15 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 569/3194/23 пров. № А/857/14094/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2023 року у справі № 569/3194/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Адміністративної комісії Виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції -Панас О.В.,
час ухвалення рішення - 22.06.2023 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 27.06.2023 року,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Рівненського міського суду від 05.04.2023 за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Протоповича А.Р. у справі залучено співвідповідача -Адміністративну комісію Виконавчого комітету Рівненської міської ради.
В уточненій 29.03.2023 позовній заяві до виконавчого комітету Рівненської міської ради, адміністративної комісії позивач просив скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради за № 32 від 15.02.2023 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. за ст. 152 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, за відсутністю у його діях складу такого правопорушення. Судові витрати, які складаються з послуг витрат на правову допомогу, суми судового збору у розмірі 536,80 грн. та комісії банку покласти на Відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради за № 32 від 15.02.2023 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. за ст.. 152 КУпАП за розміщення тимчасової споруди, а саме металевого кіоску, як пункту продажу новозбудованого житла без дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважає дану постанову незаконною та такою що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Протокол від 16.01.2023р. № 000311 складений інспектором Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради відділу контролю за благоустроєм Чень А.П. стосовно голови правління ПрАТ «Рівнебуд» ОСОБА_1 із порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме даною статтею передбачене обов'язкове зазначення у протоколі нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Дана норма Кодексу є нормою прямої дії та не підлягає розширеному тлумаченню. У складеному Протоколі відсутнє будь - яке посилання на норми закону або нормативного акту які встановлюють відповідальність за зазначене у протоколі правопорушення. Тому відсутність обов'язкового за законодавством України реквізиту призводить до нікчемності Протоколу. З огляду на загальні норми права нікчемність протоколу призводить до винесення будь -яких актів індивідуальної дії на його підставі.
У Правилах благоустрою м. Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради за № 512 від 28.04.2011р. у розділі II «Тлумачення термінів» взагалі відсутній термін «тимчасова споруда».
Всупереч обставинам справи у Протоколі зазначено, що «головою правління ПрАТ «Рівнебуд» Люльчиком О.В. було розміщено ...». Фактично голова правління ОСОБА_1 особисто не розміщував кіоск металевий як пункт продажу новозбудованого житла.
У адміністративній комісії на час розгляду справи не було даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 так як згідно даних трекінгу «УКРПОШТИ» повістка була отримана даною особою лише 21.02.2023. Враховуючи, що Протокол був складений 16.01.2023, а розгляд справи відбувся 15.02.2023, то Відповідачем були порушені строки розгляду справи визначені законодавством.
При розгляді справи посадовими особами істотно порушені права позивача : знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення; подавати докази; заявляти клопотання; користуватися юридичною допомогою адвоката.
Таким чином, відповідачем Адміністративною комісією Виконавчого комітету Рівненської міської ради не дотримано порядку розгляду справи при притягненні позивача до адміністративної відповідальності , що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
При розгляді справи необхідно було з'ясовувати всі обставини перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. За таких умов у діях Позивача немає складу правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною постановою.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2023 року у справі № 569/3194/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що протокол від 16.01.2023 №000311 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП даний доказ не є допустимим, інших доказів здійснення адміністративного правопорушення позивачем не надано.
Просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2023 року у справі № 569/3194/23 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в справі, суд першої інстанції виходив з підстав дотримання вимог чинного законодавства, у межах повноважень адміністративної комісії, при винесенні адміністративною комісією при виконавчому комітету Рівненської міської ради оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ст.152 КУпАП.
Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Постановою у справі про адміністративне правопорушення № 32 від 15.02.2023 Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Рівненської міської ради визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст..152 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Протокол про адміністративне правопорушення №000311 від 16.01.2023 року за ст. 152 КУпАП відносно ОСОБА_1 надійшов на адресу адміністративної комісії з Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради 08 лютого 2023 року і зареєстрований в журналі реєстрації адміністративних протоколів та постанов під №34, відповідав всім вимогам, які передбачені у ст.256 КУпАП. Згідно ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії розглядають справи про адміністративні правопорушення за ст.152 КУпАП, тому даний протокол прийнято до розгляду адміністративною комісією при виконавчому комітеті Рівненської міської ради.
Відповідно до п. 3.2 Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 142 від 18.10.2022, підставою для розгляду адміністративною комісією справи є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те посадовою особою відповідно до ст. 255 КУпАП.
Також встановлено, що 08 лютого 2023 Позивачеві, рекомендованим листом з повідомленням про вручення №3302203427724, було направлено повістку з повідомленням про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. На конверті зазначено прізвище, ім'я, по батькові, адресу проживання, номер мобільного телефону адресата та помітку «ПОВІСТКА».
Даний рекомендований лист, згідно перевірки статусу відстеження на сайті «Укрпошти», 10.02.2023 надійшов до відділення видачі відправлення, а 13.02.2023 зазначено, що відправлення не було вручене під час доставки.
Отже Позивачу було завчасно відомо про надходження до відділення «Укрпошти», за адресою проживання Позивача, рекомендованого листа з повісткою від адміністративної комісії, оскільки у разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата, про надходження поштового відправлення, смс- повідомленням на номер мобільного телефону який було зазначено на поштовому відправленні.
На засідання адміністративної комісії ОСОБА_1 не з'явився.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася із позовом до суду.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до змісту ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; територія (в населеному пункті) - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.
Приписи ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», визначають, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об'єктах благоустрою категорично забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу у разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).
Відповідно до ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з диспозицією ст.152 КУпАП, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому, частиною другою статті 5 КУпАП визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст.152 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів справи, 16 січня 2023 року о 10 год. 05 хв. виявлено, що головою правління ПрАТ «Рівнебуд» Люльчиком Олександром Володимировичем було розміщено тимчасову споруду, а саме металевий кіоск, як пункт продажу новозбудованого житла (зі слів голови правління ПрАТ «Рівнебуд») без дозвільних документів (паспорт прив'язки закінчився у 2017 році), за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням п.п. 11.3.6. Правил благоустрою м. Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 №512. В результаті вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.152 КУпАП. Зазначене порушення виявлено 16.01.2023 року, про що складено адміністративний протокол від 16.01.2023 року за ст.152 КУпАП.
Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
В п.п. 11.3.6. Правил благоустрою м.Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 №512 визначено, що малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без оформленої в установленому порядку відповідної дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами, тимчасовими спорудами чи конструкціями, а використання земельної ділянки під ці споруди класифікується як самовільне зайняття/захоплення землі.
Розміщення тимчасових споруд здійснюється згідно Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затвердженого Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово- комунального господарства від 21.11.2011 №244.
В п. 1.3. Порядку визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до п. 2.1. вказаного Порядку, єдиною підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди.
В протоколі про адміністративне правопорушення №000311 від 16.01.2023 суттю правопорушення є розміщення тимчасової споруди, а саме - металевий кіоск, як пункт продажу новозбудованого житла (зі слів голови правління ПрАТ «Рівнебуд») без дозвільних документів за адресою: м. Рівне, вул. Ст. Бандери, 41.
Згідно паспорта прив'язки стаціонарної тимчасової споруди (торгового кіоску) на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 01-ТС/53, виданий 27.08.2014, замовником на встановлення тимчасової споруди є ПрАТ «Рівнебуд», головою правління якого є ОСОБА_1 . Вказаний паспорт прив'язки був дійсний до 28.08.2017 року. Отже тимчасова споруда розміщена без оформленої в установленому порядку відповідної дозвільної документації.
З долучених позивачем та досліджених судом письмових доказів, поданих до суду 16.06.23 (вх..№31346/23 вх.) підтверджується, що паспорт прив'язки стаціонарної тимчасової споруди (торгового кіоску) на АДРЕСА_1 був дійсний до 28.08.2017 року.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вчинення адміністративного правопорушення, та винність особи в його вчиненні підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення №000311 від 16.01.2023 року, фотоматеріалами, копією паспорта прив'язки стаціонарної тимчасової споруди (торгового кіоску) на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 01-ТС/53, виданий 27.08.2014, службовим листом працівника Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради.
Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись ст. 229, 286, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2023 року у справі № 569/3194/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 15.08.2023 року