15 серпня 2023 року Справа № 160/11962/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії, -
31.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні з 05 квітня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (25 років), яка оформлена у вигляді Рішення про відмову у призначенні пенсії № 046050016292 від 13.04.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, який надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 незалежно від віку згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (25 років) періоди роботи з повним робочим днем у підземних умовах за Списком №1 з 30.03.1998 по 16.10.2003 - 5 років 6 місяців 17 днів на посадах: учня електрозварника підземної дільниці у період роботи з 30.03.1998 по 26.08.1998 (4 місяці 28 днів), електрозварника підземної дільниці у період роботи з 27.08.1998 по 16.10.2003 (5 років 1 місяць 20 днів);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 05 квітня 2023 року призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.04.2023 він звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою встановленої форми про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з наявністю 25 років пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку у розмірі 80 відсотків його заробітної плати згідно вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. За результатами розгляду заяви про призначення пенсії, відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 04605006292 від 13.04.2023 у зв'язку з відсутністю пільгового стажу на дату звернення. У оскаржуваному рішенні про відмову у призначенні пенсії зазначено, що страховий стаж особи становить 26 років 1 місяць 28 днів, пільговий стаж на підземних роботах складає 19 років 05 місяців 15 днів до якого не зараховано період роботи з 30.03.1998 по 16.10.2003 згідно з пільгової довідки №214 від 31.03.2023, оскільки посада в довідці не відповідає атестованій посаді та посаді, яка зазначена в трудовій книжці. Позивач вважає протиправною відмову відповідача у призначенні йому пільгової пенсії, оскільки його посада в уточнюючій довідці АТ «Криворізький залізорудний комбінат» відповідає відомостям у трудовій книжці про його трудову діяльність електрозварником підземної дільниці з повним робочим днем в шахті, тому період роботи з 30.03.1998 по 16.10.2003 має бути зараховано до пільгового стажу на підземних роботах професій за постановою КМУ №202 від 31.03.1994. За таких обставин, позивач вважає, що відмовляючи у призначенні пенсії відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11962/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); розрахунок страхового стажу (в тому числі пільгового) на дату звернення 05.04.2023.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
12.07.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Документально встановлено, що позивач 05.04.2023 звернувся із заявою про призначення пенсії незалежно від віку (ч.3 ст.114 Закону №1058-IV). На момент звернення йому виповнилось 45 роки, загальний страховий стаж - 26 років 01 місяць 28 днів та пільговий на підземних роботах - 19 років 05 місяців 15 днів, що не є недостатнім для призначення пенсії у розумінні ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV (при необхідних 25 років). Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 13.04.2023 №046050016292 відмовило позивачу в призначенні пенсії за ч.3 ст.114 Закону у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. До пільгового стажу не враховано період роботи з 30.03.1998 по 16.10.2003, згідно з пільгової довідки №214 від 31.03.2023, оскільки містяться розбіжності в назві професії (посади) зазначеної в довідці, трудовій книжці та не відповідає атестованій посаді, а саме: в уточнюючій довідці від 31.03.2023 №214 зазначена назва професії «Учень електрозварника підземної дільниці» та «Електрозварник підземної дільниці»; в трудовій книжці (записи №2-4) прийнятий «Учнем електрозварника ручного зварювання» та переведений «Електрогазозварником». В наказі «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць» від 12.04.1995 №48 атестовані професії (посади) - «Електрогазозварника підземного» та «Електрозварника ручного зварювання». В наказі «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць» від 08.12.2000 №332 атестовані професії (посади) - «Електрогазозварника», «Електрозварника ручного зварювання» та «Газозварника». Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України. Однак, в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць. Щодо неможливості зарахування періоду роботи з 30.03.1998 по 16.10.2003 до пільгового стажу за ч. 3 статті ст.114 Закону №1058 та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 відповідач зазначив, що згідно довідки № 214 від 31.03.2023, яка видана АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» позивач працював на шахті «Октябрська»: з 30.03.1998 по 26.08.1998 - учень електрозварника підземної дільниці; з 27.08.1998 по 15.01.2003 - електрозварник підземної дільниці; з 16.01.2003 по 16.10.2003 - електрозварник підземної дільниці. У довідці зазначено, що вказаний період роботи передбачений Списком №1. При цьому, в розділі II «Підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів» Постанови №202 у своєму переліку не містить професії ані «учень електрозварника підземної дільниці» ані «електрозварник підземної дільниці», а ні іншої її інтерпритації. Тобто, Постановою №202 не передбачено, що електрозварник підземної дільниці у цьому виробництві (зокрема, видобутку руди) має право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV. З огляду на викладене, відповідач вважає, що професія позивача у спірний період з 30.03.1998 по 26.08.1998 відноситься до Списку №1, що підтверджує підприємство, на якому він працював, за характером виконуваної роботи, таким чином, протиправності діяння, як і вини Головного управління, як органу державної влади, який діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, в даному випадку не має. Щодо вимог про призначення пенсії за Законом №345, відповідач зауважив на їх передчасності, оскільки не вирішено питання призначення пенсії. Щодо позовних вимог в частині зобов'язання вчинити певні дії, відповідачем зауважено на дискреційних повноважень пенсійного органу в питанні призначення пенсії. З огляду викладене, рішення про відмову у призначенні пенсії вважає законним та обґрунтованим, тому підстави для задоволення позову відсутні.
До відзиву відповідачем долучені витребувані докази.
Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданого 13.01.1998 Золотівським ВМ Первомайського МВУМВС України в Луганській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
05.04.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відділ обслуговування громадян №16 (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ст. 114 Закону (а.с.55).
Відповідно до розписки-повідомлення до заяви від 05.04.2023 за вх.№2513 долучені наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт; інші документи: військовий квиток серії НОМЕР_3 ; довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників №214; документи про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсій №332 та №48; заява про спосіб виплати пенсії; інший документ КПР 121908; свідоцтво про народження НОМЕР_4 ; трудову книжку серії НОМЕР_5 (зворотній бік а.с. 55).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.04.2023 №046050016292 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недостатність пільгового стажу (а.с. 12).
Означене рішення №046050016292 від 13.04.2023 обґрунтоване наступним.
Відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, - за Списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Страховий стаж становить 26 років 1 місяць 28 днів. Пільговий стаж на підземних роботах складає: 19 років 05 місяців 15 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до пільгового стажу не зараховано період роботи з 30.03.1998 по 16.10.2003 згідно з пільгової довідки №214 від 31.03.2023, оскільки посада в довідці не відповідає атестованій посаді та посаді, яка зазначена в трудовій книжці. В призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з наданої заяви від 05.04.2023 відмовлено за відсутності пільгового стажу на дату звернення.
Копію рішення №046050016292 від 13.04.2023 направлено позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з повідомленням від 17.04.2023 № 138810 (а.с. 11).
Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046050016292 на дату звернення 05.04.2023 (а.с. 76) страховий стаж позивача становить 26 років 04 місяці 28 днів, з яких робота за Списком №1 - 19 років 05 місяців 15 днів, а саме:
- з 17.10.2003 по 31.12.2003 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в - 0 років 02 місяці 15 днів;
- з 01.01.2004 по 31.03.2023 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в - 19 років 03 місяці 0 днів.
Не погодившись з рішенням №046050016292 від 13.04.2023 про відмову у призначенні пенсії та з не зарахуванням до пільгового стажу, що надає право пенсію відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 30.03.1998 по 16.10.2003, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За змістом частини п'ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Постанова №202).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1788-ХІІ визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Отже, положення частини першої статті 14 Закону №1788-ХІІ аналогічного змісту положенню частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202, за умови їх безпосередньо зайнятості повний робочий день на підземних роботах не менше 25 років. У разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
В ході судового розгляду встановлено, що на дату звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах за ч.3 ст. 114 Закону №1058-ІV (15.04.2023) страховий стаж позивача становить 26 роки 04 місяці 28 днів, з яких пільгового стажу за Списком №1 (ст.14, пост.202 підземні, сп.1, р.1, п-р.1. п.а-в) - 19 років 05 місяців 15 днів.
Оспорюване рішення 13.04.2023 №046050016292 обґрунтовано відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.
У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо не зарахування до пільгового стажу, що надає право пенсію відповідно до ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV, періоду роботи з 30.03.1998 по 16.10.2003.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_5 від 30.03.1998, позивач у спірні періоди працював на наступних посадах та у таких підприємствах:
-з 30.03.1998 по 28.05.1998 - в шахтоуправлінні «Октябрське» об'єднання «Кривбасруда», м. Кривий Ріг на посаді учня електрозварника ручного зварювання на ділянці №10 шахти «Октябрська» з повним робочим днем на підземних роботах тимчасово на 2 місяці (запис 2);
-з 29.05.1998 по 26.08.1998 - в шахтоуправлінні «Октябрське» об'єднання «Кривбасруда» переведений постійно на посаду учня електрозварника ручного зварювання на ділянці №10 шахти «Октябрська» з повним робочим днем на підземних роботах (запис 3);
-з 27.08.1998 по 16.10.2003 - в шахтоуправлінні «Октябрське» об'єднання «Кривбасруда» (з 04.01.2000 шахта «Октябрська») - електрогазозварником третього розряду на ділянці №10 шахти «Октябрська» з повним робочим днем на підземних роботах (запис 4).
Трудова книжка позивача в частині періодів з 30.03.1998 по 16.10.1998 оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача учнем електрозварника ручного зварювання та електрозварником в шахті, записи оформлені у відповідності до вимог законодавства та містять відомості про роботи позивача за вказаними професіями з повним робочим днем під землею.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем разом із трудовою книжкою надавалась довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №214 від 31.03.2023, що видана Акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» (АТ «Кривбасзалізрудком»).
Відповідно до довідки Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» від 31.03.2023 №214 (а.с. 15) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, вона видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, зазначена особа працювала повний робочий день в АТ «Кривбасзалізрудком»: шахта «Октябрська» у період та на посаді:
- з 30.03.1998 по 26.08.1998 - учнем електрозварника підземної дільниці;
-з 27.08.1998 по 15.01.2003 - електрозварником підземної дільниці, зайнятий повний робочий день на підземних роботах в шахті по видобутку руди, що передбачено Списком №1, розділ І, підрозділ 1, пункт «а», позиція 1010100а Постанови КМУ від 11.03.1994 №162 , частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (атестація робочих місць за умовами праці: наказ по підприємству від 12.04.1995 №48 (проведена вперше по Списку №1), лист продовження дії наказу «Атестації робочих місць за умовами» від 21.05.2000 № 14/1-116 (подовжено по 01.01.2001) та наказ по підприємству від 08.12.2000 № 332);
-з 16.01.2003 по 16.10.2003 - електрозварник підземної дільниці, зайнятий повний робочий день на підземних роботах в шахті по видобутку руди, що передбачена Списком №1, розділ І, підрозділ 1, пункт «а», позиція 1.1а Постанова КМУ від 16.01.2003 № 36, частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (атестація робочих місць за умовами праці: наказ по підприємству від 08.12.2000 № 332).
Також, за довідкою Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» від 31.03.2023 №214 за період з 30.03.1998 по 16.10.2003 позивачем відпрацьовано 5 років 6 місяців 17 днів.
Вказана довідка містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, відомості про атестацію робочого місця).
Довідка від 31.03.2023 №214 видана на підставі: особової картки, наказів про прийняття на робота, технологічного процесу, відомостей про те, що у вказаних періодах не було простоїв підприємства, містить підписи уповноважених осіб та печатку підприємства та є чинною, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Матеріалами справи підтверджено, що робоче місце «електрогазозварник» атестоване підприємством за Списком №1, зайнятість на якій надає право на пенсію за віком на пільгових умовах (наказ ВО «Кривбасруда» №48 від 12.04.1995).
В якості підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 30.03.1998 по 16.10.2003 електрозварником, відповідачем в оспорюваному рішенні та у відзиві зазначено, що посада в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній не відповідає атестованій посаді та посаді, яка зазначена в трудовій книжці.
Суд критично оцінює таку позицію відповідача, оскільки формальні неточності у документах за загальним правилом не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі №229/1905/17, від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а та від 15 листопада 2019 року у справі №495/5161/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Суд звертає увагу, що списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162. У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
Згідно із розділом І «Гірничі роботи» підрозділом 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» пункту «а» позиції 1010100а постанови КМУ від 11.03.1994 №162 визначено, що до Списку №1 віднесені всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Аналогічне зазначено в розділі І підрозділі 1, пункті «а», позиції 1.1а постанови КМУ від 16.01.2003 № 36.
Крім того, Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, у розділі І «Гірничі роботи» передбачались професії «електрогазозварювальники», «електрозварники ручного зварювання». Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, у розділі І «Гірничі роботи» передбачались професії «електрогазозварники», «електрозварники ручного зварювання».
Суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій, пов'язаних зі зварюванням металів, і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.
Відповідна правова позиція викладена Верховним судом неодноразово, у тому числі у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 535/103/17, від 26 березня 2020 року у справі №193/45/17, від 27 березня 2020 року у справі № 607/1266/17.
Записами в трудовій книжці в частині спірного періоду з урахуванням відомостей з довідки Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» від 31.03.2023 №214, підтверджено роботу позивача повний робочий день на підземних роботах в шахті з 30.03.1998 по 26.08.1998 учнем електрозварника ручного зварювання та 27.08.1998 по 15.01.2023 - електрозварником, тобто за професіями, що передбачені Списком №1.
З огляду на викладене, відмовляючи позивачу у зарахуванні означених спірних періодів трудової діяльності до пільгового стажу за Списком №1, відповідач діяв протиправно.
За змістом частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.04.2023 №046050016292 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправним та підлягає скасуванню, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи позивача повний робочий день на підземних роботах з 30.03.1998 по 16.10.2003.
Доводи відповідача неможливість зарахування спірних періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV, цілком безпідставні.
Право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202, за умови їх безпосередньо зайнятості повний робочий день на підземних роботах не менше 25 років. У разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994, передбачено, що правом на пенсію за статтею ст.114 Закону № 1058 (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
З огляду на те, що позивач був зайнятий повний робочий день на підземних роботах в шахті за професіями, що передбачені Списком №1, що встановлено судом, позивач має право на зарахуванням спірного періоду роботу до пільгового стажу за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача з 05 квітня 2023 року призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 05.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч.3 ст. 114 Закону №1058-ІV, а не за п. 1 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV (Список №1), у вигляді рішення від 13.04.2023 046050016292, яке скасовано судом як протиправне.
При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови відповідача у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, та зобов'язано відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи позивача повний робочий день на підземних роботах з 30.03.1998 по 16.10.2003.
Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-ІV, що встановлено судом, поряд з цим на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу за Списком №1 з урахуванням зобов'язальних вимог суду, зважаючи також на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Позовні вимоги в частині зобов'язати «нарахувати та виплачувати» не підлягають задоволенню, оскільки є такими, що заявлені на майбутнє.
Зважаючи на те, що станом на час розгляду справи матеріали справи не містять результатів повторного розгляду заяви позивача від 15.04.2023 та розрахунку пільгового стажу за Списком №1 з урахуванням зобов'язальних вимог суду, позовні вимоги в частині зобов'язати відповідача призначити пенсію розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є такими, що заявлені передчасно, тому задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише реально порушені права, захист не порушених прав не узгоджується із завданням та принципами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) від 13.04.2023 №046050016292 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи повний робочий день на підземних роботах з 30.03.1998 по 16.10.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 15.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова