Постанова
Іменем України
15 серпня 2023 року
м. Харків
справа № 646/383/23
провадження № 22-ц/818/796/23
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Мальованого Ю.М.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Харківська міська рада,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі його представника ОСОБА_2 , на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023 року, постановлену суддею Сіренко Ю.Ю., -
У січні 2023 року ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху, з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Ухвалою цього ж суду від 07 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що недоліки позовної заяви ним були усунуті в повному обсязі, шляхом надання суду відповідного мотивування в уточненій позовній заяві та надавши додаткові докази.
При цьому, звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції не почавши ще судовий розгляд наперед оцінює надані позивачем докази. Одним із доказів є показання свідків, про виклик яких буде заявлено у подальшому, а також докази, які можуть бути витребувані судом за його клопотанням.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 липня 2023 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної зави суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений судом строк не в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 06 лютого 2023 року.
Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень частин 1-3 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Залишаючи позовну заяву без руху суд зазначає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, а саме, позовна заява не містить обгрунтування щодо не звернення позивача до нотаріальної контори у встановлений законом строк, не зазначено доказів, що підтверджують обставини поважності пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом майже 3-х місяців від дня відкриття спадщини, тобто з 06 грудня 2021 року по 24 лютого 2022 року, що заважали йому звернутись до нотаріальної контори. Зазначаючи Харківську міську раду відповідачем, позивач не вказує, які саме вимоги ставляться до даного відповідача, які саме його права, свободи та охоронювані законом інтереси порушені Харківської міською радою, якими діями їх порушено, та чому вирішення цього спору є неможливим без судового втручання. Відсутність письмового звернення позивача до нотаріуса про прийняття спадщини (заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину), а також відсутність рішення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення про порушення або невизнання спадкових прав позивача.
02 березня 2023 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2023 року про залишення позовної заяви без руху, було подано заяву про усунення недоліків з додатками, зокрема надано: уточнену позовну заяву; копію відповіді приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Варнікова К.В. від 25 лютого 2023 року №01-16; копію витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 25 лютого 2023 року; копію адвокатських запитів від 27 січня 2023 року до Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, Служби автомобільних доріг у Харківській області, Харківської дирекції АТ «Укрпошта»; копію відповіді Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області від 07 лютого 2023 року №04-08/291; копію відповіді Служби автомобільних доріг у Харківській області від 10 лютого 2023 року №335ВС/09; копію відповіді Харківської дирекції АТ «Укрпошта» від 07 лютого 2023 року; копії актів виконання робіт із знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів та копії схем виявлення вибухонебезпечного предмету від 03 - 10 листопада 2022 року.
Ухвалою цього ж суду від 07 березня 2023 року позовну заяву було повернуто позивачу з тих підстав, що останнім недоліки було усунуто не в повному обсязі, а саме, не долучено доказів, що підтверджують обставини поважності пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом майже трьох місяців від дня відкриття спадщини, тобто з 06 грудня 2021 року по 24 лютого 2022 року, що заважали йому звернутись до нотаріальної контори. Також позивачем не зазначено, які саме вимоги ним ставляться до відповідача, не зазначив, які саме його права, свободи та охоронювані законом інтереси порушені Харківською міською радою.
Між тим, висновок суду першої інстанції про те, що наявні підстави для визнання позову ОСОБА_1 неподаним, оскільки позивачем усунуто недоліки позовної заяви не в повному обсязі - не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Матеріали справи свідчать, що позовна заява подана у відповідності до вимог ст.175 ЦПК України, в якій позивач визначив коло учасників справи, зокрема позивача ОСОБА_1 та відповідача Харківську міську раду вказавши місце проживання/місцезнаходження;
виклав обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та надав необхідні, на його думку, докази на їх підтвердження.
В уточненій позовній заяві позивачем зазначається, що оскільки спадщина не прийнята будь ким зі спадкоємців, Харківська міська рада наділена правом звернутись до суду із позовом про визнання спадщини відумерлою, а тому остання зазначена відповідачем по справі. Також, в уточненій позовній заяві наведені, на думку позивача, поважні причини пропуску ним стоку на прийняття спадщини та надаються докази на підтвердження цих обставин, які він вважає необхідними.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Питання оцінки обґрунтованості позову вирішується судом на наступних етапах судового розгляду.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції перевіряє позовну заяву на предмет її відповідності вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, які, як було встановлено вище апеляційним судом, позивачем були дотримані. Питання ж оцінки обґрунтованості позову вирішується судом на наступних етапах судового розгляду.
Натомість позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України).
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, судом першої інстанції безпідставно повернуто позовну заяву позивачеві через не усунення недоліків позовної заяви, оскільки обставини, вказані в ухвалі суду від 07 березня 2023 року, не можуть бути перешкодою в доступі до правосуддя, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.
Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, підстав для розподілу судового збору за розгляд справи апеляційним судом не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі його представника ОСОБА_2 , - задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 серпня 2023 року.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
Ю.М. Мальований