майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
"15" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1080/23
Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1 )
про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,
10.08.2023 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ (систему "Електронний суд"), від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник) надійшла заява від 09.08.2023 про неплатоспроможність, з додатками, в якій вона просить відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства. До заяви долучено заяву ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Н.О. керуючим реструктуризацією у справі та заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. про участь у справі.
10.08.2023 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розподілені судді Макаревичу В.А.
Дослідивши матеріали заяви про неплатоспроможність боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Згідно із частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом з тим, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки / електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Так, у відповідності із пунктом 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Пунктом 5 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Також, відповідно до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 посилається на те, що боржник припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). Відповідно до даних боржника загальна сума заборгованості на момент звернення до суду становить понад 237 959,31 грн.
Дослідивши додані до заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документи, судом встановлено наступне.
Відповідно до заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, конкретизованого списку кредиторів і боржників, інформації Українського бюро кредитних історій заборгованість ОСОБА_1 виникла на підставі відповідних договорів з кредиторами: АТ "ТАСКОМБАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ "ІДЕЯ БАНК", АТ "МЕГАБАНК" на загальну суму заборгованості боржника (за попередніми розрахунками) перед кредиторами - понад 237 959,3117 грн.
Разом з тим, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано усіх документів (зокрема, кредитного договору з АТ "МЕГАБАНК"), укладених між боржником та кредитором; доказів отримання боржником коштів від банків; вимоги кредиторів про повернення боржником коштів; рішень судів (за наявності) про стягнення з боржника заборгованості, документів виконавчих проваджень (за наявності); довідки АТ "МЕГАБАНК" про розмір заборгованості тощо), які б підтверджували наявність у боржника заборгованості перед усіма зазначеними у заяві кредиторами в розмірі понад 237 959,3117 грн.
Суд звертає увагу, що надання лише частково: договорів, довідок банків не підтверджує факт наявності заявленої кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договорами перед усіма (а не окремими) кредиторами.
Отже, наданими заявником документами не підтверджується, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Також до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржником не додано доказів, які підтверджують здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень (пункт 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Щодо доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, суд у матеріалах поданої заяви встановив таке.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу про банкрутство, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу про банкрутство.
Статтею 30 Кодексу про банкрутство встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Законодавцем установлено спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Тож держава виконує свій позитивний обов'язок щодо забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство, не встановлюючи для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає положенням частин 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи, та подати до суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідне звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) про призначення цього арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією у справі про банкрутство фізичної особи. Місцевий суд може розглянути подані документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року, що місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Отже, при поданні заяви мають бути надані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 40 260,00 грн (2684,00 х 5 х 3), що складає 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 3 місяці виконання повноважень, що заявником не зроблено.
Згідно поданої заявником заяви та наданих до суду копій квитанцій №0.0.303855094.1 від 10.06.2023, №0.0.3084713410.1 від 08.07.2023, №0.0.3137213312.1 від 09.08.2023 заявником сплачено на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області для авансування грошової винагороди арбітражному керуючому лише 12 078, 00 грн. Не доплачено суму 28 182,00 грн.
При цьому, до заяви надано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 21.03.2023, укладений з арбітражним керуючим Белінською Н.О., згідно умов якого оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 40 260,00 грн за весь строк виконання повноважень Сторони-1-арбітражним керуючим Белінською Н.О., починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття рішення зборами кредиторів про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією та прийняття рішення про виплату винагороди судом (п.3.1).
Зазначене положення договору не є погодженням на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та як було зазначено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
Пунктом 1.1. договору від 21.03.2023 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого закріплено, що його предметом є оплата послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Кодексу та заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника.
Отже, предмет договору є значно ширшим за право, яке має гарантуватися інститутом авансування.
Згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства заявник зобов'язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, розмір якої визначено частиною 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Відшкодування витрат арбітражного керуючого відповідно до частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюється при завершенні відповідної судової процедури (процедури реструктуризації боргів боржника) та здійснюється за умови схвалення зборами кредиторів боржника відповідного звіту арбітражного керуючого. Тому, право вимоги сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання покладених на нього повноважень є беззастережним, здійснюється за рахунок коштів авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 40 260,00 грн за весь строк виконання повноважень, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття зборами кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, та прийняття рішення про виплату винагороди судом.
Згідно з пунктом 3.4. договору ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4026,00 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Разом з тим, як було зазначено вище ОСОБА_1 сплачено на депозитний рахунок суду згідно з квитанціями №0.0.303855094.1 від 10.06.2023, №0.0.3084713410.1 від 08.07.2023, №0.0.3137213312.1 від 09.08.2023 по 4026, 00 грн, чим допущено порушення умов укладеного з арбітражним керуючим договору, оскільки у березні, квітні та травні 2023 року грошові кошти на депозитний рахунок суду не сплачувалися.
ОСОБА_1 також не зазначається про джерела отримання грошових коштів за рахунок яких можливе подальше здійснення авансування грошової винагороди арбітражного керуючого, потенційну можливість реалізації будь-якого рухомого або нерухомого майна у справі про неплатоспроможність тощо.
Крім того, положення договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 21.03.2023 передбачають, що розрахунки (перерахування на депозитний рахунок господарського суду коштів) проводяться за умов надсилання Стороною-1 поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника, що суперечить положенням п.12 ч.3 ст. 116 Кодексу про банкрутство, відповідно до якої до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що не передбачає будь - яких умов для боржника (при яких саме боржник вирішує чи перераховувати кошти на депозитний рахунок суду для авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень).
Також слід зазначити, що положення зазначеного договору, зокрема п. 5 передбачає звільнення боржника від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за договором, якщо це є наслідком воєнних дій, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання Договору та передбачена можливість розірвання договору, зокрема, боржником, якщо такі дії тривають більше ніж шість місяців, що суперечить ст. 116 Кодексу про банкрутство (в частині надання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень), який є спеціальною нормою по відношенню до інших актів цивільного законодавства при вирішенні справи про неплатоспроможність боржника.
Суд звертає увагу, що сам боржник у своїй заяві від 09.08.2023 повідомив про відсутність будь - яких джерел для сплати авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; з поданих до суду матеріалів заяви вбачається, що сума її витрат більша ніж сума заявлених доходів; у заяві зазначено, що боржник не має будь - якого майна, яке б можна було реалізувати для погодження на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та як було зазначено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
До матеріалів заяви додано розписки ОСОБА_1 , що вона:
- сплачує комунальні послуги у сумі 1550 грн;
- щомісячно витрачає 1000 грн на лікування;
- щомісячно витрачає 1000 грн для проїзду на роботу тощо.
Зазначене у сукупності свідчить про невиконання ст. 116 Кодексу про банкрутство (в частині надання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень), оскільки місцевий суд може розглянути подані документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
З огляду на зазначене, суд не приймає договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 21.03.2023, укладений з арбітражним керуючим Белінською Н.О., як належний доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником.
Відповідно до частини 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У доданому до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність проекті плану реструктуризації боргів жодні пропозиції щодо реструктуризації боргів відсутні. Планом реструктуризації боргів боржника не передбачається реалізація майна боржника, інші джерела оплати заборгованості у зв'язку з повідомленням заявника, що сума її витрат більша ніж сума заявлених доходів, у заяві зазначено, що боржник не має будь - якого майна, яке б можна було реалізувати тощо. При цьому, як було зазначено вище згідно наданого проекту плану реструктуризації боргів боржник має загальні щомісячні доходи - 6 248,75 грн та загальні щомісячні витрати - 6 234,00 грн, а сума 14,75 грн, якої недостатньо для покриття витрат (щомісячно), запланована боржником протягом 5 років для погашення вимог кредиторів та не забезпечена відповідними джерелами фінансування.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, проект плану реструктуризації боргів боржника, повинен містити реальні розгорнуті умови та обґрунтовані пропозиції стосовно відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а також відповідати вимогам чинного законодавства, а саме статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань.
Метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами, розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Відтак, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №925/473/20 від 25.08.2021.
Отже, боржником не подано суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вказаним вище вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 37 Кодексу про банкрутство, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, Господарський суд Житомирської області дійшов до висновку залишити заяву без руху.
Одночасно, суд інформує заявника що згідно приписів частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись статтями 2, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області
1. Заяву ОСОБА_1 від 09.08.2023 про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме надати:
- належні докази, які свідчать про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- конкретизований список кредиторів і боржників, привівши його у відповідність до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази авансування на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області (Господарський суд Житомирської області, р/р UA618201720355259002000005220 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172 код 03499916) винагороди керуючому реструктуризацією майна за три місяці виконання повноважень у розмірі 40 260,00 грн, доплативши 28 182,00 грн;
- проект плану реструктуризації, привівши його у відповідність до вимог статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 15.08.2023 та оскарженню не підлягає.
Суддя Макаревич В.А.
Список розсилки:
1 - до справи;
2 - адреса:10004, м.Житомир, пров. Зелений, буд. 24 - рек. з пов.