14 серпня 2023 року
м. Київ
справа №240/13753/22
адміністративне провадження №К/990/22901/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 240/13753/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У 2022 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просила:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача здійснити з 08.01.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, розмір якої визначено законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача що полягає у неналежному розгляді заяви позивача про нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивачки про нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні;
- в решті позову відмовлено.
28.06.2023 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, надійшла касаційна скарга позивачки, надіслана 12.06.2023, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 касаційну скаргу залишено без руху. Скаржниці надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали від скаржниці 07.08.2023 надійшла заява, у якій позивачка просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023, зазначаючи, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано 03.05.2023. Також скаржниця зазначає, з 02.06.2023 по 15.06.2023 перебувала на амбулаторному лікуванні. На підтвердження зазначеної інформації скаржницею надано копію конверту в якому було отримано оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та довідка комунального некомерційного підприємства «Овруцький центр первинної медичної допомоги» від 01.08.2023.
Відповідно до частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, а також враховуючи те, що скаржником надано доводи в обґрунтування вказаного клопотання, та докази на підтвердження таких доводів, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
За приписами частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до адміністративного суду.
Разом із касаційною скаргою від скаржниці надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому вона посилається на скрутне становище та неможливість сплатити судовий збір. На обґрунтування зазначеного заявницею надано довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за період з січня 2022 року по грудень 2022 року та відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з січня 2022 року по грудень 2022. Згідно з інформацією, зазначеною у довідці та виписці, заявниця за 2022 рік отримала 27 600,00 гривень пенсії та 10 320,00 гривень соціальних виплат.
При визначенні розміру судового збору суд зазначає, що позивачка звернулася до суду у 2022 році, заявила вимогу не майнового характеру.
В порядку, передбаченому підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 - 2481,00 гривню.
Отже, ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 992,40 гривень (2481,00 грн х 0,4), а відтак скаржник під час звернення до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 1984,80 грн (992,40 грн х 200%).
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Враховуючи викладене, оскільки скаржниця за подання касаційної скарги повинна сплатити судовий збір в сумі, що перевищить 5 відсотків розміру її річного доходу, клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно задовольнити.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частини п'ятої статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Касаційна скарга позивачки обґрунтована посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи не визнав справу типовою та не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №240/4937/18.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставини, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 291 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржницею на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 329-331, 334, 335, 338 КАС України, суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 240/13753/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/13753/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа