства вчинюються заходи процесуального примусу, визначені статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва