15 серпня 2023 року
м. Київ
справа №320/7112/21
адміністративне провадження №К/990/28004/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А,, перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі №320/7112/21 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради, Броварського міського голови Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської міської ради, Броварського міського голови Сапожка Ігоря Васильовича, в якому просив:
- визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов'язані із прийняттям рішення від 26.11.2020, щодо заяви позивача від 02.11.2020 №9-5-/1-1960 п.2 "2. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 02.11.2020 №9-5-Л-1960, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118, 123 Земельного кодексу України;
- скасувати пункт 2 пов'язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 26.11.2020, щодо заяви позивача від 02.11.2020 №9-5-/1-1960 п.2 "2. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 02.11.2020 №9-5-/1-1960, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118,123 Земельного кодексу України;
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2020 №9-5-Л-1960 відповідно до вимог; "Прошу розглянути на черговій сесії Броварської міської ради питання надання в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального житлового будівництва в розмірі до 0.10 гектара, відповідно діючи як суб'єкти владних повноважень, згідно ст. 16, 22, 58 Конституції України п.2. пп.6 п. 6. ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.2 п. 18 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п.20.20. Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари)";
- визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов'язані із прийняттям рішення від 26.11.2020, щодо заяви позивача від 12.11.2020 №9-5-Л-2049 п.З "3. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 12.11.2020 №9-5-Л-2049, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118,123 Земельного кодексу України";
- скасувати пункт 3 пов'язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 26.11.2020 року, щодо заяви позивача від 12.11.2020 №9-5-Л-2049 п.3 "3. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 12.11.2020 №9-5-Л-2049, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118,123 Земельного кодексу України";
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2020 №9-5-Л-2049 відповідно до вимог; "Прошу розглянути на черговій сесії Броварської міської ради питання надання в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального житлового будівництва в розмірі до 0.10 гектара, відповідно діючи як суб'єкти владних повноважень, згідно ст. 16, 22, 58 Конституції України п.2. пп.6 п. 6. ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.2 п. 18 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п.20.20. Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари)";
- визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за порушення ст. 15, 20 Закону України "Про звернення громадян", яка не розглянула заяви ОСОБА_1 від 07.09.2020 на сесії міської ради, яка змінила предмет та підстави звернення Позивача та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно заяви позивача;
- визнати протиправними дії та бездіяльність міського голову м. Бровари Броварської міської ради, м. Бровари Київської області Сапожко Ігор Васильовича, який не розглянув заяви ОСОБА_1 від 02.11.2020 №9-5-Л-1960 та 12.11.2020 №9-5-Л-2049 та за відмову керівника органу влади розглянути заяви позивача особисто та за присутності позивача та ненадання повної відповіді на заяви позивача, з посиланням на норми законодавства та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;
- зобов'язати міського голову м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожко Ігор Васильовича, розглянути заяву Позивача від 02.11.2020 року №9-5-Л-1960 та 12.11.2020 №9-5-Л-2049 особисто та в присутності позивача, відповідно Закону України "Про звернення громадян" та відповідно Рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа № 1-11/2018(3830/15), Постанови Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 року справа №361/4237/17, п. 2 ч. 6 п. 6 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.20. ст..20 Закону України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду" п. 18 ст. 13. ч.2.п.15.ст.15. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників т; інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", ст. ст. 3. 16. 22. 40. 55. 56. 57.58. Конституції України, Статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з підстав та предмету зверненні Позивача, з посиланням на норми законодавства та роз'ясненням порядку оскарження прийнятою рішення;
- визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за фальшування проекту рішення Броварської міської ради від 16.11.2020, щодо розгляду заяв позивача від 02.11.2020 №9-5-Л-1960 та 12.11.2020 року №9-5-Л-2049, з посиланням на не існуючі рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва та архітектури, засіданні якої відбулося лише 19.11.2020, та відповідно рішення сесії Броварської міської ради від 26.11.2020 року, прийняте на підстави сфальшованих даних;
- скасувати проект рішення Броварської міської ради від 16.11.2020, щодо розгляду заяв позивача від 02.11.2020 №9-5-Л-1960 та 12.11.2020 №9-5-Л-2049, з посиланням на ні існуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва та архітектури засідання якої відбулося лише 19.11.2020, та відповідно скасувати рішення сесії Броварської міської ради від 26.11.2020, в частини розгляду заяв позивача від 02.11.2020 №9-5-/І 1960 та 12.11.2020 №9-5-Л-2049;
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_2 в розмірі 2 000 000,00 грн, та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 грн.
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 розмірі 2 000 000,00 грн, та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 грн;
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області, та Президента України, надати звіт про виконання судового рішення, згідно ст. 129-1 Конституції України; "Стаття 129-1. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 позовну заяву повернуто позивачу в частині позовних вимог про:
- зобов'язання Броварської міської ради Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_2 в розмірі 2 000 000,00 грн, та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 грн;
- зобов'язання Броварської міської ради Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 розмірі 2 000 000,00 грн, та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023, у задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду 14.08.2023 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний Суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Щодо оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження, у частині оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їхнього перегляду в апеляційному порядку.
Разом з тим, з матеріалів касаційної скарги та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 не переглянута в апеляційному порядку.
Ба більше, Верховним Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 04.07.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №320/7112/21 (адміністративне провадження К/990/21561/23) за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області та міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Пунктом 3 частини 1 статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження, у частині оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, слід відмовити.
Щодо оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити конкретний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Керуючись статтями 248, 333, КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №320/7112/21 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради, Броварського міського голови Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі №320/7112/21 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради, Броварського міського голови Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
Я.О. Берназюк
А.А. Єзеров