Житомирський апеляційний суд
Справа №273/2256/21 Головуючий у 1-й інст. Васильчук О. В.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
15 серпня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Трояновської Г.С., Галацевич О.М.
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №273/2256/21 за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Васильчук О.В. в м. Баранівка,
У жовтні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 13 389,97 грн за кредитним договором №б/н від 22.07.2019.
В обґрунтування позову зазначало, що mоnobank - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки mоnobank. Вказує, що після перевірки кредитної історії на платіжних картках mоnobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту mоnobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Зазначає, що разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. Стверджує, що за рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Вказує, що умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Зазначає, що 22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету заяву до договору про надання банківських послуг від 22.07.2019. Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Крім того, в анкеті позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Таким чином, 22 липня 2019 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом понад встановлені строки у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. Взятий на себе обов'язок позивач виконав належним чином, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Вказує, що у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.4.16 п.4 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 21.07.2021 направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв'язку з чим та відповідно до п.4.18, 4.19 кредит став у формі «на вимогу».
Зазначає, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 , яка утворилась станом на 13.09.2021 становить 13 389,97 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 13 389,97 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 0,00 грн. Посилаючись на викладені обставини, АТ «Універсал Банк» просило позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь банку зазначену заборгованість, а також судові витрати.
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2023 року у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ «Універсал Банк» в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту монобанк, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, Правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Вказує, що безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем було внесено кредитних коштів 51 566,47 грн і сума зарахувань становить 51 566,47 грн., оскільки відповідач використовував не лише кредитні, але й власні кошти для особистих потреб. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено виписки по рахунку відповідача, а тому помилковим є висновок суду першої інстанції, що надані документи не підтверджують наявність кредитних відносин та наявність заборгованості. Стверджує, що згідно анкети-заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок, а не кредитний рахунок, що означає, що відповідач може використовувати як власні кошти так і кредитні кошти, тобто, будь-які зарахування на поточний рахунок, навіть якщо клієнт не користується кредитними коштами будуть входити в загальну суму зарахувань. Зазначає, що суд першої інстанції всупереч принципу диспозитивності, за відсутності заперечень з боку відповідача, відсутності контрозрахунку не навів власного розрахунку, не спростував розрахунок наданий позивачем чим безпідставно відмовив у позові. Враховуючи вищевикладене просить рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову АТ «Універсал Банк» в повному обсязі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст.369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».
Відповідно до статті 2 цього Закону банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.
Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається із частини 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2019 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
В даній анкеті заяві зазначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір).
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
В анкеті-заяві відповідач висловила свою згоду саме на укладення такого договору з використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, задля чого отримала відповідний електронний ключ та електронний підпис.
Згідно із п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Тобто, зі змісту анкети-заяви відповідач надала дозвіл на встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку.
Крім того, в п.6 анкети-заяви зазначено: «Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором.
Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного цифрового підпису».
Відповідачу згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві.
Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України" використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
З огляду на викладене, договір та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18.
Таким чином, підписавши вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, користуючись кредитними коштами, колегія суддів вважає, що між сторонами по справі існують кредитні правовідносини, щодо яких сторони погодили істотні умови договору кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З довідки про наявність рахунку від 19.05.2023 вбачається, що ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , тип рахунку чорна карта зі строком дії до 09/24.
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 22.07.2019, укладеного між «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , слідує, що відповідач користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість. Станом на 13.09.2021 заборгованість за наданим кредитним договором становить 13 389,97 грн.
Разом з тим, відповідно до виписки про рух коштів по картці від 19.05.2023 вбачається, що кредитний ліміт станом на 19.05.2023 становить 7600,00 грн., заборгованість станом на 19.05.2023 складає 16 575,62 грн.
Судом апеляційної інстанції, відповідно до наданої виписки, здійснено власний розрахунок заборгованості. Відтак, відповідачем відповідно до укладеного договору №б/н від 22.07.2019 у період з 22.07.2019 по 09.09.2021 використано кредитних коштів на суму 57 356,44 грн., а на погашення заборгованості внесено 51 566,47 грн. Різниця складає 5 789,97 грн.
Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» складає 5 789,97 грн., яка доведена належними та допустимими доказами.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог банку та стягнення з відповідача на його користь заборгованості за тілом кредиту у сумі 5 789,97 грн.
Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 3,4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наявність доказів надання ОСОБА_1 банком кредитних коштів, користування ними відповідачем та допущення несвоєчасного погашення кредиту, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог банку підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню у відповідності до ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Приймаючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до платіжного доручення №CF_21309 від 05.10.2021 банком при звернені до суду першої інстанції сплачено 2270,00 грн судового збору та відповідно до платіжної інструкції №9595/2 від 22.06.2023 - 3405,00 грн судового збору до суду апеляційної інстанції. Оскільки позов та апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» задоволено на 43,25% (з 13 389,97 грн до 5 789,97 грн), то на користь банку підлягає стягненню 981,77 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1472,66 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а всього 2454,43 грн.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22 липня 2019 року у розмірі 5 789,97 грн., що становить заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту).
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмір 2454,43 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді