Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8866/23
08 серпня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12023105070001000 від 29.07.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, про арешт майна,
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12023105070001000 відомості щодо якого внесено до ЄРДР 29.07.2023, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.07.2023, приблизно о 12 год. 20 хв., на просп. Правди, 47, у м. Києві, працівниками сервісного центру МВС при перереєстрації виявлено транспортний засіб - автомобіль марки «HONDA» моделі «Civic» номер кузова НОМЕР_1 із державними номерними знаками НОМЕР_2 , було виявлено механічне знищення номеру двигуна, власником вищезазначеного автомобіля являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з чим, виникла підозра щодо підробки або заміни ідентифікаційного номера, номера двигуна, шасі або кузова або заміни без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу.
Надаючи пояснення ОСОБА_4 , повідомив, що зазначений автомобіль придбав по довіреності у свого знайомого який проживає в Рівненській області, після того як придбав автомобіль нічого з ним не робив та ніяких деталей не замінював.
Згідно Висновку експертного дослідження № 11/8043/6Д, номер кузова « НОМЕР_1 » наданого на дослідження транспортного засобу марки «HONDA» моделі «Civic», бежевого кольору, 2007 року випуску з прикріпленими державними номерними знаками НОМЕР_2 - змінам не піддавався та є першопочатковим. Номер двигуна наданого на дослідження транспортного засобу марки «HONDA» моделі «Civic», бежевого кольору, 2007 року випуску з прикріпленими державними номерними знаками НОМЕР_3 -знищено механічно.
В ході досудового розслідування виникла необхідність в проведенні трасологічної експертизи по вилученому автомобілю марки «HONDA» моделі «Civic» номер кузова НОМЕР_1 із державними номерними знаками НОМЕР_2 .
Також, наявні підстави вважати, що вищевказаний автомобіль є доказом вчинення злочину, а саме за допомогою проведення експертиз по даному автомобілю можливо буде встановити ряд обставин які мають важливе значення для проведення об'єктивного досудового розслідування, а саме встановлення ознак видалення номера двигуна.
У зв'язку з чим, у органу досудового розслідування виникла необхідність звернутись до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на автомобіль бежевого кольору марки «HONDA» моделі «Civic» номер кузова НОМЕР_1 із державними номерними знаками НОМЕР_2 , оскільки у разі повернення тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній буде перешкоджати кримінальному провадженню, а саме буде приховувати даний автомобіль що унеможливить проведення судово-трасологічних експертиз.
Вказані матеріальні об'єкти мають важливе значення для встановлення фактів і обставин у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з цим відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом та відповідає критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України.
В судове засідання прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явилися, оскільки неприбуття в судове засідання цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою дізнавача ВД Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 31.07.2023 вищевказаний транспортний засіб «марки «HONDA» моделі «Civic» із д.н.з. НОМЕР_2 , бежевого кольору з VIN - НОМЕР_1 , ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023105070001000 від 29.07.2023.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними та співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення доведено необхідність здійснення такого арешту, обґрунтовано правову підставу для його задоволення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12023105070001000 від 29.07.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на:
- транспортний засіб марки «HONDA» моделі «Civic» із д.н.з. НОМЕР_2 , бежевого кольору з VIN - НОМЕР_1 , який було вилучено та поміщено на спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Хоткевича, 20Б;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ;
- ключ запалювання, від вказаного автомобіля, що вилучений дізнавачем відділу дізнання Подільського УП ГУНП у м. Києві ст. лейтенантом поліції ОСОБА_6 , під час огляду місця події 29.07.2023 за адресою м. Київ, прос. Правди, 47, із встановленням заборони користування та розпорядження таким майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_7