14 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 204/12022/22
провадження № 61-11577ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року в справі за позовомОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 серпня 2021 року по 31 грудня 2021 року у розмірі 14 461, 43 грн.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3 077, 00 грн.
Додатковим рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2023 року стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 228, 43 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 488, 60 грн.
29 липня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 14 461, 43 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684, 00 грн х 250 = 671 000, 00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко