16 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10326/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
На виконання пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області у березні 2018 року складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 березня 2018 року з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби, надбавки за службу в режимних обмежень та премії.
На підставі вказаної довідки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2016 року, що підтверджено копією протоколу.
20.06.2023 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою та запитом щодо проведення компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати перерахованої пенсії.
Листом від 04.07.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило представника позивача про відсутність правових підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року, Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ.
Частиною 16 статті 43 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Статтею 51 Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII (далі по тексту -Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII), яким статтю 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій визначений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року (дала - Порядок №45).
Відповідно до пункту 1 Порядку №45 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійних характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, в тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Отже, у позивача, у зв'язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення поліцейських на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року, з 01.01.2016 року виникло право на перерахунок розміру його пенсії.
Механізм перерахунку та виплати пенсій працівникам органів внутрішніх справ, зокрема і на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року, було встановлено постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова №103).
Пунктом 3 Постанови №103 зобов'язано перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Відповідно пункту 5 Постанови №103, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.
Таким чином, питання перерахунку і виплати пенсії даній категорії осіб Кабінетом Міністрів України було врегульовано лише з 21.02.2018 року Постановою №103 та передбачало здійснення відповідного перерахунку пенсій з 01.01.2016 року, виплату перерахованих пенсій з 01.01.2018 року, обчислення органами Пенсійного фонду України сум перерахованих пенсій за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року станом на 01.01.2018 року та поетапний порядок виплати після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що на виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, у березні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснений перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року.
Водночас, як вказується відповідачем, виплата доплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 207 року здійснювалася відповідно до порядку затвердженого Постановою 103 після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету без порушень термінів виплати.
В даному випадку, питанням, що підлягає вирішенню судом, є правомірність не нарахування та невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Так, позивач вважає, що невиплата пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто, по 30.06.2021 року є підставою для нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок №159).
Згідно із статтями 1,2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Пункти 1, 2 Порядку відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій. У пункті 4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Частиною третьою статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно статті 55 Закону № 2262-XII нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії), при цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
За змістом статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Розглядаючи спірні правовідносини, норми права за якими діяв відповідач, судом встановлено, що відповідач здійснюючи поетапну доплату до розміру пенсії позивача нараховану за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року керувався пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, при цьому порушення строку виплат доплат до пенсії та основного розміру пенсії у 2019 році, тобто у період визначений вищевказаною Постановою, судом не встановлено. При цьому, матеріали справи не свідчать про те, що позивач звертався до відповідача з приводу зміни порядку належних йому до виплат сум, а судом такі обставини також не встановлені.
При цьому суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05. 2019 року у справі №826/12704/19, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103. Рішення в адміністративній справі №826/12704/19 набрало законної сили 19.11.2019 року.
Отже, з 19.11.2019 року положення пункту 3 Постанови №103, якою було передбачено поетапну виплату перерахованих пенсій, не підлягають застосуванню Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області для виплати нарахованої суми доплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Окрім зазначеного, постановою Кабінету Міністрів України №1088 від 24.12.2019 року «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» пункти 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 було виключено.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно пунктів 1 та 2 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у своїй діяльності зобов'язане застосовувати акти Кабінету Міністрів України, зокрема і Постанову №103, до набрання законної сили судовими рішеннями про визнання протиправними та нечинними її пунктів.
У відповідності до вказаних норм після здійсненого у березні 2018 року перерахунку пенсії ГУ ПФУ в Полтавській області виплачувало позивачу поточну перераховану пенсію, а перераховану за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсію: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованою відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; а з 1 січня 2020 року по 30 червня 2021 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
З огляду на те, що строки виплати донарахованої за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсії не були визначені законом, а були встановлені у пункті 3 постанови №103, чинному до 19 листопада 2019 року, та у частині другій пункту 1 постанови № 1088, чинній до 29 вересня 2020 року, та такі строки виплати донарахованої (за минулий період) пенсії відповідачем дотримані, суд доходить висновку про відсутність такої обов'язкової умови для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, які виплачувалися йому до 29 вересня 2020 року, як порушення строків виплати нарахованих доходів. При цьому суд зауважує, що визнання нечинним з 19 листопада 2019 року пункту 3 постанови № 103 та визнання нечинною з 29 вересня 2020 року частини другої пункту 1 постанови № 1088 не впливає на такий висновок суду, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин (у відповідній частині) ці норми були чинними і пенсійний орган правомірно їх застосовував.
Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 14 січня 2022 року у справі № 120/1968/19-а.
Водночас, беручи до уваги ту обставину, що спірні правовідносини щодо виплати донарахованої позивачу пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року тривали і після 29 вересня 2020 року, що визнається відповідачем, є необхідність дослідити правомірність поетапної виплати пенсії після вказаної дати.
Судом з'ясовано, що після 29 вересня 2020 року жодний нормативний акт не встановлював поетапний порядок виплати пенсії, донарахованої за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року на підставі постанови №103. А тому після 29 січня 2020 року відповідач повинен був без невиправданих зволікань вчинити дії, спрямовані на виплату донарахованої пенсії, а в протилежному випадку невиплачені суми пенсії вважаються доходами, що виплачуються з порушенням строку.
Оскільки з 29 вересня 2020 року нормативне регулювання правовідносин щодо виплати донарахованої за період із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсії не передбачало поетапного порядку її виплати, суд доходить висновку, що після визнання нечинною постанови № 1088 дії відповідача щодо подальшої поетапної виплати донарахованої пенсії є такими, що вчинені не на підставі наданих повноважень та не у спосіб, встановлений законодавством.
При цьому підстав вважати, що порушення строків виплати пенсії тривало із 01 січня 2016 року, немає з огляду на те, що перерахунок пенсії проведено у 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року та хоч цей перерахунок і проведено за минулий час (із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року), проте нормативна підстава його проведення виникла лише у лютому 2018 року у зв'язку з прийняттям постанови № 103. Саме на підставі постанови № 103 позивачу було проведено перерахунок пенсії за період із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та доплачено різницю між сумою підвищеної пенсії та фактичною ним отриманою у період із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Суд зауважує, що стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вказує на те, що перерахунок призначеної пенсії здійснюється за цим Законом на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи положення статті 2 Закону № 2050-ІІІ, якою передбачена, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати перерахованої пенсії, суд доходить висновку, що право на нарахування та виплату компенсації виникло у позивача із листопада 2020 року (після спливу одного місяця з часу визнання нечинною частини другої пункту 1 постанови № 1088).
Період нарахування компенсації закінчується 30 червня 2021 року, оскільки саме в цей день проведено позивачу повну виплату пенсії, донарахованої за період із 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті компенсації за період затримки виплати пенсії із 01 листопада 2020 року по дату фактичної виплати та зобов'язання виплатити спірну компенсацію за цей період.
Отже, позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, перерахованої за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, перерахованої за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати пенсії із 01 листопада 2020 року по дату її фактичної виплати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва