Провадження № 11-сс/803/1909/23 Справа № 207/3586/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
14 серпня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , поданої в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 липня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, з повною середньою освітою, не заміжньої, маючої на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої, останній раз - 08.06.2022 року Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України (далі-КК) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.ст.75,76 КК звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК,-
З матеріалів провадження убачається, що органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється в тому, що вона маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала, під час іспитового строку вчинила корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 13.07.2023 року, в період часу з 19 год. 17 хв. по 19 год. 22 хв. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_8 , перебувала поблизу будинку № 21, по вул. Максима Чиженка в м. Кам'янське, де побачила раніше незнайому їй ОСОБА_11 , яка йшла по вулиці та розмовляла по мобільному телефону. Після чого, ОСОБА_8 пройшла повз ОСОБА_11 та побачила, що в неї на шиї висить золотий ланцюжок. В цей час у ОСОБА_8 виник протиправний умисел на відкрите викрадення вказаного майна ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, ОСОБА_8 того ж дня, в період часу з 19 год. 17 хв. по 19 год. 22 хв. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), скориставшись тим, що потерпіла розмовляє по мобільному телефону та поблизу неї немає інших осіб, підійшла до неї з лівого боку, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що своїми діями здійснює відкрите викрадення чужого майна, умисно, повторно, схопила лівою рукою золотий ланцюжок 585 проби, вагою 3,77 гр, розміром 50 см. та шляхом ривку зірвала, тобто відкрито викрала вказаний золотий ланцюжок з шиї потерпілої ОСОБА_11 , вартістю 6222 грн. 23 коп.
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_11 майнової шкоди на вищевказану суму.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_8 , підозрюється у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ ВП №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_12 , погоджене прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_6 , та обрано стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 вересня 2023 року, включно, без визначення застави.
За даним фактом 14.07.2023 року внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК.
26.07.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування ухвали слідчого судді у зв'язку незаконністю, необґрунтованістю та невідповідністю вимогам діючого законодавства.
Вказує, що висновки слідчого судді про доведеність існування ризиків того, що підозрювана ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків не підтверджені жодними доказами.
Крім того, зазначає, що слідчим суддею не було враховано, що підозрювана має постійне місце проживання та реєстрації, родину та трьох малолітніх дітей.
Водночас, посилаючись на практику ЄСПЛ вказує, що слідчим суддею не було належним чином обґрунтовано неможливість застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі вищевикладеного захисник просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 липня 2023 року та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити частково та обрати підозрюваній ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з урахуванням надання часу для забезпечення життєдіяльності, або у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення захисника на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, який наполягав на її задоволенні, просив скасувати ухвалу слідчого судді та обрати підозрюваній ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону в повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно вимог ч.1ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, за приписами ст.178 КПК, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного/обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного/обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного/обвинуваченого; його майновий стан та наявність у нього судимостей тощо.
Згідно ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Як зазначено у п.5 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 є раніше судимою особою, та санкція ч.4 ст.186 КК, за якою їй повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Як зазначено у п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:
b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;
c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію ЄСПЛ, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, №182).
Згідно усталеної практики ЄСПЛ «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wloch v. Poland», п.109).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення за ч.4 ст.186 КК доведена прокурором та встановлена слідчим суддею під час судового розгляду клопотання, не оспорюється захисником в апеляційній скарзі, а тому згідно ч.1 ст.404 КПК, судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення належним чином мотивовано слідчим суддею у своїй ухвалі. Так, слідчий суддя зазначив, що про наявність існування вказаних ризиків свідчить як тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою в інкримінованому кримінальному правопорушенні, так і дані про особу підозрюваної ОСОБА_8 , яка не заміжня, не має міцних соціальних зв'язків, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але згідно інформації служби у справах дітей Обухівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області вона не здійснює належний догляд за ними, тому на виконання Рішення Виконавчого комітету Обухівської селищної ради від 21.07.2023 № 79 малолітні діти вилучені з родини у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків і тимчасово влаштовані у родину ймовірних опікунів, офіційно не працевлаштована, тобто не має легального джерела доходу, раніше судима за вчинення злочину проти власності та знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину в період іспитового строку.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, слідчий суддя, відповідно до ч.1 ст.178 КПК, врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою в інкримінованому злочині, та відомості про особу підозрюваної ОСОБА_8 в їх сукупності, зокрема, її вік та стан здоров'я, репутацію підозрюваної, майновий стан, яка не заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але згідно інформації служби у справах дітей Обухівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області не здійснює належний догляд за ними, тому на виконання Рішення Виконавчого комітету Обухівської селищної ради від 21.07.2023 № 79 малолітні діти вилучені з родини у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків і тимчасово влаштовані у родину ймовірних опікунів, що свідчить про відсутність у неї міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштована, тобто не має легального джерела доходу, раніше судима за вчинення злочину проти власності та знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину в період іспитового строку та дійшов правильних висновків, що інші більш м'які запобіжні заходи, у тому числі у вигляді домашнього арешту, на чому наполягає сторона захисту, не забезпечать її належної процесуальної поведінки та не зможуть запобігти встановленим ризикам.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК, недоведеність існування підстав для обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність будь-яких обґрунтувань того, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваної є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, враховуючи обставини, передбачені ст.178 КПК, а також з дотриманням вимог ст.ст.194,196 КПК, дійшов висновку про доцільність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.Тому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 є безпідставними та задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 липня 2023 року, якою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 вересня 2023 року, включно, без визначення застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4