Справа №:755/11676/23
Провадження №: 2-а/755/234/23
про залишення позовної заяви без руху
"15" серпня 2023 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення, -
10.08.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення, яка 11.08.2023 року передана у провадження судді Коваленко І.В. в порядку визначеному ст. 18 КАС України.
11.08.2023 року вказаний адміністративний позов було передано в провадження судді Коваленко І.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5-9 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Так, у позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 12.04.2022 № 800120 про примусове повернення ОСОБА_1 з України та про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки.
Обґрунтовуючи вимоги позову позивач ОСОБА_1 зазначає, що 12.04.2022 представник Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, без повідомлення підстав та додаткових пояснень, у паспорті позивача поставив відмітку про прийняття рішення № 120 щодо його примусового повернення (залишення території України) в 10-денний строк, а також про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки. Позивач вважає рішення про примусове повернення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню за наступних підстав. Зазначає, що з 2012 року позивач на законних підставах проживає на території України, має тут стійкі соціальні зв'язки, офіційно зареєстрований шлюб з громадянкою України - ОСОБА_2 . Проте, у зв'язку із значними проблемами зі здоров'ям, що виникли у позивача, останній з 17.09.2021 року по 12.03.2022 року вимушений був перебувати на тривалому лікуванні в «Терапевтичний групі «Нове Життя». 24.02.2022 року відбулось повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації на територію України і позивач з незалежних від нього причин вже не зміг отримати нову посвідку на тимчасове проживання. 12.04.2022 року позивач звернувся до відповідача для оформлення посвідки на тимчасове проживання, але натомість, відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. Також у паспорті позивача поставив відмітку про прийняття рішення № 120 щодо його примусового повернення (залишення території України) в 10-денний строк, а також про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Проте, докази на підтвердження викладених у позовній заяві обставин матеріали позовної заяви не містять, зокрема: медичні довідки про стан здоров'я, у зв'язку з чим позивач вимушений був перебувати на тривалому лікуванні в «Терапевтичний групі «Нове Життя».
У відповідності до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За вимог п.п. 2, 4 ч.ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до частини 1 статті 73 та статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом подано письмові докази, викладені іноземною мовою без перекладу на українську мову, засвідченого у встановленому законом порядку, що позбавляє суд надати оцінку такому доказу під час вирішення позовних вимог по суті.
Частиною п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Додані до заяви документи, всупереч вимогам ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не завірені належним чином.
Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржуються дії та рішення відповідача від 12 квітня 2022 року. Однак, в позовній заяві не зазначено поважності причин строку пропуску звернення до суду. Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду матеріали позову також не містять.
Згідно п. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви, позивач (представник позивача) має подати до суду позовну заяву в новій редакції, з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, конкретизувавши зміст позовних вимог та виклавши його у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача у спосіб, передбачений законом; надати завірену належним чином копію рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , та долучити всі перелічені вище докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності такого пропуску.
До виправленої позовної заяви необхідно додати її копію та копії доданих до неї документів, посвідчені належним чином, для вручення відповідачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя -
Позов громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більш як п'ять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: