номер провадження справи 5/101/23
31.07.2023 Справа № 908/870/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" (електрона пошта: abrasive@abrasive.zp.ua; abrasive@abrazive.zp.ua; вул. Олексія Поради, 44, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 00222226)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН УКРАЇНА" (електрона пошта: невідома; пр. Соборний, буд. 63, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 35745630)
про стягнення 40 857 429,22 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Покатаєва О.Ю., довіреність № 14/07 від 03.05.2023, головний юрисконсульт;
від відповідача: Мухін О.І., ордер серії АР №1123020 від 02.05.2023;
17.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН УКРАЇНА" про стягнення 40 857 429,22 грн.
17.03.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2023 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/870/23 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.05.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 08.05.2023 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 05.06.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
18.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН УКРАЇНА" до суду надійшов відзив на позовну заяву № 04/48-23 від 15.05.2023 (вх. № 10827/08-08/23 від 18.05.2023), згідно якого відповідач заперечив проти позовних вимог.
Крім цього, 18.05.2023 від ТОВ "ВЕНТАН УКРАЇНА" до суду надійшла заява № 03/48-23 від 15.05.2023 (вх. № 10828/08-08/23 від 18.05.2023) про зупинення провадження у справі № 908/870/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/1504/23 за позовом ТОВ "ВЕНТАН УКРАЇНА" до ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" про визнання недійсним дилерського договору № 1323/69-20052 від 04.06.2020.
05.06.2023 від ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" до суду надійшли заперечення на відзив на позовну заяву № 14/699 від 31.05.2023 (вх. № 12064/08-08/23 від 05.06.2023), відповідно до яких позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Також, 05.06.2023 від позивача до суду надійшли заперечення № 14/700 від 31.05.2023 (вх. № 12066/08-08/23 від 05.06.2023) на заяву відповідача про зупинення провадження у справі, згідно яких позивач просить суд у задоволенні заяви відмовити.
Ухвалою суду від 05.06.2023 № 908/870/23 відмовлено ТОВ "ВЕНТАН УКРАЇНА" у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 22.06.2023 на 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
12.06.2023 від ТОВ "ВЕНТАН УКРАЇНА" до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив № 05/48-23 від 09.06.2023 (вх. № 12648/08-08/23 від 12.06.2023), згідно яких відповідач заперечив проти позовних вимог.
Вищевказані документи долучені до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 12.06.2023 № 908/870/23 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.07.2023 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні 11.07.2023 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 31.07.2023 о 10 год. 00 хв., про що присутні представники сторін повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання під розписку.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 31.07.2023 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".
Представник позивача підтримав доводи викладені у позовній заяві зазначивши, що 04.06.2020 між ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» (підприємство) та ТОВ «ВЕНТАН УКРАЇНА» (дилер) укладений дилерський договір № ПП.1323/69-20052 (договір), у відповідності до умов якого підприємство виготовляє та поставляє, а дилер приймає та сплачує товар відповідно до письмової заявки дилера. На виконання умов договору, у період з 21.09.2021 по 31.12.2021 ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» поставило Дилеру товар на загальну суму 40 857 429,22 грн., що підтверджується відповідними первинними документами, а також актом звірки підписаним обома сторонами та скріплений печатками. В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар на загальну суму 40 857 429,22 грн. не виконав. На підставі викладеного, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 40 857 429,22 грн.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог посилаючись у відзиві на позовну заяву на те, що позивачем не надані суду інші документи, що підтверджують виконання сторонами Дилерського договору його умов, а саме: заявки, що передбачені п. 1.3. Дилерського договору, які прийняті позивачем до виконання; докази узгодження ціни продукції підприємства, як це передбачено п. 5.4. Дилерського договору. Крім цього, первинні документи, на підставі яких позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги, складені російською мовою, що суперечить вимогам чинного законодавства. Таким чином, факти поставки позивачем абразивної продукції в асортименті на адресу Дилера повинні підтверджуватися первинними документами, складеними державною мовою. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача не погодився з позицією відповідача з підстав зазначених у відповіді на відзив (заперечення на відзив на позовну заяву). Суду надані наступні пояснення. Поставки продукції (товару) за дилерським договором № ПП1323/69-20052 від 04.06.2020 у період з 24.06.2020 по 11.04.2022 відбувались регулярно та систематично, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками актами звірки взаємних розрахунків. Крім цього, за період з 24.06.2020 по 11.04.2022 відповідачем здійснена часткова оплата поставленої продукції згідно дилерського договору на суму 205 581 752,36 грн. У період з 24.06.2020 по 11.04.2022 ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» зареєстрував податкових накладних на суму 41 116 350,33 грн., сформувавши таким чином ТОВ «ВЕНТАН УКРАЇНА» податкового кредиту на суму 41 116 350,33 грн. Тобто, договір був реальним, діючим, сторони вчиняли дії згідно умов договору, а отже, договір призвів до настання реальних наслідків. Крім цього, на момент укладення договору № ПП1323/69-20052 від 04.06.2020, вказаний договір та первинна документація в повній мірі відповідали вимогам чинного законодавства. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач додатково зазначив, що позивачем не надані суду письмові заявки на постачання продукції, в яких зазначено номер та дата дилерського договору, а також номенклатура продукції, що замовляв дилер. Відсутність таких документів свідчить, що поставки продукції позивача здійснювались за межами дилерського договору, тому твердження позивача що заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачем умов саме зазначеного дилерського договору є безпідставним. Просить суд у задоволення позову відмовити.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.
В судовому засіданні 31.07.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2020 між Приватним акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат» (підприємство, постачальник) та ТОВ «ВЕНТАН УКРАЇНА» (дилер) укладений дилерський договір № ПП.1323/69-20052 (договір) про наступне (викладено мовою оригіналу):
« 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА
1.1. Предметом настоящего Договора являются: назначение Дилера «уполномоченным Дилером» и определение условий, на которых Предприятие и Дилер выстраивают свои взаимоотношения.
1.2. На условиях и в порядке, предусмотренном настоящим договором, Поставщик изготовляет и поставляет, а Дилер принимает и оплачивает Товар согласно письменной заявки Дилера.
1.3. Ассортимент, количество, а также, иные необходимые условия указываются Дилером в заявках. Оформлений заявки проводится Дилером в порядке, определенном данным Договором. В заявке определяется: - номер и дата Договора; - номер заявки; - дата заявки; - наименование продукций; - наименование Дилера;
Заявка подписывается уполномоченным лицом и скрепляется печатью Дилера.
Заявка, оформленная не в соответствии с этим пунктом в работу не берётся. Заявка передаётся на электронный адрес export@abrasive.zp.ua и регистрируется в журнале входящей электронной почты.
1.4. Предприятие должно не позже 2 (рабочих) дней с момента получения заявки Дилера отправить последнему подтверждение получения заявки в виде письма за подписью уполномоченного лица Предприятия, с помощью электронной связи в адрес Дилера или факсимильной связью.
1.5. Товар, изготовленный Предприятием по заявкам Дилера, аккумулируется на складе Предприятия и отгружается Дилеру согласно предоставляемого Дилером ежедневного графика отгрузки».
Розділом 5 договору сторони визначили ціну та умови оплати про наступне (викладено мовою оригіналу):
« 5. ЦЕНА И УСЛОВИЯ ОПЛАТЫ
5.1. Условия оплаты за полученную продукцию Предприятия - отсрочка платежа 90 календарных дней со дня отгрузки. Если срок оплаты истекает в выходные или праздничные дни, то оплата производиться накануне наступления срока.
5.2. Оплата осуществляется в размере полной стоимости продукции путём безналичного перевода на текущий счёт предприятия, указанный в реквизитах данного Договора.
5.3. Цены на каждую партию товара, согласовываются Сторонами в зависимости от заказаного объема товара и указывается в спецификациях. В период действия Договора цены на продукцию могут изменяться в связи с изменением цен на сырьё, энергоносители, услуги и другими обстоятельствами. Предприятие извещает Дилера об изменении цен на шлифинструмент на керамической, бакелитовой связке, шлифовальную шкурку и изделия из нее письменно.
5.4. Цены изменению не подлежат в случае, если продукция на момент изменения цены оплачена.
5.5. В случае если заявка на продукцию (шлифинструмент на керамической и бакелитовой сзязках, изделия из шлифовальной шкурки) поступила до изменения цен, цены изменению не подлежат.
5.6. Оплата осуществляется Дилером на оснований данного договора. При осуществлении оплаты Дилер обязательно должен указать в платёжном поручении номер расходной накладной или платежного требовании».
Умови та строки здійснення поставки ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" та ТОВ "ВЕНТАН УКРАЇНА" виклали у розділі 6 договору, в якому зазначено наступне (викладено мовою оригіналу):
« 6. УСЛОВИЯ И СРОКИ ПОСТАВКИ
6.1. Продукция поставляется Предприятием Дилеру на условиях ЕХW (склад Предприятия, г. Запорожье) в терминах правил "Инкотермс" в редакции 2020 г. Предприятие своими силами и за свой счет обязано загрузить Товар в прибывшее на склад Предприятия транспортное средство.
6.2. Дилер предоставляет заявки на абразивную продукцию до 20 числа месяца, предшествующего месяцу поставки. При предоставлении заявок в более поздние сроки срок изготовления устанавливается в Соответствии с объемом поступивших заявок и загрузкой производства.
Срок изготовления на принятую заявку на шлифинструмент на керамической, бакелитовой связке, шлифовальную шкурку и изделия из нее - до 35 дней с даты принятия заявки, шарощлифовальных кругов - до 50 дней. В случае невозможности изготовления продукции по принятой заявке в указанные выше сроки, Предприятие обязано сообщить Дилеру реальные сроки изготовления заявленной продукции в течение 10 дней с момента получения заявки.
ТНП, круги отрезные и зачистные отпускаются по наличию на складе.
6.6. Дилер обязан, не зависимо от комплектации и сроков изготовления, получить и/или оплатить изготовленный по его заявкам Товар.
6.7. Датой поставки является дата, указанная в расходной накладной. После получения продукции и отгрузочных документов к Дилеру переходит право собственности на товар, а также все риски за сохранность и доставку продукции.
6.8. Предприятие обязано предоставить Дилеру следующие документы: - расходную накладную; - сертификат качества».
Пунктом 9.2. договору сторони визначили, що (викладено мовою оригіналу): «Претензии по количеству и качеству поставляемой продукции, предъявляются в следующие сроки:
- по качеству продукции не позже 30 дней со дня получения продукции, а по скрытым недостаткам в течение 4-х месяцев с дня получения продукции;
- по количеству продукции не позже 5 дней со дня получения продукции.
По истечении этого срока Дилер теряет право направлять в адрес Предприятия претензии за исключением случаев выявления некачественной продукции в течение гарантийных сроков».
Відповідно до п. 10.1 договору, (викладено мовою оригіналу): «стороны несут друг перед другом ответственность, предусмотренную действующим законодательством Украины».
У пункті 10.2. договору сторони визначили, що (викладено мовою оригіналу): «стороны берут на себя обязательства в соответствии с нормами действующего налогового законодательства Украины составлять, своевременно регистрировать налоговые накладные и расчеты корректировки стоимостных и количественных показателей к налоговым накладным (далее - налоговые документы) в Едином реестре налоговых накладных и своевременно предоставлять надлежащим образом оформленные и зарегистрированные налоговые документы другой Стороне».
Розділом 12 договору сторони встановили, що (викладено мовою оригіналу): «все разногласия, которые могут возникнуть по настоящему Договору или в связи с его исполнением, разрешаются Сторонами путём переговоров и взаимных консультаций (п. 12.1). При не достижении Сторонами согласия в 30-дневный срок, спор передается на рассмотрение Хозяйственного суда по месту нахождения ответчика (п. 12.2)».
Відповідно до п. 13.1. договору (викладено мовою оригіналу): «настоящий договор вступает в силу с момента его подписания сторонами и действует по 31 декабря 2022 г., а в части взаиморасчетов - до полного выполнения Сторонами своих обязательств» (в редакції додаткової угоди № 4 від 27.10.2021).
У пункті 13.2. договору сторони зазначили, що (викладено мовою оригіналу): «настоящий Договор составлен в полном понимании Сторонами предмета Договора и заменяет любое другое соглашение по данному предмету, заключенное в устной или письменной форме».
Згідно з п. 13.5. договору, (викладено мовою оригіналу): «все приложения и дополнительные соглашения к настоящему Договору являются его неотъемлемой частью».
Пунктом 13.7. договору передбачено, що (викладено мовою оригіналу): «настоящий Договор составлен в двух экземплярах (по одному для каждой из сторон), имеющих равную юридическую силу».
Додатковими угодами № 1 від 16.06.2020, № 2 від 21.12.2020, № 3 від 11.01.2021, та № 4 від 27.10.2021 сторонами вносились зміни до договору № ПП1323/69-20052 від 04.06.2020, продовжувався строк його дії.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № ПП1323/69-20052 від 04.06.2020 у період з 21.09.2021 по 31.12.2021 ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" виготовлено та поставлено, а ТОВ "ВЕНТАН УКРАЇНА" прийнято товар на загальну суму 40 857 429,22 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін відповідні первинні документи.
Крім цього, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 31.12.2021 заборгованість ТОВ "ВЕНТАН УКРАЇНА" на користь ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" по договору № ПП1323/69-20052 від 04.06.2020 складає 40 857 429,22 грн.
Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.
Відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого станом на 16.03.2023 сума основної заборгованості відповідача за дилерським договором № ПП1323/69-20052 від 04.06.2020 становить 40 857 429,22 грн.
На підставі викладеного, 17.03.2023 Приватне акціонерне товариство "Запорізький абразивний комбінат" звернулось до господарського суду Запорізької області з вказаною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН УКРАЇНА" основної заборгованості за договором № ПП1323/69-20052 від 04.06.2020 на загальну суму 40 857 429,22 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість отриманого товару.
За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання п. 1.2. договору у період з 21.09.2021 по 31.12.2021 поставив відповідачу товар на загальну суму 40 857 429,22 грн.
Вказаний товар без жодних зауважень щодо кількості та якості прийнятий відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами та видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін, які досліджені судом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору за період з 24.06.2020 по 11.04.2022 ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» поставлено на користь ТОВ «Вентан Україна» продукцію на загальну суму суму 246 698 102,69 грн. Тобто, поставки продукції (товару) за договором № ПП1323/69-20052 від 04.06.2023 відбувались регулярно та систематично, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін на актах звірки взаємних розрахунків.
Суд також враховує, що за період з 24.06.2020 по 11.04.2022 ТОВ «Вентан Україна» здійснено часткову оплату ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» за поставлений товар згідно договору № ПП1323/69-20052 від 04.06.2023 на загальну суму 205 581 752,36 грн., що свідчить про повну обізнаність та прийняття до виконання обома сторонами умов вказаного договору, розуміння своїх зобов'язань за договором та відповідних наслідків його невиконання.
Відповідач факт отримання Товару в рамках Договору № ПП1323/69-20052 від 04.06.2023 не заперечив.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові ОП КГС ВС від 03.06.2022 року у справі № 922/2115/19 податкова накладна (в залежності від фактичних обставин справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (Фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.
Всупереч твердженням відповідача у відзиві на позовну заяву щодо неузгодженості умов, вартості (ціни) поставки тощо, ТОВ «Вентан Україна» з період з 24.06.2020 по 11.04.2022 здійснив усі юридично значимі дії на підтвердження реальності господарських операцій - отримав товар на загальну суму 246 698 102,69 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, підтвердив реєстрацію податкових накладних на суму 41 116 350,33 грн., періодично складав та підписував акти звірки взаємних розрахунків, здійснив часткову оплату за отриману продукцію.
У пункті 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, право суб'єкта цивільного права на укладення й інших договорів, прямо не передбачених актами цивільного законодавства, але тих, що відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Крім цього, одним із принципів бухгалтерського обліку, закріплених в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Водночас, згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив, отже заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за дилерським договором № ПП.1323/69-20052 від 04.06.2020 у розмірі 40 857 429,22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.
Стосовно заперечень відповідача щодо складання договору № ПП1323/69-20052 від 04.06.2020 та первинних документів до нього російською мовою та як наслідок - нерозуміння його змісту, відсутність підтвердження факту поставки товару, судом до уваги не приймається, оскільки у п. 13.2. договору № ПП1323/69-20052 від 04.06.2020 позивач та відповідач зазначили, що (викладено мовою оригіналу): «настоящий Договор составлен в полном понимании Сторонами предмета Договора и заменяет любое другое соглашение по данному предмету, заключенное в устной или письменной форме».
Приймаючи рішення суд також враховує, що Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" № 2704-VIII, який було прийнято 25 квітня 2019 року, тобто до дати укладання між сторонами договору від 04.06.2020р., містить наступні положення:
Стаття 1. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні
1. Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
2. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.
3. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.
4. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України.
5. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.
6. Навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.
7. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
8. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.
2. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
3. Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Щодо використання української мови в діяльності суб'єктів господарювання та обов'язкового викладання умов господарських договорів виключно державною мовою прямих вказівок Закон не містить.
Статтею 37 Закону визначено порядок використання що державної мови у сфері діловодства, документообігу, листування і звітності громадських об'єднань, політичних партій та інших юридичних осіб:
1. Мовою листування громадських об'єднань, політичних партій та інших юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності в Україні є державна мова.
2. Зареєстровані в Україні громадські об'єднання, політичні партії та інші юридичні особи ухвалюють статутні документи та рішення, надсилають статистичну інформацію, податкову та іншу звітність до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування державною мовою.
Також юридичні особи при здійсненні своєї діяльності повинні керуватися "Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затверджених Наказом Міністерства юстиції № 1000/5 від 18.06.2015 р. Оскільки договір по своїй суті є документом, ці Правила застосовуються і до оформлення договорів.
Ними встановлено, що підприємства та організації, незалежно від форм власності, здійснюють діловодство державною мовою. Документи оформлюють державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні. Документи, які надсилаються іноземним адресатам, оформлюють українською мовою, або мовою держави-адресата, або однією з мов міжнародного спілкування.
Отже, дійсно, діловодство юридичних осіб-резидентів України має здійснюватись українською мовою, в тому числі і викладання текстів укладених з іншими резидентами України правочинів.
Разом з тим, відповідальність за невиконання вимог вказаного Закону Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлена ст. 188-52: порушення вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше.
Отже, оскільки сторони у цій справі не є державними або комунальними підприємствами та належать до суб'єктів господарювання державної і комунальної форми власності, то до них неможливо застосувати і передбачену КЗпАП відповідальність у вигляді штрафу за порушення вказаного Закону.
На думку суду, в будь-якому разі обов'язок використання державної мови у діловодстві, в тому числі при укладенні господарських правочинів в повній мірі покладається на обидві сторони такого правочину. Отже, Відповідач несе рівну з Позивачем відповідальність за дотримання вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Крім цього, суд враховує, що чинним законодавством України не встановлено, що викладення умов господарського правочину між суб'єктами господарювання, які є резидентами України, іншою, ніж державна, мовою (в спірному випадку - російською) є безумовною ознакою нікчемності правочину.
Отже, за вказаних обставин Відповідач має право вимагати в судовому порядку визнання спірного Договору від 04.06.2020р. недійсним, як оспорюваного та такого, що не відповідає вимогам Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Скориставшись своїм правом Відповідач під час розгляду цього спору 01.05.2023 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про визнання недійсним дилерського договору № 1323/69-20052 від 04.06.2020, укладеного між сторонами, оскільки позивач вважав, що договір не відповідає вимогам закону, його умови суперечать чинному законодавству та вчинені в формі, що не відповідає закону, а його зміст надає підстави вважати його незбалансованим щодо прав та обов'язків сторін цього договору, у зв'язку з чим просив зупинити провадження у справі.
Рішенням суду від 05.07.2023р. у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що:
"В розумінні ч. 3 ст. 295 ГК України та статті 1011 ЦК України даний договір не відноситься до агентських чи договорів комісії, оскільки ТОВ "ВЕНТАН Україна" діє від власного імені і за свій рахунок, закуповуючи товар ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат", та реалізуючи його далі на ринку іншим контрагентам.
Розділами 1, 5, 13 договору № 1323/69-20052 від 04.06.2020 сторонами погоджено предмет, ціну та строк договору, тобто всі істотні умови.
На виконання умов Договору №1323/69-20052 у наданих суду актах звірки з період з 24.06.2020 по 11.04.2022 відображено поставку ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" ТОВ "ВЕНТАН Україна" продукції на суму 246 698 102,69 грн. та відповідні часткові оплати.
Тобто, поставки продукції (товару) відбувались регулярно та систематично.
На виконання вимог податкового законодавства за період з 24.06.2020 по 11.04.2022 ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" зареєстрував податкових накладних на суму 41 116 350,33 грн., сформувавши таким чином ТОВ "ВЕНТАН Україна" податкового кредиту на суму 41 116 350,33 грн.
Таким чином, договір №1323/69-20052 виконувався систематично і повним розумінням сторонами його змісту, тому обрання юридичними особами приватного права за звичаями ділового обороту будь-якої іноземної мови для викладення його змісту не суперечить волі сторін та розумінню змісту правочину. Сторони договору не відносяться до органів місцевого самоврядування чи органів державної влади.
Несправедливість умови п. 3.2 договору №1323/69-20052 та наявності складу збитків для позивача матеріалами справи не підтверджується, тим паче що продукції за договором закуплено на суму значно більше 3,5 млн. грн.".
Вказане рішення оскаржено "ВЕНТАН Україна" в апеляційному порядку та на дату прийняття рішення у справі № 908/870/23 не набрало законної сили.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів визнання спірного Договору від 04.06.2020р. недійсним, його умови були цілком зрозумілі обом сторонам та виконувались, в тому числі і ТОВ "ВЕНТАН Україна" щодо оплати поставленої продукції; сторонами складалися акти звіряння розрахунків до договору (складені українською мовою); додаткові угоди до Договору складені також російською мовою, Відповідач не заперечував проти цього і не наполягав на їх викладенні саме державною мовою (доказів зворотного суду не надав), а тому доводи Відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки є безпідставними та необґрунтованими, та які суд оцінює як намагання відстрочити зобов'язання по сплаті заборгованості Позивачу.
Не надав відповідач суду і клопотання про залучення до участі у справі перекладача в порядку ст. 72 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-11 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН УКРАЇНА" (пр. Соборний, буд. 63, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 35745630) на користь Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" (вул. Олексія Поради, 44, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 00222226) заборгованість у розмірі 40 857 429 (сорок мільйонів вісімсот п'ятдесят сім тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 612 861 (шістсот дванадцять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 44 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2023.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.