Номер провадження 22-з/821/89/23 Справа № 705/4530/21
про вирішення відводу суддів
15 серпня 2023 р. м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі судді цивільної палати Василенко Л. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Черкаського апеляційного суду Гончар Н. І., Бородійчука В. Г., Сіренка Ю. В. від участі в розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 липня 2023 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні у справі за первісним позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надання послуг з централізованого опалення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживача,
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Черкаського апеляційного суду від 04 серпня 2023 року, визначено склад колегії: головуючий суддя (суддя доповідач) Гончар Н. І., судді: Бородійчук В. Г., Сіренко Ю. В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
10.08.2023 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано заяву про відвід суддів Черкаського апеляційного суду Гончар Н. І., Бородійчука В. Г., Сіренка Ю. В. від участі у розгляді цивільної справи № 705/4530/21.
Свою заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що на підставі п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 4 ст. 39 ЦПК України, на її думку, вказані судді не можуть приймати участь у розгляді справи, оскільки суддям Н. Гончар, В. Бородійчуку та Ю. Сіренку відома обставина щодо перебування у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП НОМЕР_1, згідно з яким Черкаський апеляційний суд є боржником, а ОСОБА_1 - стягувачем.
Постановою державного виконавця від 29 червня 2023 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, яка надіслана Черкаському апеляційному суду, як боржнику.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду станом на 10 серпня 2023 року боржником не виконано.
Також вказує, що бажання суддів Черкаського апеляційного суду якнайшвидше розглянути справу без участі скаржника свідчить про дії суддів Н. Гончар, В. Бородійчука та Ю. Сіренка, які чиняться з мотивів помсти скаржнику за списання з казначейського рахунку Черкаського апеляційного суду - боржника, коштів в сумі 26800 грн за проведення примусового виконання рішення суду, постановленого Черкаським окружним адміністративним судом на користь скаржника.
Вважає, що вказана колегія суддів переслідує скаржника з метою постановлення свавільного рішення у даній справі, тому виражає категоричну недовіру колегії суддів Н. Гончар, В. Бородійчуку та Ю. Сіренку, та завідомо майбутнє рішення у справі в будь-якому випадку скаржником ставиться під сумнів.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11.08.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід визнано необгрунтованою та передано матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 липня 2023 року до відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Черкаського апеляційного суду для визначення єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді щодо розгляду заяви про відвід суддям Черкаського апеляційного суду Гончар Н. І., Бородійчуку В. Г., Сіренку Ю. В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023 вказану справу до розгляду розподілено судді апеляційного суду Василенко Л. І.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, приходжу до висновку про необхідність залишення її без задоволення.
Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Питання про відвід вирішується судом у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 3 с. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Так відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, не вбачаю будь-яких підстав стверджувати, що судді Гончар Н. І., Бородійчук В. Г. та Сіренко Ю. В. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
За об'єктивним критерієм підлягає з'ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Гончар Н. І., Бородійчука В. Г. та Сіренка Ю. В., крім того її доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, а зазначені у ній підстави для відводу суддів не є іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів чи заінтересованість у результаті розгляду справи.
Враховуючи наведене вище, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Гончар Н. І., Бородійчука В. Г. та Сіренка Ю. В.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Гончар Н. І., Бородійчука В. Г., Сіренка Ю. В. від участі в розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 липня 2023 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні у справі за первісним позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надання послуг з централізованого опалення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживача.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Л. І. Василенко