Справа № 909/528/23
10.08.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто"
про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в сумі 162034 грн 56 к., з яких: 27420 грн 01 к. прострочена заборгованість зі сплати винагороди (комісії) за лізинговими платежами, 14336 грн 94 к. проценти річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 6603 грн 67 к. інфляційні витрати, 14336 грн 94 к. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 8638 грн 00 к. штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 90699 грн 00 к. неустойка за неповернення об'єкта лізингу,
за участю:
представника позивача Купельського О. М.,
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
У судовому засіданні 10.08.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору.
ТОВ "Бест Лізинг" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Розумне Енергетичне Місто" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в сумі 162034 грн 56 к., з яких: 27420 грн 01 к. прострочена заборгованість зі сплати винагороди (комісії) за лізинговими платежами, 14336 грн 94 к. проценти річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 6603 грн 67 к. інфляційні витрати, 14336 грн 94 к. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 8638 грн 00 к. штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 90699 грн 00 к. неустойка за неповернення об'єкта лізинга.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 12.06.2023 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 05.07.2023, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Протокольною ухвалою від 05.07.2023 суд відклав розгляд справи по суті на 10.08.2023.
09.08.2023 до суду від відповідача надійшла заява від 07.08.2023 (вх. № 11576/23) про відкладення розгляду справи. Мотивуючи подану заяву представник відповідача адвокат Шургот О. В. вказує на те, що не може з'явитися в судове засідання, оскільки перебуватиме у відпустці з 08.08.2023 по 15.08.2023.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи.
Суд, розглянувши заяву відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши представника позивача зазначає таке.
Згідно ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).
Явку представників сторін суд не визнавав обов'язковою.
Більше того, в судовому засіданні 05.07.2023, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 185 ГПК України, суд погоджував дату розгляду справи по суті у цій справі з представником відповідача.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на таке:
- по-перше: розгляд справи в суді обмежено часовими рамками (розгляд справи по суті при її розгляді за правилами спрощеного позовного провадження повинен здійснюватися в межах 60 днів);
- по-друге: сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими їм правами та обов'язками, у відповідності до норм ГПК України;
- по-третє: відповідач не обмежений колом певних осіб для представництва його інтересів при розгляді даної справи (п. 3.9.2. Постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі в судовому засіданні представника відповідача, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
При розгляді даної справи суд також керувався положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем лізингових платежів за 22 - 27 періоди лізингу, у зв'язку з чим виникла заборгованість зі сплати винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу, на яку позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, штраф за порушення обов'язку письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмету лізингу за 1 -й та 2-й квартал 2022 року та неустойку за неповернення об'єкта лізингу, а також інфляційні втрати.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.
Письмово позиція позивача викладена у позовній заяві від 30.05.2023 (вх. № 6599/23 від 05.06.2023) та відповіді на відзив від 25.07.2023 (вх. № 11113/23 від 31.07.2023).
Відповідач, мотивуючи свою позицію, стосовно даного спору:
- не заперечив факту існування основного боргу по сплаті лізингових платежів;
- вказав, що у позивача немає правових підстав для нарахування неустойки, так як договір між сторонами 03.08.2022 розірвано, предмет лізингу за актом прийому-передачі повернуто позивачу 09.08.2022;
- просив в частині стягнення інших штрафних санкцій, інфляційних втрат та процентів річних відмовити у задоволенні позову у зв'язку з форс - мажорними обставинами, а у разі, якщо суд дійде висновку про задоволення цих вимог - зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки їх розмір перевищує суму основного боргу, а стягнення штрафних санкцій становить надмірний тягар для відповідача.
Письмово відповідач свою позицію виклав у відзиві на позов від 30.06.2023 (вх. № 9872/23 від 04.07.2023), клопотанні від 04.07.2023 (вх. № 9869/23 від 04.07.2023) та запереченні на відповідь на відзив від 07.08.2023 (вх. № 11451/23 від 08.08.2023).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
20.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розумне енергетичне місто" (лізингоодрежувач, відповідач) укладено договір № 200320-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (надалі - договір лізингу).
Додатком до договору № 200320-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.03.2020 є загальні умови договору.
Відповідно до п. 1.1 загальних умов договору, лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку "специфікація", а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов та на підставі цього Договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.
Пунктом 1.2 загальних умов договору передбачено, що строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.
Остаточна загальна вартість предмета лізингу - вартість предмета лізингу вказана в акті, або в останньому по даті акті коригування вартості предмета лізингу, направленому лізингодавцем лізингоодержувачу (п. 2.1.5 загальних умов договору).
Згідно з п. 2.1.7 загальних умов договору, число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1 загальних умов договору.
Відповідно до п. 2.1.7.1 загальних умов договору, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці, платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.
Як встановлено у п. 2.4 загальних умов договору, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.
Пунктом 6.6.1 загальних умов договору передбачено, що лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання договору (зобов'язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем предмета лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення предмета лізингу, повернути предмет лізингу лізингодавцю. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) предмета лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат.
Специфікацією до договору лізингу, яка є додатком до договору № 200320-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.03.2020, передбачено, що предметом лізингу є вантажний автомобіль Fiat, модель, комплектація: Doblo Cargo Maxi комерційний 1.30 л. 90 к.с., 5-ст. мех залежна передня і задня підвіски 4х2, турбодизель, рік випуску - 2019, ціна одиниці без ПДВ - 359916 грн 67 коп., та вартість без ПДВ такою ж вартістю.
Додатком до договору № 200320-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.03.2020 сторонами узгоджено "Графік сплати лізингових платежів", у якому визначено періоди лізингу, лізингові платежі, розмір відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, в т.ч. ПДВ 20% у кожен період лізингу, винагороду (комісію) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу, без ПДВ, та загальний лізинговий платіж, в т. ч. ПДВ 20%.
25.03.2020 сторонами складено та підписано акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за договором № 200320-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.03.2020, відповідно до якого, лізингодавець передав предмет лізингу, а саме: новий вантажний автомобіль Fiat Doblo Cargo, 2019 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , а лізингоодержувач прийняв вищевказаний предмет лізингу в користування (фінансовий лізинг) (п. 1). Вартість предмета лізингу на момент передачі становить 431900 грн 00 к., в т.ч. ПДВ (п. 4).
У визначені договором строки відповідач не здійснив оплату лізингових платежів за 22 - 27 періоди лізингу, відтак у відповідача наявна перед позивачем заборгованість зі сплати винагороди (комісії) за лізинговими платежами у розмірі 27420 грн 01 к.
Крім того, за порушення строку виконання грошового зобов'язання за період з 15.01.2022 до 23.05.2023, з 15.02.2022 до 23.05.2023, з 15.03.2022 до 23.05.2023, з 15.04.2022 до 14.05.2023, з 15.05.2022 до 23.05.2023, з 15.06.2022 до 23.05.2023 відповідачу нараховано 14336 грн 94 к. процентів річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 6603 грн 67 к. інфляційних витрат, 14336 грн 94 к. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 8638 грн 00 к. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна та 90699 грн 00 к. неустойки за неповернення об'єкта лізинга.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 16 Закону України "Про лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно з розрахунками позивача, заборгованість відповідача по сплаті винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу становить 27420 грн 01 к., а саме: 14.01.2022 (22 період лізингу) 5308 грн 39 к.; з 14.02.2022 (23 період лізингу) 5097 грн 30 к.; з 14.03.2022 (24 період лізингу) 4562 грн 09 к.; з 14.04.2022 (25 період лізингу) 4411 грн 09 к.; з 13.05.2022 (26 період лізингу) 4092 грн 30 к.; з 14.06.2022 (27 період лізингу) 3948 грн 84 к.
Доказів сплати винагороди (комісії) за отриманий в лізинг предмет лізингу за вказані періоди лізингу відповідач суду не надав. Відповідач не заперечив щодо вимог в цій частині позову.
Відповідно до ст. 230 - 232 ГК України, ст. 549 ЦК України внаслідок порушення зобов'язання боржник повинен сплатити пеню.
Позивач нарахував пеню за період з 15.01.2022 до 23.05.2023, з 15.02.2022 до 23.05.2023, з 15.03.2022 до 23.05.2023, з 15.04.2022 до 14.05.2023, з 15.05.2022 до 23.05.2023, з 15.06.2022 до 23.05.2023 в сумі 14336 грн 94 к. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, враховуючи умови п. 7.1.1 Договору.
Суд здійснив перевірку розрахунку пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановив, що пеня за вказані періоди становить 14318 грн 94 к.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання, позивач визначив суму інфляційних втрат - 6603 грн 67 к. та 14336 грн 94 к. процентів річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Суд перевірив правильність розрахунків інфляційних втрат та встановив, що розрахунок зроблено арифметично і методологічно правильно.
Водночас, надавши оцінку договору суд прийшов до висновку, що проценти, передбачені пунктом 2.7 договору, які нараховуються в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені.
Таким чином, суд приходить до висновку, що умовами договору передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання лізингоотримувачем, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Разом з тим, з огляду на те, що позивач просив стягнути з відповідача проценти на підставі ст. 625 ЦК України, суд здійснив розрахунок процентів річних виходячи із 3 процентів річних, які за період з 15.01.2022 до 23.05.2023, з 15.02.2022 до 23.05.2023, з 15.03.2022 до 23.05.2023, з 15.04.2022 до 14.05.2023, з 15.05.2022 до 23.05.2023, з 15.06.2022 до 23.05.2023 становлять 954 грн 26 к.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, суд зазначає наступне.
У п. 5.2.1 загальних умов договору передбачено обов'язок лізингоодержувача щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком "Довідка" до договору.
Доказів направлення позивачу таких звітів за 1-й та 2-й квартал 2022 року відповідач суду не надав, а відтак на підставі п. 7.1.3 загальних умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу штраф за неподання такої звітності у розмірі 8638 грн 00 к. (вартість предмета лізингу - 431900 грн 00 к. грн х 1% х 2 періоди).
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки за неповернення об'єкта лізингу.
Пунктом 7.2 загальних умов договору передбачено, що у випадках, передбачених п. 6.1.7 загальних умов, або у разі прострочення виконання зобов'язання за п. 2.3 загальних умов договору понад 30 (тридцяти) календарних днів, лізингодавець має право відмовитися від договору (розірвати договір) та нарахувати неустойку (договірну санкцію) у розмірі нарахованого за договором авансованого лізингового платежу. Сума коштів від фактично сплаченого авансованого лізингового платежу підлягає зарахуванню в рахунок погашення неустойки (договірної санкції), нарахованої згідно умов цього пункту загальних умов.
У рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2022 у справі № 909/610/22 за позовом ТОВ "Бест Лізинг" до ТОВ "Розумне енергетичне місто" про стягнення 182994 грн 84 к . за невиконання умов договору №210528-5/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 28.05.2021, яке набрало законної сили, судом встановлено, що рекомендоване поштове відправлення № 0303800910873 від 13.07.2022 отримано відповідачем 03.08.2022, а відтак, вищевказані обставини, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України доказуванню не підлягають.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що відповідач повернув позивачу предмет лізингу за актом прийому - передачі 09.08.2022, тобто протягом 6 (шести) днів з моменту розірвання договору та виникнення у нього обов'язку повернути предмет лізингу, а відповідно у строк, встановлений законом, підстави для стягнення з нього на підставі п. 7.1.2 договору неустойки за невчасне повернення об'єкта лізингу за період з 20.07.2022 по 09.08.2022 відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні цієї позовної вимоги про стягнення неустойки у розмірі 90699 грн 00 к. належить відмовити.
Щодо посилання відповідача на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), спричинені військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 року, суд, оцінивши подані докази, дійшов висновку що вони не підтверджують існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) саме для виконання зобов'язань відповідача в частині сплати лізингових платежів за спірним договором лізингу, оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем є грошовими. Відсутність замовлень на послуги відповідача, неоплата виконаних робіт контрагентами відповідача відноситься до сфери його господарського ризику, і не свідчить про виникнення у нього обставин непереборної сили.
Щодо зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
У постанові ВП ВС від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладена правова позиція про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Для цього належить враховувати конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, та зазначені вище критерії.
Оцінюючи можливість зменшення суми пені та штрафу, суд враховує те, що:
- позивачем не надано доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача;
- відповідач сплачував попередні періоди лізингу (у т.ч. авансовий внесок близько 30% загального лізингового платежу), повернув об'єкт лізингу лізингодавцю у зв'язку з достроковим розірванням договору, тобто сам поніс збитки;
- зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.
З урахуванням викладеного у сукупності суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, протидії необґрунтованого збагачення однієї з сторін за рахунок іншої, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені та штрафу на 70 відсотків, а саме - до 4295 грн 68 к. пені та 2591 грн 40 к. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.
Висновок суду.
В контексті наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені та штрафу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подав договір про надання правничої допомоги від 23.05.2023 №23/05-23, укладений між Адвокатським обєднанням "Лекс-Юей" та ТОВ "Бест Лізинг", акт приймання передачі наданих послуг № 23/05-23-1 від 23.05.2023. Згідно з актом надані такі послуги: усні консультації 2000 грн 00 к., правовий аналіз судової практики щодо аналогічних спорів 5000 грн 00 к., аналіз пакету документів за договорм фінансового лізингу 5000 грн 00 к., аналіз договору фінансового лізингу № 200320-2/ФЛ-Ю-А від 20.03.2020, укладеного з ТОВ "Розумне Енергетичне Місто" надання роз'яснення щодо стягнення заборгованості, підготовка позову про стягнення заборгованості за вказаним договором фінансового лізингу 8000 грн 00 к. Загальна вартість - 20000 грн 00 к.
Клієнт оплатив адвокату вартість наданих послуг, обумовлених договором про надання правничої допомоги № 23/05-23-1 від 23.05.2023, що підтверджує платіжна інструкція № 11529 від 29.05.2023 на суму 20000 грн 00 к.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначалося вище, позовні вимоги були задоволені частково.
Отже, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 7151 грн 00 к.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в сумі 162034 грн 56 к., з яких: 27420 грн 01 к. прострочена заборгованість зі сплати винагороди (комісії) за лізинговими платежами, 14336 грн 94 к. проценти річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 6603 грн 67 к. інфляційні витрати, 14336 грн 94 к. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 8638 грн 00 к. штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 90699 грн 00 к. неустойка за неповернення об'єкта лізингу - задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумне Енергетичне Місто" (вул. Макуха І., буд. 41а/4, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код 42394641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б", м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 33880354) 27420 (двадцять сім тисяч чотириста двадцять) грн 01 к. простроченої заборгованості зі сплати винагороди (комісії) за лізинговими платежами, 954 (дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн 26 к. 3 % річних, 6603 (шість тисяч шістсот три) грн 67 к. інфляційних витрат, 4295 (чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн 68 к. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 2591 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто один) грн 40 к. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна та 869 (вісімсот шістдесят дев'ять) грн 02 к. судового збору та 7151 (сім тисяч сто п'ятдесят одна) грн 00 к. витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У частині заявлених вимог про стягнення 13382 (тринадцять тисяч триста вісімдесят два) грн 68 к. процентів річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 10041 (десять тисяч сорок один) грн 26 к. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 6076 (шість тисяч сімдесят шість) грн 60 к. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 90699 (дев'яносто тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн 00 к. неустойки за неповернення об'єкта лізингу, 12849 (дванадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн 00 к. витрат на правову допомогу - в позові відмовити.
Судовий збір у сумі 1814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн 98 к. залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 15.08.2023.
Суддя Т. В. Стефанів