Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9331/23
10 серпня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023100070001523, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, -
До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12023100070001523 від 18.07.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12023100070001523, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України.
28 липня 2023 року слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України при наступних обставинах:
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено до 18.08.2023.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.07.2023 приблизно о 10 год. 47 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , знайшов у розташованому в банкоматі АТ КБ «ПриватБанк», банківську карту АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , з банківським номером рахунку НОМЕР_2 , яка належать ОСОБА_7 та яка перебуває в користуванні ОСОБА_8 , що є офіційним документом, оскільки перебуває в офіційному обігу, має необхідні реквізити установи банку АТ «ПриватБанк» і містить інформацію, яка засвідчує факти, котрі мають юридичне значення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що банківські картки є офіційними документами, із корисливих мотивів, привласнив знайдену ним банківську картку АТ «ПриватБанк», яка належать ОСОБА_7 та яка перебуває в користуванні ОСОБА_8 , з метою подальшого незаконного використання, шляхом зняття з неї грошових коштів.
Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального проступку зник, таким чином незаконно заволодів майном потерпілого ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у привласненні офіційного документу, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч. 1 ст. 357 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, 14.07.2023 о 12 год. 15 хв., перебуваючи в приміщенні ПТ «Ломбард «Ломбард юніон», який розташований за адресою: м. Київ, просп. Свободи, 15/1, розрахувався банківською картою АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , з банківським номером рахунку НОМЕР_2 , яка належать ОСОБА_7 та яка перебуває в користуванні ОСОБА_8 , шляхом проведення операції, оплатив даною картою товар на суму 389 грн. 10 коп., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на загальну суму 389 грн. 10 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, 14.07.2023 о 12 год. 24 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Майстерня чебуречної справи», який розташований за адресою: м. Київ, просп. Василя Порика, 2, розрахувався банківською картою АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , з банківським номером рахунку НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_8 , шляхом проведення операції, оплатив даною картою товар на загальну суму 280 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 280 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Всіма своїми умисними діями, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується наступними доказами: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 17.07.2023; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 18.07.2023; протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 від 27.07.2023;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 20.07.2023; протокол пред'явлення особі для впізнання від 20.07.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.07.2023; протокол пред'явлення особи для впізнання від 20.07.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 24.07.2023; протокол пред'явлення особи для впізнання від 24.07.2023; повідомленням про підозру за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 ; іншими матеріалами в їх сукупності.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12023100070001523, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
28 липня 2023 року слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Мотиви і оцінка слідчого судді щодо клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної, слідчим суддею враховані вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів, здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного в клопотанні кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 21.07.2023, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.
На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що останній може вчинити спроби переховування від органу досудового розслідування та/або суду, що в свою чергу буде негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду.
На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що характер вчинених злочинних дій підозрюваного свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону. Також необхідно зазначити, що ОСОБА_4 вчинив майновий злочин, не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти злочини майнового характеру.
Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, характеризуючи дані про особу підозрюваного, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У зв'язку з наведеним, клопотання прокурора в частині обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, та наявність яких встановлена в судовому засіданні, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177,178, 181, 183 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023100070001523, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з забороною залишати місце свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , з 22 год. 00 хв. до 06 год.00 хв.
Покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не залишати місце проживання, а саме адресу: АДРЕСА_1 , з 22 год. 00 хв. до 06 год.00 хв.;
- заборонити спілкуватись з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Строк дії ухвали встановити до 18 вересня 2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Термін дії покладених обов'язків, а також термін дії ухвали визначити, до 18 вересня 2023 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання в Подільське управлінню поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві.
Виконання ухвали покласти на слідчого Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1