Провадження № 22-ц/803/5602/23 Справа № 183/4161/20 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
15 серпня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
Головуючого судді-доповідача Никифоряка Л.П.
Суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро справу що виникла з цивільних правовідносин за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи державний виконавець Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пєнкін Богдан Віталійович та ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій та скасування постанов державного виконавця, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_3 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2023року (головуючий в суді першої інстанції Сорока О.В.), -
11 листопада 2022року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пєнкіна Богдана Віталійовича - Державний виконавець, в якій викладено вимоги про визнання неправомірними дій Державного виконавця щодо винесених у виконавчому провадженні № 65138278 постанов від 01 листопада 2022року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванні транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також постанов від 01 листопада 2022року про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника; також заявник вимагав визнати протиправним та скасувати повідомлення Державного виконавця від 01 листопада 2022року про внесення відомостей про боржника ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що Державний виконавець на момент ухвалення оспорених постанов не пересвідчився в тім, чи боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, був обізнаний про наявність виконавчого провадження та для нього створені умови для добровільного виконання рішення суду.
Також, ОСОБА_1 , в обґрунтування скарги стверджував про те, що він не вчиняв жодних умисних дій направлених на ухилення від сплати аліментів.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2023року відмовлено в задоволенні скарги. Суд першої інстанції правові підстави для відмови вбачав у тім, що Державний виконавець виконав положення чинного законодавства, оскільки документи виконавчого провадження, зокрема постанову про відкриття виконавчого провадження, надіслав боржнику за його адресом, зазначеним у виконавчому документі та нормами права не передбачено обов'язку Державного виконавця розпочинати примусове виконання рішення суду лише після отримання доказів вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.
Та згідно висновків суду, обставини щодо наявного у боржника розміру заборгованості із сплати аліментів на утримання його двох дітей, які боржник не спростував в жодний спосіб, давали правові підстави Державному виконавцю для встановлення тимчасових обмежень боржника у тих правах що визначені у документах виконавчого провадження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович висловив вимогу скасувати ухвалу суду та задовольнити скаргу. Доводи апеляційної скарги зводились до того, що суд при ухваленні рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема не врахував того, що Державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Інший довід полягав у тім, що заборгованість із сплати аліментів утворилася не з вини платника аліментів і необізнаність боржника про наявність виконавчого провадження виключала правові підстави для тимчасового обмеження прав боржника.
У відзиві на апеляційну скаргу Державний виконавець Пєнкін Б.В. заперечував проти апеляційної скарги, заявляв що обставини якими ОСОБА_1 обґрунтовував свої апеляційні вимоги щодо неотримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження не мають правового значення, оскільки спеціальним законом визначено, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому листі та в обов'язки державного виконавця не входить перевірка отримання сторонами постанов про відкриття виконавчого провадження чи будь-яких інших документів виконавчого провадження. Також згідно відзиву станом на 01 червня 2023року за боржником рахується заборгованість із сплати аліментів у розмірі 112 578,89грн та останній не виконує вимог законодавства щодо подання державному виконавцю декларації про доходи боржника та щодо його майна, не являється за викликами державного виконавця і не погашає заборгованості.
Суд апеляційної інстанції заслухавши суддю-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, пояснення представника ОСОБА_1 , адвоката Усатенко В.Ю., за відсутності державного виконавця, клопотання якого про відкладення розгляду справи залишене без задоволення, також за відсутності стягувача явка якого є необов'язковою, повідомленого про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.7, 8/; шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрований 21 травня 2011року /а.с.6/.
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрований 21 травня 2011року - розірваний /а.с.11/.
Судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2020року № 183/4161/20 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від доходу батька, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 31 липня 2020року і до досягнення дітьми повноліття /а.с.15-16/.
15 квітня 2021року Державним виконавцем на підставі судового наказу № 183/4161/20 виданого 16 жовтня 2020року відкрито виконавче провадження ВП № 65138278 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від доходу батька, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 31 липня 2020року і до досягнення дітьми повноліття /а.с.30/; та матеріали виконавчого провадження № 65138278 містять Список № 1096 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих у відділення Новомоскоськ-6 21 квітня 2021року відправником за яким значиться Юстиція, та в якому під АДРЕСА_1 та дані одержувача ОСОБА_1 /а.с.132-134/.
Матеріали виконавчого провадження № 65138278 містять Виклик державного виконавця № 29939/7 від 15 квітня 2021року в якому йдеться про зобов'язання ОСОБА_1 з'явитись до виконавця з питання сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату /а.с.105/; також згідно відповідей отриманих на запити Державного виконавця від 15 квітня 2021року боржник за ВП № 65138278 за вказаним у запиті податковим номером або серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебував, також відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби /а.с.106-108/.
Постановою Державного виконавця Пєнкіна Б.В. від 01 листопада 2022року у виконавчому провадженні ВП № 65138278, оскільки в боржника ОСОБА_1 станом на 01 листопада 2022року утворилась заборгованість в сумі 95 029,93грн, що в сукупному розмірі перевищує суму відповідних платежів за два роки, накладено штраф у розмірі 38 039,96грн, що складає 30% від суми заборгованості /а.с.31-32/.
Постановою Державного виконавця Пєнкіна Б.В. від 01 листопада 2022року у виконавчому провадженні ВП № 65138278 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 /а.с.47/.
Постановою Державного виконавця Пєнкіна Б.В. від 01 листопада 2022року у виконавчому провадженні ВП № 65138278 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику /а.с.48-49/.
Постановою Державного виконавця Пєнкіна Б.В. від 01 листопада 2022року у виконавчому провадженні ВП № 65138278 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості із сплати аліментів у повному обсязі /а.с.51-52/.
Постановою Державного виконавця Пєнкіна Б.В. від 01 листопада 2022року у виконавчому провадженні ВП № 65138278 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві полювання до погашення заборгованості із сплати аліментів у повному обсязі /а.с.53-54/.
Постановою Державного виконавця Пєнкіна Б.В. від 01 листопада 2022року у виконавчому провадженні ВП № 65138278 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості із сплати аліментів у повному обсязі /а.с.55-56/.
Постановою Державного виконавця Пєнкіна Б.В. від 01 листопада 2022року у виконавчому провадженні ВП № 65138278 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості із сплати аліментів у повному обсязі /а.с.57-58/.
Повідомленням Державного виконавця Пєнкіна Б.В. від 01 листопада 2022року у виконавчому провадженні ВП № 65138278, оскільки в боржника ОСОБА_1 станом на 01 листопада 2022року утворилась заборгованість за період з 31 липня 2020року по 01 листопада 2022року в сумі 95 029,93грн, що в сукупному розмірі перевищує суму відповідних платежів за три місяці, відомості про боржника внесені до Єдиного реєстру боржників /а.с.50/.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах за виконавчим документом № 183/4161/20 від 16 жовтня 2020року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від доходу батька йдеться про розмір заборгованості за період з 31 липня 2020року по 01 жовтня 2022року в розмірі, що складав 95 029,93грн, жодної сплати аліментів за цей період не було /а.с.109/.
В іншому розрахунку заборгованості по аліментах за виконавчим документом № 183/4161/20 від 16 жовтня 2020року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від доходу батька йдеться про розмір заборгованості за період з 31 липня 2020року по 01 лютого 2023року в розмірі, що складав 110 905,3грн, розмір одноразово сплачених аліментів в січня 2022року становив 194,99грн /а.с.86/.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах за виконавчим документом № 183/4161/20 від 16 жовтня 2020року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від доходу батька розмір заборгованості за період з 31 липня 2020року по 15 березня 2023року складав 101 276,12грн, розмір сплачених аліментів в січні 2022року становив 194,99грн, в лютому 2022року 1000,00грн та в березні 2022року 12646,77грн /а.с.122/.
Суд першої інстанції відмовляючи в скарзі вважав що Державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, при цьому суд вважав що із змісту наданого Державним виконавцем поштового відправлення рекомендованого листа на адресу боржника, останнім дотримано положень вимог законодавства щодо надсилання боржнику документів виконавчого провадження.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Так суд до спірних правовідносин обґрунтовано застосував положення Закону України "Про виконавче провадження" - Закон /в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/ та виходив із змісту статті 18 Закону якою передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У даній справі заявник стверджував про порушення своїх прав з огляду на те, що Державний виконавець не повідомив боржника про наявність виконавчого провадження, оскільки не упевнився що ОСОБА_1 отримав поштове відправлення з постановою про відкриття виконавчого провадження.
За змістом частини першої статті 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, яка зокрема повинна надсилатися рекомендованим поштовим відправленням; та даною нормою передбачено, що документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаної норми права Державний виконавець, який здійснював примусове виконання Судового наказу про стягнення аліментів, свої заперечення обґрунтовував наявністю Списку № 1096 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, на якому мається відмітка поштового відділення Новомоскоськ-6 про отримання таких відправлень 21 квітня 2021року, в якому під № 30 вказана адреса боржника, яка була зазначена у виконавчому документів Судовому наказі № 183/4161/20.
Абзац другий частини першої статті 28 Закону визначає, що у разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
За підтверджених обставин, виконавець надіслав боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження шляхом поштового відправлення на його адресу листа з рекомендованим повідомленням, та ніщо не вказує на те, що Державний виконавець, за відсутності будь-яких звернень від боржника, не врахував даних щодо зміни ним свого місця проживання чи перебування.
Також не підтверджено, що чинне законодавство покладало на Державного виконавця додаткові обов'язки щодо отримання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з поставою про відкриття виконавчого провадження.
Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі / абзац перший частини першої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018/.
Отже суд першої інстанції відреагував на аргументи заявника стосовно достовірності та доказового значення наданого письмового доказу про надіслання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням на його адресу зазначену у виконавчому документі і обґрунтовано вважав що після такого надсилання в законних межах здійснювалось примусове виконання Судового наказу про стягнення аліментів.
Частиною третьою статті 18 Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження зокрема має право: накладати арешт на майно боржника; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Та судом першої інстанції дана правова оцінки ключовому аргументу заявника, який не підтвердив належними та допустимими доказами обставин з приводу того, що він не був обізнаний про наявність Судового наказу та виконавчого провадження, і був позбавлений такої можливості при належному виконанні положень чинного законодавства.
Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи ... незалежним і безстороннім судом ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства.
У відповідності до положень частини першої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень.
Причому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі /частина п'ята статті 81 ЦПК України/.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи ненадання заявником доказів Державному виконавцю в підтвердження тих обставин що він змінив своє місце проживання чи перебування, суд не міг пересвідчитися в обґрунтованості вимог заявника, та відхиляючи ключові аргументи, висунуті заявником в апеляційній скарзі, виходив з того, що припущення щодо обов'язку виконавця перед початком примусового виконання отримати рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з постановою про відкриття виконавчого провадження не може бути сумісним із принципом верховенства права та вважатися позбавленим свавілля.
За конкретних обставин цієї справи ОСОБА_1 беззаперечно мав можливість для звернення до державного виконавця із відповідною заявою та для ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, також йому створені належні умови для надання суду апеляційної інстанції доказів в підтвердження обставин якими він обґрунтовував свої вимоги, однак останній не довів та не підтвердив належними доказами існування жодних обставин які би об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для того щоб він реалізував свої права як в ході примусового виконання Судового наказу про стягнення аліментів так і в апеляційному суді, суд позбавлений можливості примусити заявника до вчинення ним певних процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанції сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та надав можливість боржнику реалізувати в повній мірі процесуальні права сторони спору.
Та реалізуючи принцип змагальності сторін в цивільному процесі та з огляду на те, що доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України, а справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи, апеляційний суд у цьому аспекті, враховуючи що заявник не надав жодних доказів в спростування висновків суду першої інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Та суд не знаходить підстав, щоб дійти іншого висновку в цій справі, оскільки обставини щодо невиконання рішення суду та наявності заборгованості в значному розмірі в жодний спосіб не спростовані в ході судового розгляду.
З огляду на факти справи, доводи сторін і свої висновки сам факт того, що ОСОБА_1 , відмовився отримувати поштове відправлення за адресою його проживання з постановою про відкриття виконавчого провадження, не були достатніми для пояснення того, чому інтереси отримувачки аліментів та її пояснення мали поступитися місцем інтересам боржника, платника аліментів.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду та за таких підстав вважає, що відповідно до статей 374, 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2023року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 серпня 2023року.
Судді: