"13" липня 2023 р. Справа №914/597/23
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів: ОРИЩИН Г.В.
ГАЛУШКО Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.
за участю представники учасників справи:
апелянта: Качан В.В. (адвокат, в режимі відеоконференції);
боржника: Дашо А.Ю. (керівник);
ініціюючого кредитора: Дудяк Р.А. (адвокат).
розглянувши апеляційну скаргу Представника працівників Товариства з
обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» Топора В.С. б/н від 30.03.2023 (вх.ЗАГС №01-05/1033/23 від 04.04.2023)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від
16.03.2023 (повний текст складено 20.03.2023, суддя А.І.Цікало)
у справі №914/597/23
за заявою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED»
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю
«Металзюкрайн Корп Лтд»
Суть спору.
В лютому 2023 року Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 у справі №914/597/23:
- відкрито провадження у справі № 914/597/23 про банкрутство ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд»;
- визнано вимоги кредитора - Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» у розмірі 80362788,57 грн;
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- введено процедуру розпорядження майном боржника;
- призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Абрамова В.В.;
- здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у цій справі про банкрутство.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Представник працівників ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» Топор В.С. не погодився із постановленою ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначив наступні обставини:
- ініціюючий кредитор не може вважатися кредитором у значенні чинного законодавства України, оскільки відповідно до умов кредитного договору компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» діє в якості фінансового агента, статус якої визначено в ст.25 кредитного договору;
- умовами кредитного договору не передбачено, що кредитний агент замінює кредиторів у кредитному зобов'язанні і має право на свій розсуд розпорядитись одержаними коштами поза вимогами кредитного договору;
- суд першої інстанції не дослідив матеріали справи та додані заявником докази, виніс оскаржувану ухвалу за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» має статус боржника (позичальника) за кредитним договором;
- ініціюючий кредитор не довів реальних ознак неплатоспроможності ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», а лише зазначив про неспроможність боржника виконати зобов'язання;
- в даній справі має місце спір про право з приводу боргу, наявність якого стала підставою звернення до суду із заявою про відкриття провадження у про банкрутство ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД»;
- 01.02.2023 Окружний суд Нікосії (Республіка Кіпр) у справі №49/2023 видав наказ, яким заборонено вчиняти будь-які дії щодо стягнення за кредитним договором від 12.11.2019, що відповідно до ч.6 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для відмови у відкритті провадження у даній справі про банкрутство;
- 04.01.2023 одноосібний учасник ТОВ «Металзюрайн Корп ЛТД» - компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» від імені якої діяла компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» було прийнято рішення, зокрема про припинення повноважень в.о. генерального директора товариства Мех В.А. та призначено з 05.01.2023 на посаду генерального товариства Дашо А.Ю. з метою подальшого визнання ним кредиторських вимог у цій справі.
Ініціюючий кредитор заперечив апеляційні вимоги та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив оскаржувану ухвалу залишити без змін. Зазначив, що в заяві про відкриття провадження у даній справі про банкрутство належним чином обґрунтовано підстави звернення до суду. У зв'язку із невиконанням боржником взятих на себе зобов'язань із повернення суми кредиту, компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» звернулась до боржників - компанії «G.N. Terminal Enterprises Limited» та ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» із повідомленням про триваюче прострочення та з вимогою невідкладного погашення боргу в загальній сумі 117 860 220,59 дол.США, з яких 115 662 630,62 дол.США - основна заборгованість та 2 197 589,97 дол.США - заборгованість по відсотках. ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» є боржником за кредитним договором від 12.11.2019 згідно додатку №1 цього кредитного договору та договору приєднання від 05.12.2019. На спростування доводів апелянта, що ініціюючий кредитор не довів, а суд першої інстанції не встановив реальних ознак неплатоспроможності боржника з покликанням на правові висновки Верховного Суду та норми Кодексу України з процедур банкрутства зазначив, що доведення обставин можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав, покладено саме на боржника. Окрім цього, наказ Окружного суду Нікосії від 01.02.2023 стосується заборони продажу або передачі в користування зерновим терміналом в порту у м.Одеса та/або сухого порту у м.Одеса та/або подальше звернення стягнення на будь-яке забезпечення, яке прямо чи опосередковано стосується 2-х вищезазначених активів, що не поширюється на подану ініціюючим кредитором заяву про відкриття провадження у цій справі про банкрутство. Твердження скаржника про незаконне призначення на посаду генерального директора ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» Дашо А.Ю. є передчасним та не відповідає дійсності, оскільки у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/597/23 (914/451/23) про визнання недійсним рішення одноосібного учасника компанії Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі, як одноосібного власника ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД». Рішення у зазначеній справі не прийнято, що виключає підстави стверджувати про законність чи незаконність призначення генерального директора боржника.
Інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 ГПК України у справі подано не було.
В судове засідання з'явились представники ініціюючого кредитора та боржника, а представник апелянта взяла участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представники учасників справи в судовому засідання надали пояснення по суті вимог та доводів апеляційної скарги та заперечень на них.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи та оцінка суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.11.2019 між Компанією «G. N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED» Товариством з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване відповідно до законодавства Республіки Кіпр (позичальник), Компанією «ACP I TRADING LLC» Товариством з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване відповідно до законодавства Кайманових Островів та Компанією «PATHFINDER STRATEGIC CREDIT II LP» Товариством з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване відповідно до законодавства Кайманових Островів (первинні кредитори) та Компанією «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» («Медісон Пасіфік Траст Лімітед») трастовою компанією, що зареєстрована відповідно до розділу 78(1) Закону Гонконгу про керівників трасту (глава 29), яка виконує функції агента від імені та за дорученням сторін фінансування, як кредитний агент та довірчий управитель міжнародним забезпеченням, укладено кредитний договір, згідно умов якого позичальник отримав кошти в загальному розмірі 75000000 доларів США, а саме: кредит А в розмірі 50000000 доларів США та кредит Б в розмірі 25000000 доларів США, із терміном погашення до 05.12.2021.
Отримання кредитних коштів підтверджується запитами на вибірку кредитних коштів від 05.12.2019 на суму 45282232,18 доларів США, від 06.12.2019 на суму 19440000,00 доларів США, від 18.12.2019 на суму 10191912,23 доларів США та не заперечується учасниками справи.
В п.1.1. розділу 1 кредитного договору сторони погодили визначення та тлумачення наступних термінів, які вживаються у кредитному договору зокрема, відсотки, що сплачуються грошовими коштами означає відсотки, що підлягають сплаті за позикою за ставкою, яка дорівнює грошовій маржі.
Датою сплати відсотків є будь-який день, який припадає на 31 березня, 30 червня, 30 вересня та 31 грудня будь-якого фінансового року.
В цьому ж пункті кредитного договору визначено поняття грошової маржі, яка по відношенню до позики означає:
(а) з дати підписання до 31 березня 2020 року включно - три з половиною відсотки (3,5%) річних, за винятком будь-яких відсотків, що капіталізуються; та
(б) з 1 квітня 2020 року включно:
(і) якщо сукупна основна сума, достроково сплачена або погашена за позиками в рамках Кредиту Б відповідно до статті 7.4. (Добровільне дострокове погашення Позики) 31 березня 2020 року або раніше, перевищує двадцять мільйонів доларів США (20000000 дол. США), то три з половиною відсотки (3,5%) річних, за винятком будь-яких відсотків, що капіталізуються; або
(іі) у будь-якому іншому випадку, сім відсотків (7%) річних, за винятком будь-яких відсотків, що капіталізуються.
Відсоток, що капіталізується має значення, надане цьому терміну в статті 8.3. кредитного договору (Відсотки, що капіталізуються).
«Негрошова Маржа А» означає:
а) з дати підписання до 31 березня 2020 року включно - одинадцять з половиною відсотків (11,5%) річних; та
(б) з 1 квітня 2020 року включно:
(і) якщо сукупна основна сума позик в рамках кредиту В, достроково сплачена або погашена відповідно до статті 7.4. (Добровільне дострокове погашення позики) станом на 31 березня 2020 року або до цієї дати, перевищує двадцять мільйонів доларів США (20000000 дол. США), - одинадцять з половиною відсотків (11,5%) річних; або
(іі) у будь-якому іншому випадку, - вісім відсотків (8%) річних.
«Негрошова Маржа Б» означає:
(а) з дати підписання до 31 березня 2020 року включно - вісім з половиною відсотків (8,5%) річних; та
(б) з 1 квітня 2020 року включно:
(і) якщо сукупна основна сума позик в рамках кредиту Б, достроково сплачена або погашена відповідно до статті 7.4. (Добровільне дострокове погашення Позики) станом на 31 березня 2020 року або до цієї дати, перевищує двадцять мільйонів доларів США (20000000 доларів США), - одинадцять з половиною відсотків (11,5%) річних; або
(іі) у будь-якому іншому випадку - вісім відсотків (8%) річних.
Відсотки за невиконання зобов'язань:
(а) якщо принципал не сплачує будь-яку суму, що підлягає сплаті за фінансовим документом, у встановлений строк, на прострочену суму нараховуються відсотки, починаючи з дати, коли така сума належала до сплати, і до дати фактичної сплати (як до, так і після винесення судового рішення) за ставкою, яка, з урахуванням положень пункту (б) нижче, складає на 3 (три) відсотки (3%) річних більше, ніж відсоткова ставка (включаючи відсотки, що сплачуються грошовими коштами та відсотки, що капіталізуються), яка підлягала б сплаті, якби прострочена сума, протягом періоду несплати, становила собою позику у валюті простроченої суми на наступні періоди нарахування відсотків. Будь-які відсотки, що нараховуються відповідно до цієї статті 8.4, підлягають негайній сплаті позичальником на вимогу кредитного агента у грошовій формі;
(б) якщо будь-яка прострочена сума становить повністю всю або частину позики, термін погашення якої настав у день, який не був останнім днем періоду нарахування відсотків, пов'язаного з цією позикою:
(і) перший період нарахування відсотків для цієї простроченої суми має тривалість, що дорівнює невичерпаній частині поточного періоду нарахування відсотків по відношенню до цієї позики; та
(іі) відсоткова ставка, що застосовується до простроченої суми протягом такого першого Періоду нарахування відсотків, буде на три відсотки (3%) річних вище, ніж процентна ставка (включаючи відсотки, що сплачуються грошовими коштами та відсотки, що капіталізуються), яка б застосовувалася, якби прострочена сума не належала до сплати.
(в) відсотки за невиконання зобов'язань (якщо вони не сплачені), що нараховуються на прострочену суму, будуть додані до простроченої суми в кінці кожного періоду нарахування відсотків, що стосується до цієї простроченої суми, однак підлягають негайному погашенню та сплаті.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується учасниками справи, що позичальник не виконав взятих на себе зобов'язань із повернення суми кредиту та нарахованих відсотків.
У зв'язку із цим, 06.02.2023 Компанія «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» звернулась до боржників - Компанії «G. N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED» Товариства з обмеженою відповідальністю та ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» із повідомленням про триваюче прострочення та з вимогою невідкладного погашення боргу в загальній сумі 117860220,59 дол. США, з яких: 115662630,62 дол. США - основна заборгованість та 2197589,97 дол. США - заборгованість по відсотках.
Згідно додатку № 1 до вищевказаного кредитного договору, ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» серед інших юридичних осіб є стороною кредитного договору. Відповідно до договору приєднання від 05.12.2019, за умовами якого ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» засвідчило, що цей договір приєднання набуває чинності як договір приєднання для цілей кредитного договору, а також як договір приєднання боржника для цілей договору довірчого управління забезпеченням та міжкредиторської угоди (як визначено в договорі довірчого управління забезпеченням та міжкредиторській угоді). Терміни, визначені в кредитному договорі та в договорі про довірче управління забезпеченням та міжкредиторській угоді, мають те саме значення в цьому договорі приєднання, якщо інше не визначено в цьому договорі приєднання, що закріплено у п. 1 договору приєднання.
Відповідно до п. 5 вказаного договору ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» та кожен довірчий управитель забезпечення погоджуються, що довірчі управителі забезпечення повинні володіти:
(а) будь-яким забезпеченням щодо зобов'язань, створених або тих, що мають бути створені, відповідно до фінансових документів;
(б) всіма надходженнями від такого забезпечення;
(в) усіма зобов'язаннями, які ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» має взяти на себе щодо сплати сум за зобов'язанням перед довірчими управителями забезпечення як довірчими управителями отримувачів забезпечення (у відповідних документах або іншим чином) та які забезпечені документом щодо забезпечення угоди, разом з усіма запевненнями та гарантіями, які має надати товариство (у відповідних документах або іншим чином) на користь довірчих управителів забезпечення як довірчих управителів отримувачів забезпечення.
Згідно з п. 6 зазначеного договору ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» підтвердило, що воно має намір бути стороною договору про довірче управління забезпеченням та міжкредиторської угоди в якості боржника, зобов'язується виконувати всі зобов'язання, які, як було заявлено, боржник має взяти на себе за договором про довірче управління забезпеченням та міжкредиторською угодою та погоджується, що воно буде пов'язано всіма положеннями договору про довірче управління забезпеченням та міжкредиторської угоди так, як якщо б воно було первісною стороною договору про довірче управління забезпеченням та міжкредиторської угоди.
Відповідно до п. 9 вказаного договору ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» підтвердило, що положення пункту 38 (Примусове виконання) кредитного договору застосовуються до цього договору приєднання так, ніби вони прямо включені та викладені в цьому договорі приєднання з відповідними та необхідними змінами.
У пункті 10 вказаного договору ТзОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» підтвердило, що цей договір приєднання є «Фінансовим документом» для цілей кредитного договору та «Основним фінансовим документом» для цілей договору про довірче управління забезпеченням та міжкредиторської угоди.
Таким чином, внаслідок підписання вищеописаного договору приєднання ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» фактично набуло статусу сторони кредитного договору та договору про довірче управління та міжкредиторської угоди і взяло на себе зобов'язання боржника щодо повного, своєчасного та належного виконання усіх зобов'язань за кредитним договором.
Окрім цього, договором довірчого управління забезпеченням та міжкредиторською угодою від 12.11.2019 (з подальшими змінами і доповненнями) передбачено, що:
(а) позичальник та кожен інший боржник пропонує взяти на себе певні забезпечені фінансові зобов'язання та певні інші зобов'язання згідно з основними фінансовими документами та фінансовими документами pari passu;
(б) підписання та вручення цього договору належним чином санкціоновано позичальником та кожним з інших боржників.
Отже, ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» є боржником за кредитним договором.
Вказаним договором довірчого управління забезпеченням та міжкредиторською угодою у пункті 1.1. передбачено такі визначення:
- борговий документ означає кожен з цих договорів, основні фінансові документи, фінансові документи pari passu, будь-яку угоду, що підтверджує умови забезпечених фінансових зобов'язань або внутрішньогрупових зобов'язань, та будь-який інший документ, визначений як такий довірчим управителем міжнародним забезпеченням;
- боржник означає кожного боржника 2020 та будь-яку особу, яка стає стороною на правах боржника відповідно до умов статті 13 (Зміни у складі сторін) на дату внесення змін та викладення у новій редакції або пізніше;
- невиконання зобов'язань означає:
(а) будь-яку подію або обставину, визначення якій надано в основному кредитному договорі; та
(б) будь-яку подію або обставину, визначення якій (або будь-якому еквівалентному терміну) надано в фінансових документах pari passu;
- гарантійні зобов'язання означає, стосовно учасника групи або акціонера, фінансові та договірні зобов'язання за борговими документами (існуючі або майбутні, фактичні або умовні, прийняті одноосібно, чи спільно), які можуть виникнути перед забезпеченою стороною або боржником у зв'язку з тим, що він є гарантом або поручителем (у тому числі, без обмежень, зобов'язання, що виникають на підставі гарантії, гарантій відшкодування збитків, внеску або суброгації, і, зокрема, будь-якої гарантії або зобов'язання, що виникають на підставі або у зв'язку з основними фінансовими документами чи фінансовими документами pari passu);
Пунктом 2.1. договору передбачено, що кожна із сторін погоджується з тим, що забезпечені фінансові зобов'язання боржників перед забезпеченими сторонами мають однакову (pari passu) черговість та пріоритетність погашення без будь-яких переваг або першочерговості за датою виникнення, валютою платежу, формою зобов'язання, особою власника або будь-яким іншим чином, крім черговості платежів, встановленої цим договором.
Відповідно до п. 6.4. цього договору встановлено, що після настання випадку неплатоспроможності по відношенню до будь-якого учасника групи або будь-якого акціонера, кожен кредитор безвідклично уповноважує кожного довірчого управителя забезпеченням від свого імені:
(а) вживати будь-яких заходів примусового виконання (відповідно до умов цього договору) проти такого учасника групи або такого акціонера;
б) подавати вимоги, позови, доводити та надавати розписки за будь-якими або всіма фінансовими зобов'язаннями учасників групи або цього акціонера;
(в) стягувати та отримувати всі виплати за будь-яким або всіма фінансовими зобов'язаннями такого учасника групи або такого акціонера; та
(г) подавати позови, порушувати справи та вчиняти всі інші дії, які довірчий управитель міжнародним забезпеченням вважає обґрунтовано необхідними для стягнення сум за фінансовими зобов'язаннями такого учасника групи або такого акціонера;
Відповідно до п. 6.4. вказаного договору встановлено, що забезпечені сторони не мають жодних самостійних повноважень щодо звернення стягнення на будь-яке забезпечення угоди, а також не мають права користуватися або здійснювати будь-яке право, повноваження, чи дискреційне право, що випливають із документів забезпечення (крім основного кредитного договору та кредитного договору pari passu), окрім як через довірчих управителів забезпеченням.
Аналізом заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у цій справі про банкрутство ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» судом першої інстанції вірно встановлено, що Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» заявила грошові вимоги до боржника, які виникли у зв'язку із несплатою відсотків за умовами кредитного договору та договору довірчого управління забезпеченням та міжкредиторською угодою в розмірі 2197589,97 доларів США, що в еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 80362788,57 грн.
Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції боржник - ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» повністю визнало заборгованість перед Компанією «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» та повідомило про відсутність можливості погашення вказаної заборгованості у зв'язку з відсутністю грошових коштів, що підтверджується поданим до суду першої інстанції відзивом на заяву про відкриття провадження у цій справі про банкрутство б/н від 01.03.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до абз. 11 ч.1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно із приписами абз. 13 ст.1 КУзПБ, неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 3 ст. КУзПБ боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість вимог заявника, а також з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд», оскільки ініціюючий кредитор довів належними і допустимими доказами наявність невиконаного грошового зобов'язання у боржника, розрахунок грошових вимог обґрунтовано з урахуванням фактичних обставин справи, відсутність обставин, що вказують про наявність спору про право, що не спростовано ані боржником, ані апелянтом в як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до пп. (ж) п.25.3. кредитного договору кредитний агент має лише ті обов'язки, зобов'язання та відповідальність, які прямо зазначені у фінансових документах, стороною яких він є ( і жодні інші не маються на увазі).
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, сторони визначили поняття «Фінансові документи», що означає: (а) договір про внесення змін та викладення в новій редакції; (б) цей договір; (в) договір довірчого управління забезпеченням та міжкредиторську угоду; (г) документи забезпечення; (д) кожен лист-угоду про сплату винагороди; (е) кожен запит на вибірку коштів; (ж) кожен договір приєднання; (з) кожен договір поруки; (и) кожен корпоративний договір; (к) будь-який договір про субординацію; (л) будь-який сертифікат відповідності; (м) лист про умовне зберігання (ескроу); (н) договір про платіжне зобов'язання; (о) документи про зняття обтяження з забезпечення 2020; (п) кожен лист-відмову; (р) будь-який інший документ, визначений як такий кредитним агентом та позичальником.
Кредитним договором від 12.11.2019 (з подальшими змінами і доповненнями), визначено статус Компанієї «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED», яка також виконує функції міжнародного довірчого управителя від імені та в інтересах отримувачів забезпечення («Довірчий управитель міжнародного забезпечення»).
Пунктом 12.1. договору довірчого управління забезпеченням та міжкредиторською угодою від 12.11.2019 (з подальшими змінами і доповненнями) передбачено наступне
(а) кожен довірчий управитель забезпеченням цим приймає своє призначення на посаду агента та довірчого управителя від імені забезпечених сторін і заявляє (а позичальник цим підтверджує), що він володіє на праві довірчого управління заставним майном від імені та за дорученням забезпечених сторін на умовах, викладених у цьому договорі. Цим забезпечені сторони уповноважують та доручають кожному довірчому управителю забезпеченням підписувати, вручати та виконувати кожен основний фінансовий документ та кожен фінансовий документ pari passu, стороною якого він є. Кожен довірчий управитель забезпеченням має право здійснювати всі операції з основними кредиторами через кредитного агента та всі операції з кредиторами pari passu через кредитного агента (або еквівалентну особу) згідно з кредитним договором pari passu;
(б) кожен кредитор уповноважує кожного довірчого управителя забезпеченням виконувати функції, зобов'язання та обов'язки, а також здійснювати права, повноваження та дискреційні повноваження, надані спеціально такому довірчому управителю забезпеченням за борговими документами або у зв'язку з ними, а також будь-які інші додаткові права, повноваження та дискреційні повноваження;
Пунктом 12.2. цього ж договору передбачено, що:
(б) кожен боржник та кожен довірчий управитель забезпеченням визнають, що зобов'язання кожного боржника згідно з пунктом (а) вище, жодним чином не обмежують і не впливають на відповідні зобов'язання будь-якого боржника перед будь-якою забезпеченою стороною за будь-яким основним фінансовим документом або будь-яким фінансовим документом pari passu («Відповідний борг»), а суми, за які позичальник несе відповідальність з.гідно з пунктом (а) вище («Паралельний борг»), жодним чином н.е обмежуються і не впливають на його відповідний борг, за умови, що:
(і) паралельний борг кожного боржника зменшується в тій мірі, в якій його відповідний борг був безповоротно сплачений та погашений;
(іі) відповідний борг кожного боржника зменшується в тій мірі, в якій його паралельний борг був безповоротно сплачений та погашений; та
(ііі) сума паралельного боргу кожного боржника завжди дорівнює сумі його відповідного боргу.
(в) для цілей цієї статті 12.2. кожен довірчий управитель забезпеченням діє від власного імені, а не як довірчий управитель або агент, і його вимоги щодо паралельного боргу не повинні бути в довірчому управлінні. Забезпечення, надане згідно з фінансовими документами кожному довірчому управителю забезпеченням для забезпечення паралельного боргу, надається кожному довірчому управителю забезпеченням як кредитору за паралельним боргом і не перебуває в довірчому управлінні. Для цілей застосування цієї статті 12.2 в Україні або до будь-якого договору чи інструменту, що регулюється українським правом, ця стаття 12.2 визначає кожного довірчого управителя забезпеченням як солідарного кредитора за зобов'язаннями боржників стосовно всіх забезпечених фінансових зобов'язань.
Наведені положення договорів відповідно до приписів ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства спростовують доводи апелянта, що Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» не може вважатися кредитором (ініціюючим кредитором у справі про банкрутство) в силу вимог чинного законодавства, оскільки протилежне передбачено вищеописаними умовами підписаних сторонами договорів, підтверджується матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.
Доводи апеляційної скарги з покликанням зокрема, на наказ Окружного суду Нікосії (Республіка Кіпр) від 01.02.2023 у справі №49/2023, яким заборонено вчиняти будь-які дії щодо стягнення за кредитним договором від 12.11.2019, що відповідно до ч.6 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для відмови у відкритті провадження у даній справі про банкрутство колегія суддів вважає безпідставними.
Зазначеним судовим наказом встановлено заборону на продаж або передачу в користування зерновим терміналом в порту м.Одеса та/або сухого порту у м.Одеса та/або подальше звернення стягнення на будь-яке забезпечення, яке прямо чи опосередковано стосується 2-х вищезазначених активів. Натомість, грошові вимоги ініціюючого кредитора обгрунтовані наявністю заборгованості у боржника у зв'язку із несплатою відсотків за умовами кредитного договору та договору довірчого управління забезпеченням та міжкредиторською угодою у заявленому розмірі, відтак не стосуються зазначеної заборони.
Відповідно до ч.1 ст.369 ГПК України суд виконує доручення іноземних судів щодо надання правової допомоги - вручення викликів до суду чи інших документів, допит сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - дипломатичними каналами.
Доказів легалізації вищевказаного наказу Окружного суду Нікосії (Республіка Кіпр) відповідно до визначеного вище процесуального порядку учасниками не подано.
Водночас, необґрунтованими є доводи апелянта з покликанням на норми ч.3 ст.39 КУзПБ якою передбачено, що господарський суд також повинен перевірити можливість боржника виконати свої зобов'язання, строк яких настав, оскільки цією ж нормою передбачено право саме боржника надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. Натомість, ані боржник в суді першої інстанції, ані скаржник в суді апеляційної інстанції не довели спроможності боржника виконати зобов'язання перед ініціюючим кредитором, а відповідно і не подали доказів погашення заборгованості, яка покладена в основу заявлених грошових вимог у цій справі, що додатково підтверджує відсутність підстав згідно із ч.6 ст.39 КУзПБ для відмови у відкритті провадження у даній справі про банкрутство.
З урахуванням вищевикладених обставин в сукупності із нормами чинного законодавства, судовою колегією також не розцінюються як такі, що мають значення для правильного вирішення цієї справи у даному апеляційному провадженні доводи апелянта про корпоративний спір щодо обставин призначення генерального директора боржника, оскільки скаржник не спростував обґрунтованих підстав звернення ініціюючого кредитора із заявою про відкриття провадження у даній справі про банкрутство, обставини покладені в основу такої заяви та документально підтверджений розрахунок заявлених та визнаних суом грошових вимог до боржника.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оскаржувану ухвалу суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає залишенню за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу представника працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» Топора В.С. залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 у справі №914/597/23 - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за скаржником.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови складено та підписано 14.08.2023, у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Матущака О.І в період з 17.07.2023 по 31.07.2023, перебуванням у відпустці в період з 31.07.2023 по 11.08.2023 судді Галушко Н.А., а також перебуванням у відпустці в період з 02.08.2023 по 11.08.2023 судді Орищин Г.В.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Г.В. ОРИЩИН
Н.А. ГАЛУШКО