вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2415/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 130 896 грн., пені у розмірі 9 581,59 грн., 3% річних у розмірі 3 206,06 грн., інфляційної складової у розмірі 14 522,61 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 130 896 грн., пені у розмірі 9 581,59 грн., 3% річних у розмірі 3206,06 грн., інфляційної складової у розмірі 14 522,61 грн.
Ухвалою суду від 16.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі. Справу № 904/2415/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (надалі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 1033 від 27.10.2021 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти й оплатити ТМЦ (надалі - ресурси) на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору, кількість, номенклатура ресурсів зазначаються у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною (надалі - специфікації).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що постачання ресурсів здійснюється за цінами, що визначені відповідно до умов постачання, зазначені у специфікаціях і включають усі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати постачальника, пов'язані з постачанням ресурсів.
За твердженням позивача, на виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію № 1 (надалі - специфікація), у якій погоджено найменування, кількість, ціну, загальну вартість, терміни поставки та оплати ресурсів тощо.
Так, відповідно до специфікації, загальна сума товару, що поставляється, становила 130 896 грн. з ПДВ.
Позивач зазначив, що виконав умови договору, поставив відповідачу ресурси на загальну суму 130 896 грн., що підтверджується видатковою накладною № 221202 від 22.12.2021.
Позивач вказав, що виставив відповідачу відповідний рахунок на оплату № 224 від 22.12.2021.
Пунктом 5.2 договору визначено, що оплата за постачання ресурсів здійснюватиметься у строк, зазначений у специфікації, який розраховується з моменту постачання ресурсів і надання документів, зазначених у п. 6.3 цього договору.
Відповідно до п. 6.3 договору, постачальник зобов'язаний надати покупцеві до початку приймання ресурсів оригінали наведених нижче документів:
- рахунок на оплату ресурсів;
- транспортні та супровідні документи;
- пакувальні документи;
- сертифікат або паспорт якості постачальника чи виробника (у разі якщо постачальник не є виробником);
- сертифікат висновку державної санітарно - гігієнічної експертизи та сертифікат радіологічної безпеки (у випадках, передбачених законом);
- акт приймання - передачі ресурсів (у 2-х примірниках), оформлений з боку постачальника).
Згідно з п. 5 специфікації, термін оплати: протягом 180 календарних днів з моменту поставки ресурсів на склад покупця.
Позивач наполягає на тому, що з урахуванням п. 5.2 договору та п. 5 специфікації, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару настав 20.06.2022.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" у розмірі 130 896 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань, позивачем було нараховано до сплати пеню у розмірі 9 581,59 грн., 3% річних у розмірі 3 206,06 грн. та інфляційну складову у розмірі 14 522,61 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав невиконання позивачем п. 6.3 договору щодо передачі покупцю разом із товаром усього пакету документів, встановленого договором.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № 1033 від 27.10.2021 у розмірі 130 896 грн., пені у розмірі 9 581,59 грн., 3% річних у розмірі 3 206,06 грн., інфляційної складової у розмірі 14 522,61 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (надалі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 1033 від 27.10.2021 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 10.4 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладення керівними органами сторін, які мають відповідні повноваження (за наявності таких вимог).
Пунктом 10.5 договору визначено, що цей договір дійсний до 30.09.2023. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим договором.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти й оплатити ТМЦ (надалі - ресурси) на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору, кількість, номенклатура ресурсів зазначаються у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною (надалі - специфікації).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що постачання ресурсів здійснюється за цінами, що визначені відповідно до умов постачання, зазначені у специфікаціях і включають усі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати постачальника, пов'язані з постачанням ресурсів.
На виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію № 1 (надалі - специфікація), у якій погоджено найменування, кількість, ціну, загальну вартість, терміни поставки та оплати ресурсів тощо.
Так, відповідно до специфікації, загальна сума товару, що поставляється, становила 130 896 грн. з ПДВ.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, поставив відповідачу ресурси на загальну суму 130 896 грн., що підтверджується видатковою накладною № 221202 від 22.12.2021.
Позивач виставив відповідачу відповідний рахунок на оплату № 224 від 22.12.2021.
Пунктом 5.2 договору визначено, що оплата за постачання ресурсів здійснюватиметься у строк, зазначений у специфікації, який розраховується з моменту постачання ресурсів і надання документів, зазначених у п. 6.3 цього договору.
Відповідно до п. 6.3 договору, постачальник зобов'язаний надати покупцеві до початку приймання ресурсів оригінали наведених нижче документів:
- рахунок на оплату ресурсів;
- транспортні та супровідні документи;
- пакувальні документи;
- сертифікат або паспорт якості постачальника чи виробника (у разі якщо постачальник не є виробником);
- сертифікат висновку державної санітарно - гігієнічної експертизи та сертифікат радіологічної безпеки (у випадках, передбачених законом);
- акт приймання - передачі ресурсів (у 2-х примірниках), оформлений з боку постачальника).
Згідно з п. 5 специфікації, термін оплати: протягом 180 календарних днів з моменту поставки ресурсів на склад покупця.
З урахуванням п. 5.2 договору та п. 5 специфікації, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару настав 20.06.2022.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки.
За таких обставин, у Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" у розмірі 130 896 грн.
Щодо твердження відповідача про те, що відлік строку на оплату поставленого товару слід починати з дати надання постачальником повного пакету документів, передбаченого п. 6.3 договору, слід зазначити про таке.
Як вказано вище, за умовами п. 5 специфікації початок відліку строку оплати прив'язаний саме до моменту отримання такого товару покупцем. Разом з тим, згідно з п. 6.3 договору, документи, на які посилається відповідач, надаються йому саме до моменту поставки товару.
Підписавши видаткову накладну № 221202 від 22.12.2021 покупець підтвердив факт отримання підприємством товару. Ненадання покупцю певних сертифікатів та актів не може бути відкладальною обставиною для здійснення оплати товару.
За наявності потреби у покупця у певних документах, останній мав можливість звернутись до постачальника з вимогою про їх надання. Однак, у матеріалах справи відсутні докази такого звернення.
А отже, умова надання покупцю переліку документів, визначеного у п. 6.3 договору, є додатковою та жодним чином не впливає на відлік строку оплати.
А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 130 896 грн. є обґрунтованими.
Також згідно з п. 7.2. договору, у разі порушення терміну оплати ресурсів на понад 30 календарних днів покупець сплачує пеню у розмірі 0,04 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше від подвійної облікової ставки НБУ, чинної у відповідному періоді.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував пеню у розмірі 0,04 % від суми заборгованості за період з 21.06.2022 по 20.12.2022 у розмірі 9 581,59 грн.
Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 581,59 грн. є обґрунтованими.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 3 206,06 грн. за загальний період з 21.06.2022 по 14.04.2023 та інфляційну складову у розмірі 14 522,61 грн. за загальний період з липня 2022 року по березень 2023 року.
Перевіривши надані розрахунки суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства. А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 206,06 грн. та інфляційної складової у розмірі 14 522,61 грн. є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 1033 від 27.10.2021 (том 1 а.с. 10 - 13), специфікацією (том 1 а.с. 14), видатковою накладною (том 1 а.с. 15), довіреністю на отримання ТМЦ (том 1 а.с. 16), рахунком на оплату (том 1 а.с. 17), податковою накладною (том 1 а.с. 18 - 19).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на відповідача.
ЩОДО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ ПОЗИВАЧА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.
У заяві від 14.07.2023 позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 9 000 грн.
У якості доказів надання Адвокатським бюро «Киселиці Івана Юрійовича» Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" юридичних послуг під час розгляду справи № 904/2415/23 позивачем долучено до суду: договір про надання правничої допомоги № 94 від 23.01.2023, додаткову угоду № 3 від 11.04.2023, акт приймання-передачі наданих послуг № 1/Д3 від 14.04.2023, детальний опис робіт № 1/Д3 від 14.04.2023, платіжну інструкцію № 195 від 17.04.2023, акт приймання-передачі наданих послуг № 2/Д3 від 19.06.2023, детальний опис робіт № 2/Д3 від 19.06.2023, платіжну інструкцію № 294 від 19.06.2023.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до наданих актів приймання-передачі наданих послуг та детальних описів робіт, фактично адвокатом були надані позивачу юридичні послуги на загальну суми 9 000 грн., які складаються з:
- підготовки позовної заяви - 6 000 грн.;
- підготовки пояснень стосовно відзиву - 3 000 грн.
Розмір фактичних витрат позивача на правову допомогу адвоката підтверджений належними доказами та співмірний із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.
За таких обставин, витрати позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 9 000 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (місцезнаходження: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код: 00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (ідентифікаційний код: 40873173; місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд. 40Б) суму основної заборгованості у розмірі 130 896 грн., пеню у розмірі 9581,59 грн., 3% річних у розмірі 3 206,06 грн., інфляційну складову у розмірі 14 522,61 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 845,39 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 9 000 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 15.08.2023.
Суддя М.О. Ніколенко