Справа № 755/7188/23
м.Київ "07" серпня 2023 р.
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, середньою освітою, працюючого КП «Плессо» оператором очисних споруд, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, -
ОСОБА_4 , 16.04.2023 приблизно о 15 год. 15 хв., перебуваючи неподалік магазину «Продукти 24», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Вершигори, 1, поблизу магазину «Сільпо» побачив, що з даного магазину виходить ОСОБА_6 , з яким протягом дня вживав алкогольні напої. Відразу за ОСОБА_6 з вказаного магазину вийшли ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 . Після чого, у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розпочався словесний конфлікт із подальшим застосуванням фізичної сили.
В подальшому конфлікт між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 продовжився на автомобільній парковці неподалік магазину «Сільпо», за адресою: м. Київ, вул. Вершигори,1. ОСОБА_7 підбіг до кімнати охоронця парковки та взяв дерев?яну табуретку, якою хотів вдарити ОСОБА_4 , але під удар підставив руку ОСОБА_6 , щоб запобігти удару, внаслідок чого табуретка розламалась на частини, а ОСОБА_6 впав на асфальт втративши свідомість.
ОСОБА_7 почав наносити ОСОБА_4 хаотичні удари ногами та руками по всьому тілу, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців, саден та подряпин, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_4 в свою чергу, діючи з прямим умислом, на ґрунті рапотово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_7 , вважаючи що зможе захистити себе від протиправних дій лише шляхом спричинення шкоди здоров?ю ОСОБА_7 , утримуючи ніж правій руці, з метою припинення протиправних дій з боку останнього, невірно оцінивши небезпечність посягання та обстановку захисту, маючи при цьому реальну можливість захистити свої інтереси без заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, перевищуючи межі необхідної оборони, умисно, зі значною силою, наніс вказаним ножом один удар в область грудної клітини потерпілого ОСОБА_7 .
В цей час неподалік місця події ОСОБА_10 та почувши крики брата ОСОБА_8 про допомогу, побіг до місця події, наближаючись до ОСОБА_4
ОСОБА_4 , перебуваючи у стані уявної оборони, коли реального посягання немає, оцінив дії потерпілого ОСОБА_10 , як реальну загрозу вчинення суспільно небезпечного посягання на його здоров?я, вважаючи що зможе захистити себе від протиправних дій лише шляхом спричинення шкоди здоров?ю ОСОБА_10 , утримуючи ніж у своїй правій руці, з метою припинення протиправних дій з боку останнього, невірно оцінивши небезпечність посягання та обстановку захисту, маючи при цьому реальну можливість захистити свої інтереси без заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, перевищуючи межі необхідної оборони, умисно, зі значною силою, наніс вказаним ножом один удар в область грудної клітки потерпілого ОСОБА_10 .
Відповідно висновку експерта №042-834-2023 у потерпілого ОСОБА_7 виявлене проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Відповідно висновку експерта №042-833-2023 у потерпілого ОСОБА_10 виявлена проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України визнав повністю та суду, підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в судове засідання не з'явились. До суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. З приводу міри покарання поклались на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
За змістом ст.62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 5 ст.9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у п.65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
При цьому, згідно ст. 337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у пред'явленому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 124 Кримінального кодексу України, а саме умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
Відповідно до роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого в повній мірі відповідає меті покарання.
Приймаючи до уваги тяжкість та обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, соціальні зв'язки, щире каяття обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з ч. 2ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів, а саме: за проведення експертизи №042-833-2023 від 25.05.2023 - 2672 грн. 00 коп., за проведення експертизи № 042-834-2023 від 25.05.2023 - 2672 грн. 00 коп., за проведення експертизи №042/1-164-2023 від 18.04.2023 - 1998 грн. 00 коп.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні судом не обирався.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Питання про речові докази підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 75, 76 КК України, ст. ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 124 КК України та призначити покарання у виді 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Скасувати арешт накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року (справа №755/5119/23 провадження № 1-кс/755/1053/23),
Скасувати арешт накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року (справа №755/5119/23 провадження № 1-кс/755/1056/23) на речові докази вилучені під час огляду місця події.
Скасувати арешт накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.04.2023 року (справа №755/5119/23 провадження № 1-кс/755/1051/23) на речові докази вилучені під час проведення невідкладного обшуку приміщення;
Скасувати арешт накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року (справа №755/5119/23 провадження № 1-кс/755/1052/23) на речові докази вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_4 .
Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi», імеі 1 НОМЕР_1 , імеі 2 НОМЕР_2 , а також дві сім картки: 1) мобільного оператора Лайф без написів; 2) мобільного оператора Київстар з написом НОМЕР_3 ( який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 ) куртку чорного кольору, светр синього кольору, брюки коричневого кольору та ботинки коричневого кольору, що відповідно до постанови від 17.04.2023 визнано речовими; штани в кількості 2 штуки, чорного та синього кольору на столі в кімнаті № 1, які було упаковано до картонної коробки скріплену трьома стрічками для опечатування речових доказів № NPP0140984, № NPP0140985, № NPP0140986;- розкладний ніж, який було упаковано до картонної коробки скріплену трьома стрічками для опечатування речових доказів № NPP0140983;- 13 ножів із кухонної кімнати, які було упаковано до картонної коробки скріплену чотирьома стрічками для опечатування речових доказів № NPP0140979, № NPP0140980, № NPP0140981, № NPP0140982, , визнано речовими; дві футболки сірого та синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, що були упаковані у картонну коробку, скріплену стрічкою для опечатування речових доказів №NPP0140987, що відповідно до постанови від 30.05.2023 визнано речовими доказами та передано на зберігання до камери схову - повернути ОСОБА_4 ;
- DVD - диск на якому міститься аудіозапис виклику швидкої медичної допомоги від 16.04.2023, який постановою від 28.04.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження; DVD - диск на якому міститься аудіозапис звернення на службу «102» від 16.04.2023, який постановою від 27.04.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах провадження.
- уламки стільця білого кольору із речовиною бурого кольору, які було упаковано до картонної коробки, скріпленої стрічкою для опечатування речових доказів №NPP0140988; уламок стільця білого кольору із речовиною бурого кольору, який був упакований до картонної коробки, скріпленої стрічкою для опечатування речових доказів №NPP0140978; слід речовини бурого кольору з сміттєвого відра, який був упакований до паперового конверту, скріпленого стрічкою для опечатування речових доказів №NPP0140990; слід речовини бурого кольору з асфальтного покриття, який було упаковано до паперового конверту, скріпленого стрічкою для опечатування речових доказів №NPP0140991; футболку блакитного кольору із речовиною бурого кольору, капюшон чорного кольору, кепку чорного кольору, які було упаковано до картонної коробки, скріпленої стрічкою для опечатування речових доказів №NPP0140989, що відповідно до постанови від 30.05.2023 визнано речовими доказами та передано на зберігання до камери схову - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз у сумі 7342 грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: