вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/512/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Олексюка Сергія Леонідовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Фізичної особи - підприємця Брича Михайла Івановича, РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,
про стягнення заборгованості в розмірі 62 886.01 грн.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
Сторони не викликались
Позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Брича Михайла Івановича про стягнення заборгованості за договором поставки від 05.04.2021 у розмірі 62 886.01 грн.
Ухвалою суду від 08.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2684.00 грн. сплаченого судового збору.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем на суму 62 886,01 грн. за договором поставки №СТБ-4285/04/21 від 05.04.2021 року.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2021 між сторонами справи був укладений договір поставки №СТБ-4285/04/21.
У відповідності до п. 1.1. такого договору, постачальник (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупця (відповідач) товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити визначений товар в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 1.2. договору поставки, право власності на товар переходить до покупця в момент його передачі покупцю (представнику покупця).
Ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару визначається у накладній, яка є невід'ємною частиною договору поставки. Загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма накладними (п. 2.1. договору поставки).
Згідно п. 2.2. договору, оплата за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на 20 банківських днів з моменту поставки товару за накладною.
Оплата здійснюється банківським переказом на рахунок постачальника. Платіжне зобов'язання Покупця вважається виконаним після зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 2.3. договору).
Також відповідно до умов договору поставки (п. 3.1, 3.5) обов'язок постачальника (позивача) по поставці товару вважається виконаним у момент передачі партії товару покупцю або перевізнику. Покупець, в свою чергу, підтверджує отримання товару підписанням накладної.
Відповідно до п. 6.1. договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань.
В період з 05.04.2021 по 29.10.2021 на умовах, які були визначені договором поставки, позивачем було поставлено товари, перелік та вартість яких визначено у видаткових накладних, а саме: 1) за видатковою накладною №БТ-000000041549 від 05.04.2021 позивачем було поставлено відповідачу товар, перелік якого визначено в такій накладній, на загальну суму 33 258.94 грн.; 2) за видатковою накладною №БТ-000000182090 від 29.10.2021 позивачем було поставлено відповідачу товар, перелік якого визначено в такій накладній, на загальну суму 29 627.07 грн.
Таким чином, загальна вартість поставленого відповідачу товару (обладнання) становить 62 886.01 грн.
Всупереч взятих на себе по договору поставки зобов'язань, відповідач не здійснював грошових переказів на банківський рахунок позивача в якості оплати за поставлений товар у строки, встановлені п. 2.2. договору поставки. Це підтверджується також і долученою до матеріалів позовної заяви банківською випискою по рахунку за період з 05.04.2021 по 31.05.2023 року.
Відповідач заяв по суті справи до суду не подав, відтак не заперечив наявність його непогашеної заборгованості за поставлений товар перед позивачем.
ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковий для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" надається визначення, згідно з яким господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.
Дослідивши наявні в матеріалах справи видаткові накладні, господарський суд зазначає, що останні в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ЦК України, є первинними (товаророзпорядчими) документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.
За таких обставин, суд вважає подані позивачем документи належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76-77 ГПК України, що підтверджують факт постачання позивачем товару та його отримання відповідачем, а отже здійснення реальної господарської операції.
Разом з тим встановлено, що відповідач, в порушення вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, за поставлений товар не розрахувався. Заборгованість за договором поставки №СТБ-4285/04/21 від 05.04.2021 становить 62 886.01 грн.
Суд відмічає, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували спірну суму основної заборгованості.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
3 огляду на вищенаведене, беручи до уваги відсутність спростування відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки №СТБ-4285/04/21 від 05.04.2021 у розмірі 62 886.01 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Положеннями статей 13-14 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 2684.00 гривень витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги - задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Брича Михайла Івановича, РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , на користь Фізичної особи - підприємця Олексюка Сергія Леонідовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , заборгованість за договором поставки №СТБ-4285/04/21 від 05.04.2021 у розмірі 62 886.01 грн. (шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень 01 коп.), а також 2684.00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень 00 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 11.08.2023 року.
Суддя Андрейчук Л. В.