Справа № 761/16866/23
Провадження № 1-кс/761/11187/2023
27 червня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021100000000908 від 10.10.2021 за ч. 2 ст. 2861 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання заявник зазначила, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2021 (справа № 761/37449/21) накладено арешт на автобус «Атаман», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер- НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .
Однак, у подальшому рішенням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 від 31.01.2022 кримінальне провадження № 12021100000000908 від 10.10.2021 закрите у зв'язку із смертю підозрюваного ОСОБА_6 , що свідчить про відсутність потреби подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Однак, на день звернення до слідчого судді з клопотанням, майно власнику не повернуте. У зв'язку з цим заявник просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 22.10.2021 (справа № 761/37449/21).
У судове засідання представник власника майна не прибула, просила здійснити розгляд клопотання за їх відсутності та скасувати зазначений захід забезпечення кримінального провадження.
Прокурор до суду також не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені документи, дійшов висновку про таке.
У відповідності до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
У силу частини 2 наведеної статті КПК арешт майна може бути скасовано слідчим суддею повністю чи частково, якщо власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.
Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Під час вирішення питання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності примусового, тобто без добровільної згоди особи, вилучення з її володіння та користування речей, предметів, документів, а також їх подальше утримання органом досудового розслідування.
Процесуальним законом визначено, що здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
У силу ст. 9 КПК України при виконанні вказаного вище обов'язку слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, статтею 8 КПК наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом безпосереднього застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження, та зобов'язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов'язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення зазначеними повноваженнями з метою суворого дотримання закону, забезпечення рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.
Як встановлено під час розгляду клопотання, СУ ГУ НП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000000908 від 10.10.2021 за ч. 2 ст. 2861 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2021 (справа № 761/37449/21) задоволене клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , на автобус «Атаман», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , накладений арешт з метою забезпечення збереження транспортного засобу як речового доказу.
Водночас, у подальшому кримінальне провадження № 12021100000000908 від 10.10.2021 рішенням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 від 31.01.2022 закрите.
У силу ч. 9 ст. 100 КПК у разі закриття кримінального провадження питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається у порядку ст. 174 КПК.
Відповідно до ст. 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, який згідно з ч. 1 ст. 170 КПК полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину.
У силу ч.1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.
Так, постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 від 31.01.2022 кримінальне провадження № 12021100000000908 закрито у зв'язку із смертю підозрюваного.
З наведеного витікає, що перебування майна під арештом після закриття кримінального провадження суперечить положенням чинного законодавства щодо охорони права власності відповідної особи.
Сукупність вищезазначеного свідчить про обґрунтованість клопотання, що є підставою для його задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 8, 9, 16,100, 131, 170, 171, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Скасувати у кримінальному провадженні № 12021100000000908 від 10.10.2021 арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2021 (справа № 761/37449/21) на автобус «Атаман», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер- НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4
Зобов'язати керівника групи прокурорів Київської міської прокуратури, якими здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12021100000000908 від 10.10.2021, повідомити Шевченківський районний суд м. Києва про викання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1