14 серпня 2023 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю учасників судового провадження:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 серпня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №62023240050000171 від 16.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.191, ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366, ч.1 ст.172, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст.209 КК України,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 серпня 2023 року задоволено клопотання прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 та накладено арешт на автомобіль марки «BМW Х7» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», який був вилучений під час обшуку у ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді заборони на його відчуження, розпорядження та користування ним.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Посилається на те, що вилучений транспортний засіб не відповідає жодному критерію тимчасово вилученого майна, передбаченому ч.2 ст.167 КПК України та безпідставно визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Звертає увагу на те, що власником автомобіля є «УЛФ-ФІНАНС», який передав його у лізинг ТОВ «Д-В-М» на підставі договору фінансового лізингу №15003/05/23 від 02.05.2023.
Таким чином, вказує, що транспортний засіб не підпадає під спеціальну конфіскацію, не може бути майном, яке забезпечить відшкодування шкоди у кримінальному провадженні та не відповідає критеріям речових доказів.
ЄУНСС: 727/8030/23 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11-сс/822/218/23 Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
Слідчим суддею встановлено, що 16.06.2023 до ЄРДР внесені відомості за №62023240050000171, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
В подальшому, до ЄРДР внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 191 КК України.
Також, до ЄРДР внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, згідно яких додатково встановлено, що продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_6 , діючи умисно із корисливих мотивів, вчинив фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння - кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_6 вступив у злочинну змову з рідною сестрою - керівником ТОВ «Д-В-М» ОСОБА_9 , яка за згодою та в інтересах ОСОБА_10 уклала договір фінансового лізингу №15003/05/23 від 02.05.2023 щодо придбання вищевказаного автомобіля на ТОВ «Д-В-М», яке було названо на честь « ОСОБА_6 », діяльністю якого вона здійснювала в інтересах та під чітким керівництвом самого ОСОБА_6 .
В подальшому, 03.05.2023 у відповідності до вказаного договору було перераховано 2 885 496,65 грн., після чого 09.05.2023 ОСОБА_9 відповідно до акту прийому-передачі об'єкта лізингу отримала «BMW X7» 2022 року випуску VIN-код: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 5 047117,22 грн., після чого, передала автомобіль у постійне користування ОСОБА_10 у якого він був вилучений 28.07.2023.
В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 липня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку в транспортному засобі марки «BMW-Х7» номерний знак НОМЕР_1 .
З протоколу обшуку встановлено, що органом досудового розслідування у вищевказаному транспортному засобі було проведено обшук, в ході проведення якого був вилучений транспортний засіб марки «BMW-Х7» номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вищевказаний автомобіль на праві власності належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС».
Накладаючи арешт на вказаний транспортний засіб, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що він відповідає критеріям речового доказу, згідно ст.98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Користувач майна ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, хоча про дату і час апеляційного розгляду були належним чином повідомлені.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді.
Мотиви Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна.
На переконання колегії суддів, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано та з'ясовано усі підстави, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно.
З матеріалів судового провадження встановлено, що слідчими п'ятого відділу ТУ ДБР у м.Хмельницькому за процесуального керівництва спеціалізованої екологічної прокуратури Чернівецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023240050000171 від 16.06.2023 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_11 за ч.2 ст.28 ч.3 ст.365, ч.4 ст.246, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.4 ст.191 КК України, ОСОБА_12 за ч.4 ст.246, ч.5 ст.28 ч.4 ст.191 КК України та за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.172, ч.4 ст.191 КК України.
28.07.2023 на підставі додатково встановлених відомостей внесено відомості до ЄРДР за №6202324005000205 за ч.2 ст.209 КК України та цього ж дня об'єднано з кримінальним провадженням №62023240050000171 з присвоєнням номера останнього.
28.07.2023 під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.07.2023, серед іншого, було вилучено автомобіль «BМW Х7» д.н.з. НОМЕР_1 , який постановою слідчого від 28.07.2023 визнаний речовим доказом у цьому кримінальному провадженні (а.п.18-25, а.п.28-31).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль «BМW Х7» д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (а.п.26-27).
Згідно договору фінансового лізингу №15003/05/23-Г та акту (видаткової накладної) прийому - передачі об'єкта лізингу до Договору фінансового лізингу № 15003/05/23-Г від 02 травня 2023 року, ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» - лізингодавець передав, а ТОВ «Д-В-М» - лізингоодержувач, на підставі Договору фінансового лізингу №15003/05/23-Г від 02 травня 2023 року, прийняв транспортний засіб «BMW-Х7 М50d» номерний знак НОМЕР_1 , 2022 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 5 020 656,09 грн (а.п.34-37).
Матеріали судового провадження також містять копію договору поруки від 02.05.2023, згідно якого ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» є кредитором, а ОСОБА_6 є поручителем та взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання ТОВ «Д-В-М» усіх його грошових зобов'язань перед кредитором - ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», згідно договору фінансового лізингу №15003/05/23-Г (а.п.38).
Перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд вважає вірним висновок слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказаний транспортний засіб, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.
Обґрунтовуючи своє рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя, посилаючись на положення п.п.2,3 ч.2 ст.170 КПК, в ухвалі зазначив, що вказане у клопотанні тимчасово вилучене майно має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК, а тому для досягнення мети кримінального провадження є необхідність накладення арешту на вищезазначене майно.
Окрім цього, слідчий суддя дійшов вірного висновку про зв'язок вказаного автомобіля з кримінальним провадженням, оскільки договір лізингу щодо автомобіля укладений у період травня 2023 року, а тому існує обґрунтована підозра вважати, що для сплати лізингових платежів могли бути використані кошти від реалізації деревини протиправного походження.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що зазначений автомобіль не має ознак тимчасово вилученого майна, згідно ч.2 ст.167 КПК України, а також не відповідає критеріям речового доказу у розумінні ст.98 КПК України, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані і такі, що суперечать матеріалам кримінального провадження.
Посилання апелянта на те, що власником автомобіля є ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», яке передало його в лізинг ТОВ «Д-В-М», а тому цей транспортний засіб не підпадає під умови спеціальної конфіскації чи забезпечення відшкодування шкоди у кримінальному провадженні, колегія суддів також вважає непереконливими.
Згідно ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація може бути застосована, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів при цьому звертає увагу на договір поруки від 02.05.2023, згідно якого ОСОБА_6 взяв на себе відповідальність за виконання усіх фінансових зобов'язань ТОВ «Д-В-М» щодо договору лізингу, предметом якого є саме цей транспортний засіб.
Вказане свідчить про те, що існують обґрунтовані підстави вважати, що такий правочин вчинено з метою маскування факту особистого придбання транспортного засобу та легалізації незаконно отриманих коштів, а тому ці обставини підлягають перевірці у ході здійснення досудового розслідування.
Окрім цього, колегія суддів констатує, що у цьому кримінальному провадженні захисник ОСОБА_7 наділена правом захисту інтересів лише підозрюваного ОСОБА_6 , а власник автомобіля - ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді з підстав обмеження прав володіти та користуватися автомобілем, до апеляційного суду не звертався.
А тому, відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження призведе до перешкоджання господарській діяльності юридичної особи.
Відтак, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
При цьому, колегія суддів зауважує, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження та може бути скасований у порядку, передбаченому ст.174 КПК України у разі, якщо буде встановлено, що у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах КПК України та застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника, з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.170-173,404,405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 серпня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №62023240050000171 від 16.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.191, ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366, ч.1 ст.172, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст.209 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
15.08.2023 року
(дата засвідчення копії)